Справа № 571/2141/23
Провадження № 2/571/79/2024
20 березня 2024 року смт. Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Комзюк А.Ф., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Т.О., розглянувши за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3320809987/745580 в розмірі 42 500,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 27 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» (далі ТОВ «КУ «Європейська кредитна група») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3320809987/745580. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника.
12 серпня 2022 року між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №12082022 у відповідності до умов якого ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» відступило позивачу право вимоги до боржників, в тому числі до відповідача.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач лише частково виконав своє зобов'язання, оскільки після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній здійснив одноразовий платіж 01.09.2022 на суму 2000,00 гривень для погашення існуючої заборгованості.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитними договорами: №3320809987/745580 від 27.10.2021 в розмірі - 42500,00 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача. Також просить стягнути понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 14 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
05 січня 2024 року ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву у якому зазначила, що на підтвердження позовних вимог позивач подав до суду копію договору від 27.10.2022 року № 3320809987/745580, який не містить підписів сторін договору.
Також позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа. Тому, наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору оренди майна з правом викупу між сторонами.
Таким чином, Позивачем не доведено факту укладення сторонами договору від 27.10.2022 року № 3320809987/745580, що в свою чергу, свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань, а отже вимоги Позивача є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
У довідці долученої до позовної заяви немає жодної ідентифікуючої особу отримувача коштів інформації, як і не зазначено підстави такого перерахування коштів, як то отримання коштів на підставі договору від 27.10.2022 року № 3320809987/745580. Також, зазначена довідка не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому не може бути належним доказом отримання Відповідачем коштів.
Посилаючись на норми ЦК України, правові позиції Верховного Суду викладені з подібних правовідносин, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
15 січня 2024 року представником позивача подано відповідь на відзив у якій зазначено, що відповідачем було укладено кредитні договори № 3320809987/745580 від 27.10.2021, право вимоги за якими в подальшому відступлено ТОВ «ФК«ЄАПБ». У відповідності до умов кредитного договору,його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні Кредитних договорів.
Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним Кредитором не було б укладено.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На підставі кредитного договору № 3320809987/745580 від 27.10.2021 року, укладених з Відповідачем чітко вбачається, що всі кредитні та позикові кошти було перераховано на банківську картку № НОМЕР_1 . Ідентифікація Позичальника здійснюється через банка-емітентом, яким видано картку, в даному випадку це Акціонерне товариство «Універсалбанк». Отже, доступ до виписок по картці № НОМЕР_1 має банк-емітент та Відповідач. Ні Первісний кредитор, ні ТОВ «ФК «ЄАПБ» не мало та не має доступу до даної інформації, так як дана інформація - є банківською таємницею.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається представник Відповідача у Відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги.
Просить відзив на позовну заяву залишити без розгляду та задоволення. Розгляд справи проводити за відсутності представника Позивача, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі також стягнути з відповідача понесені судові витрат.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку .
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлено, що ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» є юридичною особою та зареєстровано як фінансова установа. Основним видом діяльності ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» є інші види кредитування (основний), що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та статуту Товариства (а.с. 19-20).
Відповідно до розпорядження №2400 від 08.06.2017 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на: надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (а.с.21).
27 жовтня 2021 року між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №3320809987/745580 (а.с.5-6).
Відповідно до п.1.1 договору про надання фінансового кредиту №3320809987/745580, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 10000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п.1.2, п.1.3 договору про надання фінансового кредиту №3320809987/745580 кредит надається строком на 30 днів, тобто до 25 листопада 2021 року. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 638,75 % річних від суми кредиту в розрахунку 1,75% на добу.
Згідно з п.4.3 договору про надання фінансового кредиту №3320809987/745580, у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2 цього договору та/або в додатку (ах) до цього договору, проценти передбачені в п.1.3 цього договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення договору.
Відповідно до Додатку №1 до догову про надання фінансового кредиту №3320809987/745580 від 27.10.2021, вартість кредиту становить 15250,00 грн, в тому числі 10000,00 грн - сума кредиту, 5250,00 грн - проценти за користування кредитом (а.с.7).
На підставі кредитного договору № 3320809987/745580 від 27.10.2021 року, укладеного з відповідачем чітко вбачається, що всі кредитні та позикові кошти було перераховано на банківську картку № НОМЕР_1 27.10.2021 о 12:30:00, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» про успішно проведену транзакцію (а.с.9).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі ст.ст. 1046,1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом обставини у справі свідчать про те, що Правила про порядок надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційних сайті фінансових установ, та в розумінні ст.ст. 641,644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до укладеного договору між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 про надання фінансового кредитуг №3320809987/745580 від 27.10.2021 позичальник ОСОБА_1 отримала кошти у розмірі 10000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності строком на 30 днів, із сплатою відсотків у розмірі 638,75 % річних від суми кредиту в розрахунку 1,75% на добу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч.1.ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
12 серпня 2022 року між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №12082022 на право грошової вимоги до боржників (а.с.10-11).
Згідно акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №12082022 від 12.08.2022 ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» передало позивачу реєстр боржників в кількості 14361 боржників (а.с.12).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №12082022 від 12.08.2022 боржник ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №3320809987/745580 за основною сумою боргу 10 000,00 грн. та за відсотками 34500,00 грн., в загальному 44500,00 грн..(а.с.13).
Згідно розрахунку заборгованості, проведеного позивачем, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №3320809987/745580 за основною сумою боргу 10 000,00 грн. та за відсотками 32500,00 грн., в загальному 42500,00 грн (а.с.14).
Судом встановлено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» є юридичною особою та зареєстровано як фінансова установа. Основним видом діяльності ТОВ «ФК «ЄАПБ» є факторинг, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію фінансової установи та статуту (а.с. 15-16, 23-25).
Відповідно до розпорядження №691 від 23.03.2017 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ТОВ «ФК «ЄАПБ» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання послуг з факторингу (а.с.17).
Відповідно до розрахунків ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке набуло права вимоги до відповідача заборгованості за кредитним договором №3320809987/745580 від 27.10.2021 станом на 31.01.2023 заборгованість відповідача за Кредитним договором склала 42 500,00 грн., з них: сума заборгованості за кредитом 10 000,00 грн., 32 500,00 грн. за відсотками (а.с.13,14).
Водночас, суд не може погодитись з нарахованим розміром заборгованості за відсотками, оскільки з розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування здійснювалося поза межами встановлених строків кредитування.
Згідно з п.1.2, п.1.3 договору про надання фінансового кредиту №3320809987/745580 кредит надається строком на 30 днів, тобто до 25 листопада 2021 року. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 638,75 % річних від суми кредиту в розрахунку 1,75% на добу.
Відповідно до Додатку №1 до догову про надання фінансового кредиту №3320809987/745580 від 27.10.2021, вбачається, що сторони обумовили сукупну вартість кредиту в сумі 15250,00 грн, в тому числі 10000,00 грн - сума кредиту, 5250,00 грн - проценти за користування кредитом. Кредит надавався строком на 30 днів, тобто до 25 листопада 2021 року (а.с.5-7).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання не виконала, у передбачений в договорами строк кошти (суму позики) не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов'язанням, яка підлягає стягненню з відповідача.
За положеннями статей 1046,1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами кредитного договору №3320809987/745580 від 27.10.2021 фінансова установа надала позичальнику суму позики, а останній зобов'язувався повернути надану позику у повному обсязі до 25.11.2021, проте свої зобов'язання не виконав.
Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 25 листопада 2021 року.
Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) суд вказав, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Досліджені судом розрахунки заборгованості свідчать про те, що визначена позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» до стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою за кредитними договорами включає періоди, які виходять за межі строку кредитування.
Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договорами проценти, тому заявлені позикодавцем ТОВ «ФК «ЄАПБ» вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості по відсотках за користування позикою за період, який виходить за межі строку кредитування є безпідставними та задоволенню не підлягає.
Суд вважає, що розрахунок заборгованості зазначених сум слід проводити, виходячи із наступного.
Заборгованість за кредитним договором №3320809987/745580 від 27.10.2021 підлягає стягненню урахуванням суми кредиту - 10 000,00 гривень, строк - 30 днів, відсоткова ставка - 638,75% річних (1,75 % на добу), нараховані відсотки: 10000,00*(30*1,75%=5250,00 гр гривень, тому загальна сума заборгованості становить 10 000,00+5250,00=15250,00 гривень.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.
Згідно з вимогами ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Аналізаючи встановлені обставини у справі та правові норми, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договорами у розмірі 15250,00 гривень.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог, на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 963,02 грн., оскільки позовні вимоги задоволені судом на 35,88 %.
Керуючись ст.ст.264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,суд,
Позов задовольнити часково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами №3320809987/745580 від 27.10.2021 у розмірі 15 250 (п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок та витрати по сплаті судового збору в розмірі 963 (дев'ятсот шістдесят три) гривні 02 копійки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032, м. Київ. вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя А.Ф.Комзюк