Справа № 568/1839/23
Провадження № 1-кп/568/21/24
"19" березня 2024 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радивилів кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023181210000271 від 23.11.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ситне, Радивилівського району, Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не є особою з інвалідністю, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей та осіб непрацездатного віку, не депутат, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1КК України,-
ОСОБА_5 , будучи особою, яка неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно своєї дружини ОСОБА_4 , що підтверджується постановами Радивилівського районного суду Рівненської області від 17.08.2023р., від 08.11.2023р та від 16.11.2023р., належних висновків для себе не зробив і знов вчинив домашнє насильство стосовно своєї дружини.
Так, ОСОБА_5 23.11.2023р., близько 15 год 10 хв., перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свої дій, вчинив щодо дружини ОСОБА_4 дії психологічного насильства, а саме погрожував їй фізичною розправою, ображав нецензурною лайкою, намагався вчинити бійку, штовхав останню, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Будучи допитаним у судовому засіданні ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та надав покази, які повністю узгоджуються із зазначеними у обвинувальному акті, а саме: вказав місце, час і спосіб, мотиви вчинення кримінального правопорушення; вказав, що проживає з дружиною ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . На ґрунті зловживання ним алкоголем, з дружиною постійно виникають сварки, в ході яких він її ображає, принижує, виганяє з будинку. Дружина неодноразово викликала поліцію у зв'язку з його такою поведінкою. Свою поведінку засуджує, щиро кається, просить надати шанс виправитися, не позбавляти його волі.
Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні показала, що проживає з чоловіком ОСОБА_5 разом в будинку АДРЕСА_1 . Чоловік часто зловживає спиртними напоями та знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, внаслідок чого між ними регулярно виникають конфлікти, в ході яких чоловік її ображає нецензурними словами, принижує. Вона неодноразово викликала поліцію та на чоловіка складали протоколи про адміністративне правопорушення за домашнє насильство. Також відносно чоловіка виносився терміновий заборонний припис. Така поведінка чоловіка викликає в неї постійне відчуття психологічної напруги, що впливає на якість її життя.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 та дослідженням матеріалів, характеризуючих його особу.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Суд вважає, що в судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, доведена повністю. Дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, оскільки він умисно систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї дружини ОСОБА_4 , що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 за ст. 126-1 КК України за приписами ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Обставиною, яка пом'якшує обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та визнання своєї вини.
Обставини, які обтяжують обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, відповідно до ст. 67 КК України відсутні.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у наркологічному та психіатричному кабінеті не перебуває, обставини, які пом'якшують покарання, щире каяття у вчиненому та визнання своєї вини, відсутність обставин, які обтяжують покарання, тому вважає, що покарання ОСОБА_5 слід обрати в межах санкції статті за якою він обвинувачується у виді громадських робіт.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст.ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.
Крім того, враховуючи обставини справи, а саме те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення відносно своєї дружини, суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілої від злочину, пов'язаного з домашнім насильством необхідно застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід, поклавши на нього обов'язок, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме, направити ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці. Суд вважає, що такий обмежувальний захід із покладенням обов'язку буде сприяти виправленню обвинуваченого та покращенню психологічного здоров'я потерпілої.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування за місцем проживання кривдника.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжні заходи по справі не застосовувалися і підстав для їх застосування до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт.
Застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід згідно п.5 ч.1 ст.91-1 КК України - направлення на проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці, виконання якої покласти на Радивилівську міську раду Дубенського району Рівненської області.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1