Справа № 567/2216/23
20 березня 2024 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Венгерчук А.О.
при секретарі - Пономаренко Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
встановив:
в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів звернулась ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що з 10.06.2023 перебуває з відповідачем в шлюбі, а до реєстрації шлюбу вони проживали разом та перебували у фактичних шлюбних відносинах.
Під час спільного проживання в них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з нею та перебувають на її матеріальному утриманні.
Зазначила, що відповідач за віком, станом здоров'я є працездатним, офіційно працевлаштований, однак матеріальну допомогу на утримання дітей не надає. Одночасно зазначила, що відповідач ухиляється від участі в утриманні дітей, хоча має всі можливості брати достатню, належну та регулярну участь в їх матеріальному утриманні, у зв'язку з чим поставив дітей та її в скрутне матеріальне становище.
Вказує, що не має можливості самостійно надати дітям належне утримання, достатнє для їх віку та її доходу недостатньо для забезпечення дітей.
Посилаючись на те, що відповідач, будучи працездатним, свідомо ухиляється від належного утримання дітей, просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття.
Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 06.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, роз'яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Одночасно роз'яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судове засідання позивач не з'явилась, в поданій на адресу суду заяві позов підтримала з підстав та доводів викладених в позовній заяв, просить здійснювати розгляд справи в її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
З метою уникнення затягування розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін для її розгляду по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Суд, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено наступні обставини.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 10.06.2023 сторони у справі перебувають в шлюбі, який зареєстрований 10.06.2023 Острозьким відділом ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №64. (а.с.8)
Відповідно до свідоцтва про народження (повторне) серії НОМЕР_2 , виданого 07.06.2023, встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.9)
Відповідно до свідоцтва про народження (повторне) серії НОМЕР_3 , виданого 07.06.2023, встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.10)
Відповідно до довідки №165 від 22.11.2023 вбачається, що ОСОБА_3 навчається у 8 класі Острозького ліцею №1 Острозької міської ради Рівненської області. (а.с.11)
Відповідно до довідки №164 від 22.11.2023 вбачається, що ОСОБА_4 навчається у 4 класі Острозького ліцею №1 Острозької міської ради Рівненської області. (а.с.12)
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 СК України, обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття лежить на обох батьках.
У відповідності до ст. 181 СК України, у разі відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той з подружжя, з яким вона проживає, має право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.
Відповідно до ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з вимогами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що будучи батьком дітей, ОСОБА_2 їх належним чином не утримує, хоча зобов'язаний це робити. При цьому суд виходить з того, що відповідач доказів про те, що він належним чином займається утриманням дітей не надав.
Таким чином, загальний розмір утримання дітей від відповідача є меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Отже, суд приходить до висновку, що відповідач не бере належної участі в утриманні дітей.
Оскільки відповідач, будучи батьком малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , на даний час своїх дітей належним чином не утримує, хоча зобов'язаний це робити, то з нього на користь позивача необхідно стягнути аліменти.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з ким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для утримання та забезпечення нормальної життєдіяльності особи. Мінімальний розмір такого рівня, який мають забезпечити обоє батьків, визначений законодавчо прожитковий мінімум і встановлюється законом про бюджет кожного року.
В той же час, при вирішенні позову суд виходить з того, що відповідач не заперечив наявності у нього можливості утримувати дітей.
Окрім того, судом береться до уваги стан здоров'я та матеріальне становище дитини та сторін, а також відсутність у сторін інших утриманців.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що на утриманні відповідача перебувають інші особи та відповідачем таких доказів не надано.
Також позивач зазначає, що відповідач офіційно працевлаштований, однак будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин до позовної заяви не додано.
При визначенні розміру аліментів, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, приймаючи до уваги матеріальне становище позивача, яка не працевлаштована.
Вирішуючи питання про розмір аліментів на утримання дітей, суд також бере до уваги, що платник аліментів є працездатним, має добрий стан здоров'я, інших утриманців не має, оскільки протилежних доказів суду не надано, може надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.
Враховуючи наведене, а також виходячи з того, що сторони повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дітей, встановленого прожиткового мінімуму на дітей, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Одночасно, суд бере до уваги, що позов про стягнення аліментів був поданий 01.12.2023, а тому за правилами ст. 191 СК України саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.
Також, з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави, оскільки позивач була звільнена від його сплати при подачі позову відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ч. 6 ст. 141 ЦПК України.
На підставі ст.ст. 180-184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.10, 57, 60, 88, 212 ЦПК України
позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про стягнення аліментів на утримання дітей задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 01.12.2023 до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.