Справа № 562/699/24
20.03.2024 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Здолбунів кримінальне провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024180000000024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нетішин, Хмельницької області, громадянки України, українки, студентки 4 курсу "Національного університету водного господарства та природокористування", зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
- у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 286 КК України,
05.01.2024 в темну пору доби, приблизно о 23 год. 50 хв., водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі «Городище - Рівне - Старокостянтинів», зі сторони м. Здолбунова, Рівненського району, Рівненської області, в напрямку м. Острога, Рівненського району, Рівненської області, в порушення вимог пунктів 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), зі швидкістю 100 км/год., що перевищує максимальну допустиму швидкість руху для транспортних засобів на даній ділянці дороги, що становить не більше 50 км/год, в межах 174 км + 200 м вказаної автодороги, в с. Здовбиця, Рівненського району, Рівненської області, в порушення вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху, не вибрала в установлених межах безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, на заокругленні проїзної частини праворуч, не впоравшись із керуванням допустила виїзд транспортного засобу за межі проїзної частини на ліве узбіччя, де здійснила наїзд на бетонну опору електропередач, після чого на бетонний паркан з послідуючим перекиданням транспортного засобу.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження і був госпіталізований до КНП «Здолбунівська центральна міська лікарня», а інший пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тяжкі тілесні ушкодження, у результаті яких помер ІНФОРМАЦІЯ_4 об 01 год. 26 хв. під час госпіталізації до медичного закладу автомобілем швидкої медичної допомоги.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася та в своїх показах повідомила, що 05.01.2024 в темну пору доби, вона керувала автомобілем «Ford Focus», перевищила швидкість руху, не впоравшись з керуванням з'їхала на узбіччя, після чого автомобіль перевернувся.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні просив призначити покарання обвинуваченій не пов'язане з позбавленням волі, претензій матеріального та морального характеру не має.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився згідно поданої заяви, просить розглянути кримінальне провадження без його участі, винести рішення яким призначити ОСОБА_7 мінімальне покарання без позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами, претензій матеріального та нематеріального характеру не має.
Беручи до уваги, що обвинувачена повністю визнала свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, її покази відповідають суті пред'явленого обвинувачення, суд за згодою учасників судового розгляду, враховуючи, що не оспорювалися фактичні обставини кримінального провадження, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнає їх встановленими в судовому засіданні та вважає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, роз'яснивши при цьому учасникам судового розгляду наслідки застосування даної статті КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченої.
Аналізуючи наведене, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Дослідженням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , встановлено, що за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, раніше не судима, на обліку в лікарів психіатра, нарколога не перебуває.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
Слід вказати, що призначення реального покарання негативно вплине на подальшу долю обвинуваченої, її місце у суспільстві, і може призвести до її криміналізації, що суперечило б меті виправлення, тому враховуючи думку потерпілих, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченої можливе в умовах без ізоляції від суспільства, а тому обирає їй покарання у виді позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами, із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Судові витрати по кримінальному провадженню за проведення експертиз становлять 6058 грн. 24 коп., які на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_4 .
Питання щодо речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України та призначити їй покарання за цим законом у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї судом обов'язки.
Зобов'язати ОСОБА_4 відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 6058 грн. 24 коп.
Скасувати арешт на майно, а саме на автомобіль «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який залишено зберігати на території спецмайданчика для тимчасового утримання транспортних засобів (вул. Барона Штейнгеля, 90, с. Городок, Рівненської області), накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 10.01.2024, повернувшийого за належністю ОСОБА_4 .
На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення а обвинуваченій в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченій та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя: ОСОБА_1