Дата документу 20.03.2024Справа № 554/3025/23
Провадження № 1-кп/554/311/2024
20.03.2024 р. м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Полтави Полтавської області, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України,-
В провадженні Октябрського районного суду м. Полтава перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за таких обставин.
14.02.2023 р. о 18 год. 00 хв. після спільного вживання спиртних напоїв, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 вийшов від знайомого на вулицю та запропонував останньому провести його додому, нащо той погодився. Під час супроводження ОСОБА_7 у ОСОБА_8 , з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, виник раптовий корисливий умисел на протиправне заволодіння його мобільним телефоном, шляхом відкритого нападу поєднаного із застосуванням фізичного насильства.
В подальшому, діючи в умовах запровадженого на території України згідно Указу Президента України та від 24.02.2022 №64/2022 та Закону України «Про затвердження
Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-XI воєнного стану (який згідно відповідних нормативно - правових актів у подальшому неодноразово продовжувався), з корисливих мотивів, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи біля першого під?їзду будинку № 5 по вул. Алмазній в м. Полтава, скориставшись, що ОСОБА_7 , перебуваючи у стані сп'яніння не міг своєчасно відреагувати на застосоване насильство, раптово та не очікувано завдав потерпілому пальцями рук стиснутими в кулак цілеспрямований удар в голову, від якого останній впав на землю.
Внаслідок вищевказаного фізичного насильства ОСОБА_6 спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забійної рани та крововиливу в слизову оболонку верхньої губи, що утворилися не менш ніж від однократної дії тупого обмеженого предмету, якими могли бути пальці рук, стиснуті в кулак, які кваліфікуються у своїй сукупності, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров?я (п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу N? 6 МОЗ України від 17.01.1995 р) Після цього, скориставшись тим, що потерпілий перебував у безпорадному стані, так як від отриманих тілесних ушкоджень у нього виникло запаморочення голови і він не міг вчиняти дії з активного опору, ОСОБА_6 обшукав кишені куртки ОСОБА_7 , звідки відкрито заволодів його мобільним телефоном «Vivo 2015», пам?ять 32 Gb, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_3 вартістю 1033,33 грн., з яким він відразу втік з місця події та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив останньому матеріальний збиток на вказану суму.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про призначення по справі повторної судово-медичної експертизи для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, проведення якої доручити іншому експертному закладу.
Постановою старшого слідчого Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 15.02.2023 р. призначено судово-медичну експертизу щодо наявності у потерпілого тілесних ушкоджень та визначення їх ступеня тяжкості. Судовий експерт встановив тяжкість тілесного ушкодження потерпілого ОСОБА_9 як легкого тілесного ушкодження за ознакою короткочасного розладу здоров'я.
Відповідно до п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України 17.01.1995 року короткочасний при легких тілесних ушкодженнях належить вважати розлад здоров'я понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день).
Подія трапилася 14.02.2023 р. Експертиза проведена 15.02.2023 р. Тому на думку захисника виникає питання до експерта як він міг встановити через один день після події короткочасний розлад здоров'я потерпілого тривалістю понад шість днів.
В судовому засіданні на запитання учасників справи судовий експерт пояснив, що визначав ступінь тяжкості тілесного ушкодження потерпілого за характером тілесних ушкоджень їх морфологічними особливостями, наявності підшкірних крововиливів, які на його думку керуючись практичним досвідом, призводять до короткочасного розладу здоров?я. Але таке обґрунтування експерта є суб'єктивним та необґрунтованим медичними нормами. Тому існують сумніви у правильності визначення експертом ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_9 .
Під час надання пояснень в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 , пояснив, що він в компанії, де був також і обвинувачений ОСОБА_6 випили декілька пляшок горілки. Сам потерпілий та свідки в судовому засіданні підтвердили той факт, що потерпілий ОСОБА_9 був стані сильного алкогольного сп'яніння, внаслідок чого мав проблеми з координацією та не міг самостійно пересуватись. Тому обвинувачений ОСОБА_6 проводив його додому, підтримуючи під руку. Проходячи повз калюжі потерпілий послизнувся та відчув гострий біль на обличчі. Вважає що це міг бути удар ОСОБА_8 , але він не бачив щоб обвинувачений його бив. На запитання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 чи міг він отримати ушкодження внаслідок падіння та удару об дерево чи землю тощо, потерпілий пояснив що це могло бути.
Експертом такі дані обставини, як і стан сп?яніння потерпілого, також не було враховано.
Тому нез'ясованим залишається питання "Чи міг потерпілий отримати тілесні ушкодження внаслідок падіння об дерево, покриття тощо?"
Прокурор покладався на розсуд суду.
Обвинувачений підтримав свого захисника.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Забезпечуючи обвинуваченому право на захист (ст. 20 КПК України) та з огляду на принцип змагальності та безпосереднього дослідження доказів судом (ст. ст.22, 23 КПК України), сторона захисту має рівні зі стороною обвинувачення права в питанні збирання доказів, подання клопотань, а також в реалізації процесуальних прав, передбачених КПК України. Суд, в свою чергу, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, досліджує докази безпосередньо.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
У відповідності до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Відповідно до статті 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, а залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок.
Експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи (п. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5). Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
В матеріалах справи міститься висновок експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи ДОЗ Полтавської ОДА № 126 від 16.02.2023 р., здійснений на виконання постанови ст.слідчого ПРУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_10 від 15.02.2023р.
Зазначене експертне дослідження проведене зів. відділом відділу експертизи потерпілих, обвинувачених та інш. осіб обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської ОДА ОСОБА_11 , який має вищу медичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення судово-медичної експертизи за спеціальністю «СУДОВО-МЕДИЧНА ЕКСПЕРТИЗА» (свідоцтво № 9, видане ЕКК ОБСМЕ ДОЗ Полтавської ОДА, дійсне до 03.04.2024 р.), стаж експертної роботи за спеціальністю з 1999 року.
На вирішення експертів органом досудового розслідування були поставлені такі питання:
1.Чи мають у потерпілого ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 будь-які тілесні ушкодження, якщо мають, то які?
2.Який характер, локалізація та механізм їх утворення?
3.Яка тяжкість кожного тілесного ушкодження ОСОБА_9 .?
4.Яка давність тілесних ушкоджень і чи відповідає даті та часу, обставини провадження?
5.Чи маються в ОСОБА_9 тілесні ушкодження, характерні для самозахисту чи нанесення ударів?
6.Чи доступні виявлені тілесні ушкодження для самоспричинення?
Захист просить призначити повторну експертизу з огляду на існування достатніх підстав вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт надав неповний та неправильний висновок.
Як вбачається із клопотання та висловленої в судовому засіданні позиції аргументами на користь такого висновку про сумніви у правильності висновку експерта щодо тяжкості отриманого тілесного ушкодження є та обставина, що експертиза проведена на наступний день після події, а саме, 15.02.2023 р., в той час як для визначення ступеню тяжкості таких тілесних ушкоджень, як легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, необхідно керуватися тим, що короткочасним при легких тілесних ушкодженнях належить вважати розлад здоров'я тривалістю понад шести днів. Припущення, які допустив експерт при наданні висновку, без повторного огляду і дослідження тілесного ушкодження після шести днів, посилаючись лише на свій досвід, характер тілесних ушкоджень та їх морфологічні особливості, є неприпустимим. Крім того, експерт не враховував у відповіді на питання чи доступні виявлені тілесні ушкодження у потерпілого для самоспричинення внаслідок падіння об дерево, покриття тощо, з урахуванням перебування його у стані алкогольного сп'яніня.
Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.
У відповідності до п. 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.
В дослідженому в судовому засіданні висновку експерта не зазначені застосовані методи дослідження, використані методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи і матеріали, що дає суду зробити висновок про недостатню обґрунтованість висновку експерта з урахуванням обґрунтованих доводів і сумнівів захисника.
Пояснення експерта, надані в судовому засіданні, даних сумнівів не спростували.
На думку суду є обґрунтовані сумніви у правильності висновків експерта, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити по справі повторну судово-медичну експертизу та призначити проведення даної експертизи іншому експертному закладу, з метою усунення будь-яких сумнівів у об'єктивності проведення експертизи та запобігання можливого виникнення потенційного конфлікту інтересів через займану експертом адміністративну посаду, оскільки експерт ОСОБА_11 є завідувачем відділу експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб Обласного бюро судово-медичної експертизи ДОЗ Полтавської ОДА.
З доводами сторони захисту про неповноту експертного дослідження в частині ненадання експертом відповідей на запитання чи доступні виявлені тілесні ушкодження у потерпілого для самоспричинення внаслідок падіння об дерево, покриття тощо, з урахуванням перебування його у стані алкогольного сп'яніння суд не погоджується, так як такі данні при призначенні вперше експертизи експерту не повідомлялися.
Між тим, з урахуванням необхідності дотримання принципів змагальності сторін, безпосередності дослідження доказів, об'єктивності та неупередженості, дотримання розумності строків розгляду справи, суд вважає, що на вирішення експертів необхідно поставити також питання, яке ставить захисник у своєму клопотанні щодо доступності виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого для самоспричинення внаслідок падіння об дерево, покриття тощо, з урахуванням перебування його у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 4 ст. 332 КПК України після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.
Оскільки стороною обвинувачення надані на даний час всі наявні докази, а стороною захисту оспорюється правова кваліфікація дій обвинуваченого з посиланням саме на правильність визначення ступеню тілесних ушкоджень, то на думку суду, подальший розгляд справи до отримання висновків повторної експертизи не можливий, провадження по справі необхідно зупинити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 22, 23, 242, 332 КПК України,-
Призначити по справі повторну судово-медичну експертизу.
На вирішення експертів поставити питання:
1)Яка тяжкість тілесного ушкодження ОСОБА_9 , отриманого 14.02.2023 р.?
2)Чи мав місце короткочасний розлад здоров'я у потерпілого ОСОБА_9 , внаслідок отриманого тілесного ушкодження?
3)Чи міг потерпілий ОСОБА_9 отримати тілесні ушкодження внаслідок падіння об дерево, інші предмети, покриття тощо, з урахуванням обставин кримінального провадження та стану сп'яніння?
Проведення експертизи доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичних експертиз МОЗ України», попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
У розпорядження експертів Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичних експертиз МОЗ України» надати матеріали справи №554/3025/23, провадження №1-кп/554/311/2024.
Зупинити провадження по справі до отримання висновку повторної експертизи.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1