Справа № 538/1233/23
Провадження № 2-ваі/538/1/24
19 березня 2024 року м. Лохвиця
Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області Зуб Т.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бондарь Вікторії Анатоліївні у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень (командування військової частини НОМЕР_1 - державного роботодавця) та притягнення їх до адміністративної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст. 20 КАСУ), яка полягає: у визнанні дій, бездіяльності відповідача протиправними (як наслідок незаконними); у визнанні недійсними певних документів, що стосуються позивача; у скасуванні наказу про звільнення позивача з військової служби, без необхідного висновку Військово-лікарської комісії, без проведення усіх необхідних розрахунків перед звільненням, як наслідок дострокового припинення дії контракту та незаконного звільнення (п. 33, 33-1, 233-243, 231, 232 Положення 1153/2008); у зобов'язаннях вчинити певні законні дії; у зобов'язаннях не вчиняти заборонені законом дії, бездіяльності; у примусу відповідача поновлення позивача на військовій службі, з метою проведення порядку законного звільнення; у стягненні матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, які позивач недоотримав внаслідок незаконного звільнення; у стягненні матеріальних збитків на правовий захист; у стягненнях штрафних санкцій за статтями КУпАП, -
В провадженні судді Лохвицького районного суду Полтавської області Бондарь В.А. перебуває вищевказана адміністративна справа.
18.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про відвід судді Бондарь В.А., яку мотивував тим, що «суддя Бондарь В.А. своїми рішеннями (тобто, протиправними, злочинними діями за своїм психічним ставленням до злочинності) намагається порушити (обмежити) гарантії соціальної захищеності, гідних умов життя позивача», «суддя Бондарь В.А. з упевністю у безвідповідальності, відкрито заявляє, що буде любою ціною (власною злочинністю) захищати злочинність відповідача яка триває по теперішній час, у відповідності кваліфікаційних ознак ККУ Стаття 396». Таким чином, вважає, що суддя Бондарь В.А. є упередженою.
Згідно з частинами 3 та 4 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Дослідивши зміст заяви та доданих матеріалів, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).
Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Дослідження змісту заявленого ОСОБА_1 відводу не дає підстав для висновку про наявність будь-якої упередженості судді Бондарь В.А., а тому така заява не підлягає задоволенню.
Натомість, згідно з ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Керуючись ст. 36, 40 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Лохвицького районного суду Полтавської області Бондарь Вікторії Анатоліївні- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.О. Зуб