Справа № 553/826/24
Провадження № 2-з/553/8/2024
Іменем України
20.03.2024м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду міста Полтави Грошова Н.М., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Колесніков Володимир Олександрович про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Колесніков Володимир Олександрович до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
18.03.2024 року до Ленінський районний суд міста Полтави області надійшов позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Колесніков Володимир Олександрович до ОСОБА_2 про визнати у порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на одну другу частину 3-кімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер об'єкта в РПВН 29871090; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 55244253101); судові витрати по справі у розмірі 15077,20 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.
19.03.2024 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача просить забезпечити позов шляхом накладенням арешту та заборони вчиняти будь-які дії стосовно нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме на 3-кімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер об'єкта в РПВН 29871090; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 55244253101).
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.03.2024 визначено головуючого суддю Грошову Н.М. В провадження судді вказана заява надійшла 20.03.2024.
В обґрунтування заяви позивач посилався на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 18.05.2018 року перебувають у шлюбі, вони є батьками малолітнього син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На протязі останнього часу сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю. В зв'язку з вищевикладеним ОСОБА_1 04.03.2024 року звернулася до Ленінського районного суду м. Полтави з позовною заявою про розірвання шлюбу та із заявою про стягнення аліментів. У період перебування у шлюбі, а саме 15.08.2018 року, сторонами була придбана квартира номер АДРЕСА_2 . Квартира складається з трьох кімнат та інших приміщень, житловою площею 38,6 кв.м., загальною площею 64,4 кв.м. Покупець, ОСОБА_2 , діяв зі згоди дружини, ОСОБА_1 , на підставі заяви, справжність підпису на якій засвідчено 15.08.2018 року ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу, за реєстровим номером 2736. Позивач та відповідач не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного майна. Позивач фактично проживає окремо від відповідача, не зареєстрована в спірній квартирі, із-за перепон, які чинить відповідач, не має доступу до об'єкту нерухомості коли відповідач в ній знаходиться. З огляду на те, що сторони розлучаються у судовому порядку за ініціативи заявника, з урахуванням реєстрації права власності за відповідачем спірної квартири АДРЕСА_3 , яка є предметом позовних вимог, в заявника є підстави побоюватися, що відповідач самовільно, без її згоди, може розпорядитись нею. Окрім цього, відповідач висловлювався, що має намір продавати квартиру, а в добровільному порядку з заявником її ділити не бажає. Отже, у випадку невжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову про поділ майна подружжя та визнання права власності за позивачем на одну другу частини квартири.
Ухвалою від 20.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Колесніков Володимир Олександрович до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 18.05.2018 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, актовий запис № 578 від 18.05.2018 виконано Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Полтавській області.
ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 15.08.2018, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2737, є власником квартири АДРЕСА_3 . Право власності на вищезазначене нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_2 у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 134398708 від 15.08.2018 року, виданим приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О.М.
Як вбачається із Звіту про оцінку майна 3-кімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , виконаного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , вартість об'єкта оцінки, розрахована за порівняльним підходом, складає 1992900 грн.
Заява розглядається судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали цивільної справи в межах вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Нормами ч. 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За приписами ч. 3 ст. 153 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Із наведеного випливає, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Як роз'яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в здійсненні захисту законних інтересів позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Так, позивачем заявлено позовні вимоги про визнання у порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину 3-кімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .
Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення в цивільному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Так, судом, з урахуванням наведених доводів в обґрунтування та наданих на їх підтвердження доказів, встановлено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом якого він звернувся до суду.
Таким чином, враховуючи обсяг позовних вимог, суд вважає, що обраний позивача вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказане нерухоме майно, відповідає заявленим позовним вимогам та є співмірним і приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Колеснікова В.О. та необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Верховний Суд в постанові у справі № 643/12369/19 від 19.02.2021 роз'яснив, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Суд вважає за необхідне для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна визначити вид забезпечення позову саме у вигляді накладення арешту на вказане нерухоме майно, так як вжиття такого виду забезпечення не вимагає обмеження в користуванні ним, при цьому потреби у застосуванні додаткових заборон щодо вчинення певних дій, про що у своїй заяві вказує представник позивача, не вбачає.
Крім того, вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення клопотання про забезпечення позову відсутні будь-які відомості існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Згідно ч. 4 ст. 157 ЦПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись ст. 149-153, 258-261 ЦПК України,
Заяву позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Колесніков Володимир Олександрович про забезпечення позову у цивільній справі № 553/826/24 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Колесніков Володимир Олександрович до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_5 (номер об'єкта в РПВН 29871090; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 55244253101), право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 ;
Представник позивача: адвокат Колесніков Володимир Олександрович, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_7 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_8 .
Головуючий: суддя Н.М. Грошова