20 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 589/2205/22
Провадження № 51-7152 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу (доповнення) ОСОБА_4 від 02 березня 2024 року з долученою до неї заявою від 02 березня 2024 року,
встановив:
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_4 було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 427 КПК України, та надано скаржнику п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків скарги.
Зі змісту касаційної скарги не вбачалося, які саме рішення суду ОСОБА_4 оскаржує у касаційному порядку, тому було звернуто його увагу на те, що відповідно до положень ст. 424 КПК України у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції; ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Серед недоліків касаційної скарги також було зазначено, що згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України). Тому, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, які мають співвідноситися зі змістом оскаржуваних рішень та підставами їх ухвалення.
Також зазначалося, що вимоги, які були зазначені в касаційній скарзі ОСОБА_4 , не узгоджувалися з положеннями ст. 436 КПК України.
Йому роз'яснювалось, що відповідно до положень ст. 436 КПК України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Тому серед недоліків було зазначено, що в поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 не зазначає вимоги стосовно конкретних судових рішень судів першої та/або апеляційної інстанцій, нічого не вказує про те, яке рішення має ухвалити суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги з урахуванням положень ст. 436 КПК України.
Також серед недоліків було вказано, що ОСОБА_4 не долучив до касаційної скарги копій оскаржуваних рішень судів першої та/або апеляційної інстанцій, що передбачається положеннями ч. 5 ст. 427 КПК України.
Щодо поданої ОСОБА_4 разом з касаційною скаргою заяви, яка є аналогічною за змістом заяві від 02 березня 2024 року, де він просить Верховний Суд порушити кримінальну справу щодо іншої особи, колегією суддів було вказано, що суд не наділений повноваженнями розпочинати досудове розслідування, й заява про вчинення певною особою кримінального правопорушення має бути подана до відповідного правоохоронного органу.
Як убачається з наявної у матеріалах провадження розписки, копія ухвали касаційного суду про залишення касаційної скарги без руху була вручена ОСОБА_4 27 лютого 2024 року в ДУ «Сумський слідчий ізолятор».
18 березня 2024 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга (доповнення) ОСОБА_4 , датована 02 березня 2024 року, із заявою від тієї ж дати, які не містять даних про усунення указаних вище недоліків.
Зі змісту цих документів так само неможливо встановити, які саме судові рішення оскаржуються ОСОБА_4 , які підстави їх оскарження, які касаційні вимоги висуває ОСОБА_4 в контексті відповідних положень КПК України.
Таким чином, у наданий строк ОСОБА_4 недоліки не усунув, а тому відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційну скаргу потрібно йому повернути.
Керуючись положеннями ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Повернути ОСОБА_4 його касаційну скаргу (доповнення) від 02 березня 2024 року з долученою до неї заявою від 02 березня 2024 року.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3