19 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 918/649/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2024
та рішення Господарського суду Рівненської від 22.11.2023
у справі № 918/649/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глянс»
до фізичної особи ОСОБА_1 ,
про стягнення 2 632 210,64 грн.
29.02.2024 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 (повний текст 09.02.2024) та рішення Господарського суду Рівненської від 22.11.2023 по справі № 918/649/23 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, ?у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до господарського суду заяви майнового характеру справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі ? 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відтак, оскаржуючи до Верховного Суду постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 22.11.2023 по справі № 918/649/23 враховуючи ціну позову (2 632 210,64 грн.) та застосовуючи коефіцієнт 0,8 за подання касаційної скарги через підсистему «Електронний суд», скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 63 173,04 грн. ((2 632 210,64 х 1,5%) х 200%) х 0,8.
Натомість, скаржник зазначає про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, посилається на відсутність готівкових коштів, скрутне матеріальне становище, блокування всіх його банківських рахунків, відкриттям щодо нього справи про неплатоспроможність, а також додає до касаційної скарги копію квитанції від 29.02.2024 за № 8303-2390-0571-6069 про сплату судового збору в розмірі 1,00 грн.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача ? фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Розсуд суду при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судового збору за клопотанням сторони є обмеженим. У законі прямо визначений вичерпний перелік осіб, яких може бути звільнено від сплати судового збору та підстави вчинення таких дій.
Колегія суддів зазначає, що положення статей ГПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Верховний Суд дійшов висновку, що скаржник належним чином не підтвердив підстав за яких Верховний Суд може звільнити від сплати судового збору, оскільки доказів цього до матеріалів касаційної скарги не додано.
Зважаючи на викладене Суд, на підставі відсутності наданих скаржником доказів, дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору за подання касаційної скарги щодо заявленої майнової вимоги, у зв'язку з неподанням переконливих та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо відсутності в нього грошових коштів для сплати судового збору.
Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи зазначене, скаржнику, з урахуванням копії квитанції від 29.02.2024 за № 8303-2390-0571-6069 про сплату судового збору в розмірі 1,00 грн., потрібно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду в розмірі 63 172,04 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291 ГПК України, Верховний Суд, -
1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 22.11.2023 по справі № 918/649/23 залишити без руху.
3. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме: доплатити судовий збір у визначеному розмірі.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Васьковський