19 березня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 676/6414/23
Провадження № 33/4820/94/24
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.
за участю секретарів судового засідання Півовара В.О., Забєліної І.А.
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 10.08.2023 близько 11.30 год. перебуваючи на території готельного комплексу «Корона» по вул. Центральна, 187 с. Колибаївка Кам'янець-Подільського району, перебуваючи в громадському місці висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою відносно ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян, і тим самимвчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.
Постановою судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) гривень; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із рішенням суду, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки вказує, що отримав постанову суду лише 12 грудня 2023 року, а до того суд про розгляд справи щодо ОСОБА_1 не повідомив його; скасувати постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2023 року та закрити провадження по справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
ОСОБА_1 вказує, що між ним та сім'єю ОСОБА_3 тривалі неприязні стосунки. 07.09.2023 Кам?янець-Подільський міськрайонний суд в межах справи № 676/5564/23 з?ясував, що ОСОБА_1 не було у той час та в тому місці, де він нібито лаявся на громадянку ОСОБА_2 , тому постановою суду ОСОБА_1 було виправдано.
11.12.2023 старший державний виконавець Горпинчук Д.О. повідомила ОСОБА_1 , що здійснює щодо нього виконавче провадження по стягненню коштів за оскаржуваною постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28.09.2023, про яку ОСОБА_1 не було до того відомо.
ОСОБА_1 заперечує свою причетність до правопорушення, оскільки вказує, що того дня був у Кам'янець-Подільській поліклініці, куди звернувся через різке погіршення стану здоров'я, на підтвердження чого надав довідку.
Наголошує, що суд допитав свідків, які пов'язані з ОСОБА_2 , зокрема її сина та найняту нею на роботу працівницю, і тому до їх свідчень слід ставитися критично.
Окрім того, вказує, що готель «Корона» обладнаний відеоспостереженням, тому ОСОБА_4 могла б надати суду відеозапис, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, чого не було зроблено.
Позиції учасників судового провадження
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи поданої апеляційної скарги та просив закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, оскільки не перебував у тому місці й у той час, що вказаний у протоколі, та не вчиняв адміністративного правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, була належним чином повідомлена про дату, час та місце апеляційного розгляду, поважних причин неявки не повідомила, та ці обставини не перешкоджають апеляційному розгляду, згідно з частиною 6 статті 294 КУпАП.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, допитавши свідка ОСОБА_5 , перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Щодо поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.
Відповідно до вимог частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
22 грудня 2023 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду зі скаргою на постанову судді від 28 вересня 2023 року, очевидно пропустивши встановлений законодавством строк апеляційного оскарження та просить його поновити. Поважність причин такого пропуску ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що довідався про постанову судді лише 11 грудня 2023 року від СДВ ОСОБА_6 , яка повідомила йому про виконавче провадження щодо нього. Суд не інформував ОСОБА_1 про розгляд справи щодо нього та не надсилав на його адресу постанову. 12 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду для отримання копії ухваленої постанови.
У матеріалах справи містяться довідки про надсилання ОСОБА_1
смс-повідомлень у додаток Viber про призначення судового засідання на 28 вересня 2023 року. При цьому, ОСОБА_1 був у судовому засідання 18 вересня 2023 року, однак 28 вересня 2023 року розгляд справ був проведений за його відсутності.
ОСОБА_1 надав суду довідку про те, що перебував на амбулаторному лікуванні з 26 вересня по 01 жовтня 2023 року, а тому не зміг з'явитися до суду. Окрім того, ОСОБА_1 наголошує, що є людиною похилого віку, має кнопковий телефон не вміє користуватися Інтернетом.
Враховуючи наведені вище обставини, апеляційний суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження задля ефективного та належного забезпечення його права на захист.
Щодо оскарження постанови по суті.
Відповідно до статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За правилами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому, в силу приписів 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 10.08.2023 року близько 11.30 год. перебуваючи на території готельного комплексу «Корона» по вул. Центральна, 187
с. Колибаївка Кам'янець-Подільського району, перебуваючи в громадському місці висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою відносно ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян, та своїми діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене статтею 173 КУпАП.
Обґрунтовуючи свій висновок, суд посилається на наявні у матеріалах справи докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 807311 від 06.09.2023 року (а/с 1); письмові пояснення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 (а/с 4-6) та надані аналогічні пояснення потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні.
Проте, з таким висновком судді суду першої інстанції погодитися не можу з огляду на наступне.
Згідно зі статтями 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Натомість, суд першої інстанції не дотримався зазначених вище положень та не з'ясував фактичні обставини цього адміністративного правопорушення для повного, всебічного й об'єктивного розгляду справи, як цього вимагає стаття 245 КУпАП та стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і, як наслідок, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення та прийняв незаконне і необґрунтоване рішення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з диспозицією, відповідальність за статтею 173 КУпАП передбачена за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Безпосереднім об'єктом охорони цієї норми є громадський порядок.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Суб'єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП необхідно встановити факт того, що особа дійсно в активній формі, безпричинно, з власної ініціативи чи через незначний привід порушила громадський порядок і спокій громадян, перешкоджала нормальним умовам їх життєдіяльності чи відпочинку.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, відповідно до статті 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно з вимогами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляд справи Конвенцію про захист прав і основоположних свобод і протоколів до неї, та практику Європейського суду з прав людини і Європейської комісії з прав людини, як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 807311, ОСОБА_1 10.08.2023 близько 11 год. 30 хв. перебуваючи на території готельного комплексу «Корона» по вул. Центральна, 187 с. Колибаївка Кам'янець-Подільського району, перебуваючи в громадському місці висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Однак, наголошую, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, за відсутності також будь-яких інших доказів не є безумовним та беззаперечним доказом вини особи, оскільки не є імперативним фактом доведеності вини, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Протокол про адміністративне правопорушення є лише фіксацією порушення, яке виявлено працівником поліції, та, відповідно до статті 251 КУпАП, є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі, але не є остаточним і достатнім доказом для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП.
ОСОБА_1 як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не визнав свою вину у вчиненому.
Згідно з показаннями самого ОСОБА_1 , що підтверджено ОСОБА_2 в суді першої інстанції, конфлікти між ними відбувалися вже неодноразово і такі неприязні стосунки, зі слів ОСОБА_1 , викликані небажанням сім'ї ОСОБА_3 завершити ОСОБА_1 будівництво шиномонтажу поряд з їх готелем.
Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що неприязні стосунки з 2009 року, вважає, що потерпіла його обмовляє, оскільки не міг перебувати у той день та час на території готельного комплексу «Корона» та вчинити інкриміноване йому адміністративне правопорушення, оскільки о 09 годині поїхав до лікарні в місті Кам'янець-Подільському, що підтверджується наданою ним довідкою від КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» від 10.08.2023 (а/с 24) та перебував там до 14 години .
Також під час апеляційного розгляду було з'ясовано, що стосовно ОСОБА_1 ще раніше складався протокол про адміністративне правопорушення за обвинуваченням у вчиненні відносно ОСОБА_9 (чоловік ОСОБА_2 ) адміністративного правопорушення за статтею 173 КУПАП. Суддею Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2023 року закрито провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за статтею 173 КУпАП.
Таким чином, знайшли підтвердження апеляційні доводи ОСОБА_1 щодо неприязних стосунків з потерпілою.
Суд першої інстанції не надав оцінки зазначеним обставинам та не з'ясував, чи відбувався конфлікт між особами, зі сторони ОСОБА_1 з мотивів явної неповаги до суспільства, або у зв'язку з особистими мотивами, що виключало можливість кваліфікації дій особи за статтею 173 КУпАП. За відсутності відповідного мотиву, коли дії особи зумовлені неприязними стосунками з іншою особою і прагненням завдати шкоди конкретній особі чи образити її з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
Такі ж висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердив, що у той день біля 09.00 години відвозив ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільського в лікарню, там його залишив, а після його телефонного дзвінка забрав його з лікарні біля 14 години та відвіз додому. Пам'ятає подію, оскільки тільки один раз возив його до лікарні.
Ці ж обставини також підтверджуються відповіддю директора КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» на запит суду, відповідно до якої ОСОБА_1 звертався до закладу охорони здоров'я 10.08.2023 з 11:00 до 12:00 год. по медичну допомогу (а/с 57).
Таким чином, під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 10.08.2023 з 11 до 12 години перебував у КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги», тому останній не міг перебувати 10.08.2023 близько 11 год. 30 хв. на території готельного комплексу «Корона» та вчинити вказане адміністративне правопорушення.
З наведених підстав пояснення свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо події оцінюються судом критично, оскільки ці особи перебувають у дружніх чи сімейних відносинах з потерпілою ОСОБА_2 , а тому зацікавлені у результатах розгляду цієї справи.
Обставини, зазначені у протоколі та письмових поясненнях потерпілої та свідків не узгоджується з обставинами, встановленими під час апеляційного розгляду, інші свідки чи докази на підтвердження інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відсутні, а отже це свідчить про неповне дослідження судом першої інстанції обставин, що призвело до передчасних висновків у цій справі.
Аналізуючи у сукупності зазначені вище норми законодавства та надані докази, доходжу висновку, що суддя суду першої інстанції припустився порушення вимог закону про адміністративну відповідальність, розглянув протокол про адміністративне правопорушення, при цьому не з'ясувавши чи дійсно було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, не з'ясував повно, всебічно й об'єктивно всі обставини справи, і як наслідок передчасно дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги з цього приводу є слушними.
Відповідно до п.39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, а саме 10.08.2023 біля 11.30 висловлювання нецензурною лайкою в громадських місцях та погроза фізичною розправою відносно ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення вказаного адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, вважаю, що оскільки обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, спростовуються доказами, дослідженими в ході апеляційного розгляду, тому постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП: за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 285, 289, 294 КУпАП, -
Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на оскарження постанови судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2023 року.
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) гривень, скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 173 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя