Номер провадження: 22-ц/813/1009/24
Справа № 522/23454/20
Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.
Доповідач Лозко Ю. П.
19.03.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних
справах:
головуючого - Лозко Ю.П.,
суддів: Кострицького В.В., Коновалової В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
апеляційні скарги ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «Універсал Банк»
на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2022 року
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
25 грудня 2020 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з вказаним вище позовом у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30 жовтня 2017 року у розмірі 92459,26 грн станом на 30 вересня 2020 року у тому числі:
-загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 92459,26 грн;
-заборгованість за пенею та комісією - 0 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк" опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
30 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до АТ "Універсал Банк" з метою отримання банківських послуг у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 30 жовтня 2017 року.
Підписавши анкету-заяву, відповідачка тим самим погодилася, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між нею і банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить її підпис у заяві.
На підставі укладеного договору від 30 жовтня 2017 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 70000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого була платіжна картка НОМЕР_1 .
АТ "Універсал Банк" свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених кредитним договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Однак відповідачка не виконала взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого станом на 30 вересня 2020 року утворилася заборгованість за кредитним договором (тілом кредиту) в розмірі 92459,26 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2022 року відмовлено в задоволенні позову АТ «Універсалбанк» до ОСОБА_1 .
Не погодившись з рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою у якій просить змінити мотивувальну частину рішення суду, виключивши з неї наступне: «Таким чином суд вбачає, що відповідачка була ознайомлена та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови. Таким чином досягнуто всіх умов договору. Згідно п.п.5.1, 5.2 п. 5 Розділу ІІ Умов ліміт кредитування та строк дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому Договорі та відповідному Додатку до нього. Ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. Суд не приймає до уваги зазначене, оскільки згідно з п. 3 анкети-заяви, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрат у розстрочку. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк" опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення. Так, сторонами було погоджено, що за порушення зобов'язань за кредитним договором від 91 до 120 днів (до повного погашення), строк, після спливу якого формується фінальний рахунок, що визначається Банком в односторонньому порядку, але не менше 120 днів з моменту настання прострочення виконання зобов'язання та не більше 210 днів сплачується штраф у розмірі 100 грн. та пеня у сумі 6,4 % на місяць від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення. Судом встановлено, що АТ "Універсал Банк" свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором». Резолютивну частину рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2022 року залишити без змін.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що зі змісту анкети-заяви не убачається в якому саме розмірі сторонами було узгоджено розмір кредиту, оскільки відповідачка просила відкрити поточний, а не кредитний рахунок, також в анкеті-заяві не було узгоджено розмір кредитного ліміту у відповідному додатку, такий додаток сторонами взагалі не укладався.
Зважаючи на викладене вище, є необґрунтованим посилання суду в мотивувальній частині рішення на нібито встановлений факт узгодження сторонами розміру кредитного ліміту, шляхом підписання відповідачкою анкети-заяви.
Судом першої інстанції не надано оцінки аргументам відповідачки про те, що зміст анкети-заяви не містив визначення домовленості сторін про сплату відсотків, штрафних санкцій, а тому у відповідачки не виникало обов'язку по сплаті заборгованості за відсотками, пенею, комісією і штрафам за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а тому, на думку скаржниці усі надходження, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягали зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.
Водночас скаржниця вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено відсутність належних обґрунтувань виникнення заборгованості, який входить до предмету доказування у розмірі 92459,26 грн, однак залишено поза увагою питання оцінки правомірності дій позивача з розподілу грошових надходжень саме на погашення складових заборгованостей, замість погашення саме тіла кредиту, що і спричинило виникнення заборгованості.
Також скаржниця звертає увагу, що з мотивувальної частини рішення не убачається, якими саме доказами обґрунтовано висновок про те, що всі зміни розміру кредитного ліміту були погоджені відповідачкою, шляхом отримання пуш-повідомлень у мобільному додатку.
Скаржниця не погоджується з висновком суду про те, що вона була ознайомлена та отримала примірники у мобільному додатку документів, що складають договір та зобов'язана виконувати його умови, оскільки позивачем не доведено, що умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсалбанк» були підписані нею та те, що вона була ознайомлена саме з тією редакцією умов та правил, яка міститься в матеріалах справи.
Судом першої інстанції не надано правової оцінки доводам відповідачки про те, що вказані вище умови не є договором приєднання в розумінні положень ст. 634 ЦК України.
Окрім того, посилається також на те, що зміна кредитного ліміту на суму заборгованості та направлення грошових коштів на здійснення щомісячного мінімального платежу, погашення відсотків за користування кредитним лімітом та неустойки за прострочені платежі в односторонньому порядку є порушенням ч.7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому така умова договору про споживчий кредит є нікчемною.
В апеляційній скарзі позивач АТ «Універсалбанк» просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не було досліджено механізм отримання банківських послуг проекту «Monobank», а також процедуру ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту, у зв'язку з чим, суд дійшов передчасного висновку про те, відповідачка не була ознайомленою з вказаними вище документами.
На момент підписання анкети-заяви від 30 жовтня 2017 року, відповідачка була належним чином ознайомлена з умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту.
Цього ж дня, тобто 30 жовтня 2017 року, відповідачка повідомила про свою згоду з умовами банківських послуг, які надає банк за договором про надання банківських послуг «Monobank», на підтвердження чого у мобільному додатку відповідачкою було введено ОТР-пароль, який попередньо був надісланий на зазначений нею мобільний номер.
Пунктом 3 анкети-заяви, підписаною відповідачкою, передбачено, що ОСОБА_1 беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Повідомлення про зміну дозволеного кредитного ліміту банк надсилає клієнту у мобільний застосунок.
Пунктом 9 анкети-заяви клієнт підтвердив, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису.
У анкеті-заяві зазначено, що клієнт просить відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку.
Окрім того, у підписаній анкеті-заяві відповідачка визнала, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях (п.6 Анкети-заяви). Наведе свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб Договору, у тому числі погодження сторонами Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння ними електронного цифрового підпису (аналогу власноручного підпису).
Відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та виписці про рух коштів по коштів, у зв'язку з чим у відповідачки виникла заборгованість.
З виписки по руху коштів убачається, що за весь час користування карткою, відповідача упродовж періоду, вказаного у позові, здійснила поповнення картки на суму 171524,25 грн, у той час як витрати по картці за цей період складають 263983,51 грн, таким чином різниця у сумі коштів, яка не була повернута банку становить 92459, 26 грн.
На думку скаржника, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 висновки не можуть бути застосовані у межах цієї справи, зважаючи на те, що вказана вище справа та справа, яка переглядається в апеляційному порядку не є подібними.
На апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 , позивачем АТ «Універсалбанк» подано відзив у якому просить залишити апеляційну скаргу відповідачки без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2022 року змінити і задовольнити позовні вимоги банку про стягнення повної суми заборгованості. Окрім обставин викладених у позовній заяві та апеляційній скарзі, АТ «Універсалбанк» посилається на те, що доданий до позову розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів відповідачкою, кількість днів за які нараховано заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом. Звертає увагу, що всі поповнення до 04 травня 2019 року використовувалися відповідачкою на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому їх не можна вважати повернутими, що відображено у виписці. Тобто станом на 04 травня 2019 року відповідачкою використано 69989,01 грн з кредитного ліміту, які не поверталися банку, ця сума, використана відповідачкою, без урахування нарахованих відсотків.
На апеляційну скаргу позивача АТ «Універсалбанк», відповідачка ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник-адвокат Саінчук А.О. подала відзив у якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу АТ «Універсалбанк», змінити рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2022 року з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Окрім обставин, викладених ОСОБА_1 у апеляційній скарзі, відповідачка, як на підставу для відмови у задоволенні апеляційної скарги АТ «Універсалбанк» посилається на те, що апеляційна скарга банку подана не через систему «Електронний суд», що суперечить вимогам ст. 43 ЦПК України, крім того апеляційна скарга не підписана повноважною особою банку. Також звертає увагу, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідачка підписала умови та правила обслуговування, тарифи, таблицю розрахунків вартості кредиту, паспорт споживчого кредиту. Зауважує, що банк нараховував не передбачені відсотки, штрафи, пеню та інше, що не передбачено а ні анкетою-заявою, а ні чинним законодавством.
Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними є справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Приписами п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України регламентовано, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року, розгляд цієї справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, з огляду на те, що позовні вимоги мають виключно майновий характер, та справа є малозначною в силу вимог закону, оскільки ціна позову (92459,26 грн.) не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент подачі позову (210200,00 грн).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідачки ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга позивача АТ «Універсалбанк» підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи убачається, що 30 жовтня 2017 року ОСОБА_1 власноруч (у паперовому вигляді) підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, згідно якої вона просила відкрити поточний рахунок № НОМЕР_3 у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов (а.с. 9).
ОСОБА_1 погодилася з тим, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого вона підтверджує і зобов'язується виконувати його умови (п.2 Анкети-заяви).
Підписанням цього договору ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього ОСОБА_1 беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту, банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (пункт 3 Анкети-заяви).
Також відповідачка просила вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги ( у тому числі її електронний/ електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в банку. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем035F3D068292ECA486A073248355EFB372D1C0C617447C9631118D7136F759F938, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дії згідно з договором (пункт 6 Анкети-заяви).
ОСОБА_1 підтвердила, що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком її підпису (пункт 9 Анкети-заяви).
Підписуючи анкету-заяву відповідачка надала право та доручила ПАТ «Універсалбанк» здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків, відкрити у ПАТ «Універсалбанк», без додаткових її розпоряджень для погашення будь-яких інших її грошових зобов'язань перед ПАТ «Універсалбанк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між нею та банком (пункт 10 Анкети-заяви).
Усе листування щодо цього договору відповідачка просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору (пункт 11 Анкети-заяви).
Також з долучених до позовної заяви документів убачається, що сторонами підписано паспорт споживчого, який серед іншого містить інформацію щодо: типу картки - MasterCard Debet: вартості оформлення картки «Monobank» - безкоштовно; валюти картрахунку картки «Monobank» - гривня; пільгового періоду за карткою «Monobank» - до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгової процентної ставки - 0,00001; базової процентної ставки на залишок заборгованості (після закінчення пільгового періоду) на місяць за карткою «Monobank» - 3,2% на місяць (38,4 % річних); збільшеної відсоткової ставки на місяць за карткою «Monobank» на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості) - 6,4%; типу процентної ставки - фіксована; порядку повернення кредиту.
Дата надання вказаної вище інформації є аналогічною даті накладення електронного цифрового підпису кредитодавця. Також убачається, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 01 січня 2019 року.
Відповідачка підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування, а також підтвердила, отримання нею всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для неї, в тому числі в разі невиконання нею зобов'язань за таким договором.
У графі підпис споживача, зазначено: «ПІБ споживача, його підпис та його дата підпису накладені у вигляді електронного цифрового підпису».
З наданого банком розрахунку заборгованості за договором б/н від 30 жовтня 2017 року убачається, що станом на 30 вересня 2020 року заборгованість складає 92459,26 грн, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 92459,26 грн, заборгованість за пенею та комісією 0 грн. (т.1 а.с. 5-8).
З довідки про наявність рахунку від 23 вересня 2022 року убачається, що ОСОБА_1 відкрито рахунок та видано картку № НОМЕР_1 , строком дії до 04/24 (т.1 а.с. 150).
Згідно довідки про розмір встановленого кредитного ліміту, ОСОБА_1 було встановлено наступні ліміти: 30 жовтня 2017 року - 27000,00 грн; 08 червня 2018 року - 40000,00 грн; 13 серпня 2018 року - 60000,00 грн, 30 жовтня 2018 року - 70000,00 грн
(т.1 а.с. 151).
Як убачається з виписки по рахунку, відкритого ОСОБА_1 у період з 30 жовтня 2017 року по 23 вересня 2022 року кредитний ліміт становив 70000 грн, заборгованість - 104606,12 грн, баланс на початок періоду - 27000,00 грн, баланс на кінець періоду -
34606,12 грн. Також убачається, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, здійснюючи різні фінансові операції.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що
ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами та здійснювала погашення виниклої заборгованості до 04 травня 2019 року, проте станом на 01 березня 2020 року заборгованість за наданим кредитним лімітом була 8 214,97 грн, однак Банком все одно нараховувалися відсотки за користування коштами, не зважаючи на те, що відповідачкою, починаючи із зазначеної дати не здійснювалися жодні операції, спрямованих на їх використання, а навпаки здійснювалися певні зарахування грошових коштів на рахунок. Тобто, починаючи з 04 травня 2019 року заборгованість по рахунку зростала за рахунок щомісячних платежів (котрі вираховувалися Банком) та окремо стягнення відсотків за користування коштами, внаслідок чого й утворилася сума заборгованості станом на 01 березня 2020 року у розмірі 8 214,97 грн, тому суд дійшов висновку про те, що банк без належних на те підстав здійснював нарахування необумовлених сторонами щомісячних платежів та відсотків за користування кредитними коштами. Позивачем не наведено будь-яких належних та зрозумілих обґрунтувань стосовно виникнення заборгованості, яка входить до предмету доказування у розмірі 92459,26 грн.
При цьому, судом встановлено, що АТ "Універсал Банк" свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Також суд зазначив, що відповідачка була ознайомлена та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язалася виконувати його умови, отже було досягнуто всіх умов договору.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг апеляційний суд зауважує про таке.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України регламентовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язує повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріалами справи підтверджується, що 30 жовтня 2017 року відповідачка
ОСОБА_1 власноруч підписала у паперовій формі анкету-заяву, що не спростовано останньою, за умовами якої серед іншого, вона просила відкрити поточний рахунок на її ім'я, встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку відповідно до умов договору. Також відповідачка погодилася, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого вона підтверджує і зобов'язується виконувати його умови.
Окрім того, відповідачка беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, як погодилася і з тим що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту, банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Також ОСОБА_1 просила вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний/ електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в банку.
Підписавши вказану вище анкету-заяву, ОСОБА_1 надала банку право та доручила здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків, відкритих у ПАТ «Універсалбанк», без додаткових її розпоряджень для погашення будь-яких інших її грошових зобов'язань перед ПАТ «Універсалбанк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між нею та банком.
Між сторонами 30 жовтня 2017 року було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі і підписаний з використанням електронного підпису.
Прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ "Універсал Банк" виконало своєчасно і повністю, надавши відповідачці кредитні кошти в повному обсязі.
Разом із тим, колегія суддів враховує, що на час апеляційного перегляду цієї справи, договір про надання кредиту в електронній формі, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка monobank, укладений від 30 жовтня 2017 між ОСОБА_1 та банком, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.
Наведене вище спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що зміст анкети-заяви не містить інформації про розмір узгодженого сторонами кредиту та розмір кредитного ліміту, оскільки відповідачка власноручним підписом надала свою згоду на те, що зазначені відомості будуть відображені у додатку, як і беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про що банк повідомляє відповідачку, шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Зазначений вище додаток, долучений до Умов і правил обслуговуванння фізичних осіб в ПАТ «Універсалбанк» (далі - Умови).
Окрім того, як передбачено п. п. 5.1, 5.2 п. 5 Розділу II Умов при наданні банківських послуг щодо карткових продутків ліміт кредитування та строк дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому Договорі та відповідному Додатку до нього. Ліміт використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування.
Відповідачка була достовірно обізнана про розмір кредитного ліміту та здійснювала фінансові операції саме у межах цього ліміту, встановленого банком, про що свідчить виписка по рахунку, яка є первинним бухгалтерським документом та є належним доказом у справі.
Доводи апеляційної скарги відповідачки про те, що зміст анкети-заяви не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, штрафних санкцій, відтак у відповідачки не виникало обов'язку по сплаті заборгованості за відсотками, пенею, комісією і штрафам за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а тому, на думку скаржниці усі надходження, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягали зарахуванню на погашення саме тіла кредиту, колегія суддів відхиляє, з огляду на таке.
Матеріали справи містять належні докази того, що 30 жовтня 2017 року відповідачка ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами кредитування за договором про надання банківських послуг, що убачається з Анкети-заяви, Додатку в якому міститься необхідна інформація про: тип картки, пільговий період її користування, пільгову процентну ставки, базову процентну ставку на залишок заборгованості, збільшену відсоткової ставки на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості), тип процентної ставки, порядок повернення кредиту.
Вказаний вище Додаток підписаний ОСОБА_1 , шляхом накладення електронного цифрового підпису, і ця обставина усупереч ст. 12,81 ЦПК України, відповідачкою не спростована.
Підписавши зазначені вище документи, як шляхом власноручного підпису у паперовому вигляді (анкету-заяву), так і за допомогою використання електронного цифрового підпису (Умови та Додаток), відповідачка у такий спосіб погодила відповідні умови кредитного договору, взявши на себе зобов'язання перед позивачем.
Твердження ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою питання оцінки правомірності дій позивача з розподілу грошових надходжень саме на погашення складових заборгованостей, замість погашення саме тіла кредиту, що і спричинило виникнення заборгованості, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Як убачається з положень п.5.13 п.5 Розділу II Умов погашення заборгованості клієнта за договором здійснюється за рахунок коштів, що знаходяться на рахунку клієнта у наступному порядку: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, що передбачені Договором.
Окрім того, у пункті п.5.23 п.5 Розділу II Умов сторони досягли домовленості про те, що у разі, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для внесення щомісячного мінімального платежу, банк має право самостійно збільшити кредитний ліміт на суму заборгованості клієнта за договором та направити відповідні грошові кошти на здійснення щомісячного мінімального платежу, погашення відсотків за користування кредитними лімітом та неустойки за прострочені платежі згідно Тарифів.
Доводи скаржниці про те, що вона не підписувала умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсалбанк», та не була ознайомлена саме з тією редакцією умов та правил, яка міститься в матеріалах справи, є безпідставними, спростовуються матеріалами справи з яких убачається, що позивачем до позовної заяви додано копію умов та правил надання банківських послуг у АТ "Універсал Банк", які підписані Марченко А.Г., шляхом накладення електронного цифрового підпису, про що зазначено у змісті цього документа, та відповідачкою усупереч приписів ст.ст. 12,81 ЦПК України не спростовано.
Апелювання скаржниці до положень ч.7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», як на підставу нікчемності умов кредитного договору щодо зміни кредитного ліміту на суму заборгованості та направлення грошових коштів на здійснення щомісячного мінімального платежу, погашення відсотків за користування кредитним лімітом є безпідставними, оскільки домовленість про саме такі умови була досягнута сторонами у момент підписання кредитного договору, та погоджена відповідачкою, як стороною цього правочину, зазначені вище умови кредитного договору банком в односторонньому порядку не змінювалися, а тому підстави для застосування до спірних правовідносин указаної вище норми права відсутні.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги відповідачки, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 потрібно залишити без задоволення.
Стосовно доводів апеляційної скарги АТ «Універсалбанк» на предмет їх обґрунтованості, колегія суддів зауважує про таке.
Звертаючись до суду із позовом банк просив стягнути з відповідачки загальний залишок заборгованості за наданим кредитом у розмірі 92459,26 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем додано копію документа, який за своєю формою і змістом є анкетою-заявою, та підписаний ОСОБА_1 , розрахунок заборгованості за договором N б/н від 30 жовтня 2017 року станом на 30 вересня 2020 року, виписку про рух коштів по рахунку, довідку про наявність рахунку від 23 вересня 2022, довідку про розмір встановленого кредитного ліміту.
Як встановлено апеляційним судом, інформація, що відображена у паспорті споживчого кредиту, зберігає чинність та є актуальною лише до 01 січня 2019 року.
За таких обставин, істотні умови кредитного договору, які були погоджені сторонами, вважаються такими, що погоджені у встановленому законом порядку лише до зазначеної вище дати, відповідно до якої банк мав право збільшувати кредит на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення.
Як убачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, нарахування відсотків за користування кредитними коштами банком здійснювалося саме за пільговою ставкою у розмірі 3,2% в місяць, тобто 38,4% річних, яка відповідає тій, що була погоджена сторонами у момент укладення кредитного договору.
Відтак є правомірним нарахування банком відсотків за користування кредитними коштами у строку до 01 січня 2019 року. Водночас, матеріли справи не містять доказів про те, що після сплину зазначеної дати, сторонами досягнуто домовленості щодо розміру відсотків, які підлягають сплаті за користування кредитними коштами.
За таких обставин, починаючи з 01 січня 2019 року до 29 лютого 2020 року, банк безпідставно нараховував відповідачці проценти за користування кредитними коштами на загальну суму 58184,69 грн, а також з 01 червня 2019 року по 01 лютого 2020 року стягував кошти за прострочення кредиту у розмірі 600 грн.
А тому, зважаючи на викладене вище, з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсалбанк» підлягає стягненню кредитна заборгованість у розмірі 33674, 57 грн, виходячи з розрахунку 92459,26 грн -(58184,69 грн +600 грн).
Аргументи відповідачки, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу позивача про те, що апеляційна скарга АТ «Універсалбанк», подана засобами електронного зв'язку не підписана уповноваженою особою банку, апеляційний суд відхиляє, оскільки з протоколу перевірки цифрового підпису, накладеного на апеляційну скаргу, надіслану на адресу апеляційного суду убачається, що апеляційна скарга підписана саме повноважним представником банку, так як підписувачем цього документу є: ОСОБА_2 , код ДРФО: НОМЕР_4 , інформація про сертифікат підписувача ЦСК: АЦСК АТ КБ «Приватбанк», реєстраційний номер: 2В6С7DF9A3891DA10400000055C5BC00EDCB6203, позначка часу: 10 січня 2023 року 13:51:20.
Посилання відповідачки на те, що апеляційну скаргу АТ «Універсалбанк» мало подати виключно через систему «Електронний суд», апеляційний суд відхиляє, оскільки положення ст.ст. 14,43 ЦПК України у редакції чинній на момент подання апеляційної скарги не передбачали обов'язку у юридичної особи приватного права реєстрації та створення електронного кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку, а тому банк не був обмежений у праві звернутися з апеляційною скаргою, шляхом надіслання її на електронну адресу суду з накладенням уповноваженою особою електронного цифрового підпису, і ці вимоги були дотримані.
Стосовно посилань скаржниці ОСОБА_1 про те, що апеляційним судом безпідставно поновлено позивачу строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкрито апеляційне провадження за його скаргою, колегія суддів зауважує, що вирішуючи вказані процесуальні питання апеляційний суд виходив з доказів, що містяться у справі. Крім того, зазначене не стосується предмету апеляційного перегляду.
У відповідності до приписів ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За положеннями ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скаргиАТ «Універсалбанк», та скасування оскаржуваного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2022 року, і ухвалення у справі нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ «Універсалбанк», та стягнення з ОСОБА_1 на користь банку кредитної заборгованості в розмірі 33674,57 грн.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Ураховуючи, що позовні вимоги банку, заявлені ним на суму 92459,26 грн, задоволено на суму 33674,57 грн, що становить 36,4 % від загальної ціни позову, то з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь АТ «Універсалбанк» судовий збір, сплачений банком за подання позову та апеляційної скарги в сумі 1912,81 грн. (765,12 грн +1147,69 грн).
Керуючись ст. 367,374,376,382-384 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2022 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за кредитним договором у розмірі 33674, 57 грн.
Стягнути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) за подання позову та апеляційної скарги в сумі 1912,81 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: В.В. Кострицький
В.А. Коновалова