Номер провадження: 22-ц/813/2839/24
Справа № 947/20132/23
Головуючий у першій інстанції Луняченко В.О.
Доповідач Комлева О. С.
12.03.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,
з участю секретаря Виходець А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Чумаченко Святослава Олександровича, представника ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2023 року, постановлену під головуванням судді Луняченка В.О., повний текст ухвали суду складений18 вересня 2023року, у цивільній справіза скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) щодо розрахунку заборгованості по аліментах від 17 травня 2023 року у виконавчому провадженні №66632160 по стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , -
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) щодо розрахунку заборгованості по аліментах від 17 травня 2023 року у виконавчому провадженні №66632160 по стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , в якій просила:
- визнати неправомірними дії державного виконавця Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо складання розрахунку заборгованості по аліментах від 17.05.2023 року в межах виконавчого провадження №66632160 зі стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.06.2021 року та до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- скасувати розрахунок заборгованості по аліментах від 17.05.2023 року в межах виконавчого провадження №66632160зі стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.06.2021 року та до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язати державного виконавця Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зробити перерахунок та надати актуальний помісячний розрахунок заборгованості по аліментам за період з квітня 2022 року по червень 2023 року за ВП №66632160 відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 про розмір отриманої заробітної плати (доходу) №1/25/721 від 01.05.2023 року:
- за період з 09.04.2022 по 01.11.2022 відповідно до графи « на руки» з вирахуванням нарахованої додаткової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення.
- за період з 01.11.2022 по 01.06.2023 з врахуванням заробітної плати отриманої боржником на руки відповідно до графи «на руки» з вирахуванням грошової допомоги на оздоровлення.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначила, що в провадженні Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №66632160 зі стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.06.2021 року та до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
14.04.2023 року заявником було направлені запити до Військової частини НОМЕР_2 та до 126 окремої бригади територіальної оборони м. Одеси задля підтвердження відомостей щодо проходження ОСОБА_2 військової служби та надання відомостей щодо усіх видів грошового забезпечення, які були виплачені боржнику з дня початку проходження військової служби та по день подання адвокатського запиту.
У відповідь на запити Військовою частиною НОМЕР_1 було повідомлено, що ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 09.04.2022 року та відповідно до довідки про розмір отриманої заробітної плати (доходу) №1/25/721 від 01.05.2023 року сума заробітної плати боржника за період з квітня 2022 року по березень 2023 року становить 588 568,42 грн.
03.05.2023 року заявник звернувся до Біляївського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) з запитом щодо надання актуального помісячного розрахунку заборгованості по аліментам за весь період стягнення за виконавчим провадженням №66632160 відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 про розмір отриманої заробітної плати (доходу) №1/25/721 від 01.05.2023 року.
17.05.2023 року державним виконавцем Лебедєвим Є.Є. було складено розрахунок заборгованості по аліментам відповідно до вищевказаної довідки, сукупний розмір заборгованості становить 1 815,35 грн.
24.05.2023 року заявник звернувся зі скаргою на дії державного виконавця до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та до Начальника Біляївського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса).
07.06.2023 року надійшов лист Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області ПМУМЮ (м. Одеса), відповідно до якого до відділу виконавчої служби надійшла заява ОСОБА_1 , якою повідомлено, що станом на 01.05.2023 боржником сплачено заборгованість та періодичні платежі по аліментам з моменту відкриття виконавчого провадження у повному обсязі та претензій не має.
Однак, вищевказана заява була подана 11.05.2023, стосується попереднього розрахунку заборгованості по аліментам та ніяк не впливає на новий розрахунок, який складено 17.05.2023.
Станом на день подання даної скарги, відповідь від Біляївського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) не надійшла.
Заявниця зазначила, що в вищевказаному розрахунку заборгованості, державним виконавцем у період з квітня 2022 року по листопад 2022 року, не враховано компенсацію ПДФО (повернення) до суми з якої стягуються аліменти, а також, що з листопада 2022 року при розрахунку заборгованості по аліментам мають враховуватись усі види грошового забезпечення боржника, окрім грошової допомоги на оздоровлення. (Нараховане грошове забезпечення + нарахована додаткова винагорода + компенсація ПДФО).
Заявниця вважає, що державним виконавцем не взята до уваги «сума на руки» та не зараховується до загального заробітної плати (доходу) «компенсація ПДФО (повернення)», у зв'язку з чим була неправильно визначена місячна заробітна плата боржника, а тому розрахунок заборгованості є невірним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Не погодившись з рішенням суду, адвокат Чумаченко С.О., представник ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, прийняти постанову, якою задовольнити скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та без врахування всіх фактичних обставин справи.
У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що оскаржуваний розрахунок складений державним виконавцем з процесуальними порушеннями, з невірним розрахуванням заробітної плати боржника, з якої мають стягуватись аліменти, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу, адвокат Чайковська Г.І., представник ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу суду без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, які не можуть бути підставами для її скасування, а ухвалу суду законною та такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання, призначене на 12 березня 2024 року, ОСОБА_1 , її представник - адвокат Чумаченко С.О., представник Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) не з'явилися, були сповіщені належним чином(а.с.151-152).
До суду від адвоката Чумаченко С.О., представника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за відсутністю сторони апелянта (а.с. 153).
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з'явилися в судове засідання.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов'язковою.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Чайковської Г.І., представника ОСОБА_2 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в провадженні Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження №66632160 щодо виконання судового наказу №947/17120/21 виданого 14.06.2021 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) починаючи з 07.06.2021 року до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою від 30.08.2021 року відкрите виконавче провадження та 10.09.2021 року постановою державного виконавця накладено арешт на кошті боржника, який був знятий постановою від 04.10.2021 року.
07.04.2023 року, у зв'язку із наявною заборгованістю боржника, постановою державного виконавця знову було накладено арешт на кошти боржника, а також звернуте стягнення на заробітну плату боржника яку він отримує на військової службі у військовій частині НОМЕР_2 .
16.05.2023 року до виконавця від стягувача надійшла заява від 11.05.2023 року про оплату боржником заборгованості по аліментах на 01.05.2023 року та скасування усіх заходів примусового виконання.
Також до виконавця від адвоката стягувача надійшла довідка від 01.05.2023 року, отримана за адвокатським запитом, з військової частини НОМЕР_1 про грошове забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 , який проходить військову службу у даній частині з 09.04.2022 року.
17.05.2023 року постановою державного виконавця було знято арешт з коштів боржника, а також здійснено розрахунок заборгованості, на підставі довідки військовій частини НОМЕР_1 , в якому зазначено про відсутність заборгованості на 01.05.2023 року.
04.09.2023 року державним виконавцем було здійснено новий розрахунок заборгованості з урахуванням відсутності заборгованості станом на 01.05.2023 року.
Відмовляючи у задоволені скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з наступного.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст. 2 ЦПК України).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України).
На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із частиною першою статті 1Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон N1404-VIII ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону N 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частинами 4, 13 статті 71 Закону N 1404-VIII виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.
Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 21 березня 2018 року № 855/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 849/31801 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України», а саме пункту 4 розділу XVI «Особливості виконання рішень про стягнення аліментів» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 СК України.
Згідно з частинами першою, другою статті 195 СК України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що на момент написання заяви про відсутність заборгованості станом на 01.05.2023 року та отримання грошей, стягувачу ОСОБА_1 було достеменно відомо (або повинно бути відомо від своїх представників) про розмір доходу боржника.
Також колегія суддів вважає, що судом обґрунтовано не були взяті до уваги доводи заяви про те, що вказана заява була написана стягувачем з урахуванням того розміру заборгованості, який був нарахований до отримання довідки від військової частини, а тому заборгованість за минулий час, тобто до 01.05.2023 року повинна бути заново розрахована на підставі довідки від військової частини та підлягає стягненню незважаючи від наявної заяви стягувача, оскільки дослідження правильності подальшого розрахунку, в тому числі і наданого від 04.09.2023 року виходять за межи вимог скарги.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
На підставі вищевикладених обставин, суд оцінивши докази у справі, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному їх дослідженні прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволені скарги ОСОБА_1 .
Висновки суду відповідають вимогам закону, на які посилався суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.
Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача.
Доводи апеляційної скарги адвоката Чумаченко С.О., представника ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що оскаржуваний розрахунок складений державним виконавцем з процесуальними порушеннями, з невірним розрахуванням заробітної плати боржника, з якої мають стягуватись аліменти, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, колегія суддів залишає без задоволення, оскільки мотиви апеляційної скарги не спростовують висновку суду про те, що вимоги скарги виходять за межи заявлених вимог, з наведених вище підстав, яким надана належна та обґрунтована оцінка судом першої інстанції.
Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального або процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права і підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 368,374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Чумаченко Святослава Олександровича, представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 19 березня 2024 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Л.М. Вадовська
______________________________________ Є.С. Сєвєрова