Номер провадження: 22-з/813/92/24
Справа № 522/3994/21
Доповідач Комлева О. С.
12.03.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,
з участю секретаря Виходець А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Подольної Тетяни Альбертівни, представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, -
У березні 2021 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, в якому просило стягнути з відповідача заподіяні державі збитки, внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сумі 3 033 541, 76 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2023 року в задоволені позову Головного управління ДПС в Одеській області відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС в Одеській області Державної податкової служби України звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти постанову, якою задовольнити позовну заяву повністю, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Постановою Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року апеляційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області Державної податкової служби України задоволена частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2023 року змінено, викладена мотивувальна частина рішення в редакції цієї постанови.
В решті рішення залишено без змін.
26 січня 2024 року адвокат Подольна Т.А., представник ОСОБА_1 звернулася досуду з клопотанням про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з Головного управління ДПС в Одеській областіна користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 93 998 грн., посилаючись на те, що суд не вирішив питання про судові витрати під час ухвалення рішення.
01 лютого 2024 року Зарудна А.І. , представник Головного управління ДПС в Одеській області подала до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якій просить зменшити розмір витрат правничої допомоги адвоката, посилаючись на те, що розмір витрат, понесених адвокатом є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвоката Подольної Т.А., представника ОСОБА_1 , Грінченко Є.В., представника Головного управління ДПС в Одеській області,перевіривши доводи клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення клопотання, з наступних підстав.
Згідно до ст.382 ЦПК України в резолютивній частині постанови, суд апеляційної інстанції повинен зазначити розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Частинами другою-п'ятою статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) Розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, заяви про зменшення витрат на правничу допомогу матеріали справи не містять.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги-це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок міститься постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20).
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 16 серпня 2021 року між Адвокатською компанією «Полонський і Партнери», в особі президента - Тулякової М.А. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, згідно п. 1.1. якого адвокатська компанія приймає на себе обов'язки по наданню клієнту правової допомоги, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги.
Згідно п. 1.2. зміст правової допомоги, вказаної в п. 1.1. договору полягає за згодою сторін у наступному: представництво інтересів та надання правової допомоги ОСОБА_1 у Приморському районному суді м. Одеси, Одеському апеляційному суді по цивільній справі №522/3994/21за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення.
Пунктом 1.3. передбачено, що за згодою сторін правова допомога надається адвокатом Подольною Т.А.
Згідно п. 3.1. договору сторони досягли згоди, що розмір плати, що підлягає внесенню клієнтом за цим договором (гонорар) буде визначено в додатковій угоді №1 до цього договору.
16 листопада 2021 року між Адвокатською компанією «Полонський і Партнери», в особі президента - Тулякової М.А. та ОСОБА_1 укладена додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги від 16 серпня 2021 року, відповідно до якої вартість послуг складається із:
- усної консультації клієнта, узгодження правової позиції - 2294 грн.;
- складання процесуальних документів (клопотання, заперечення, заяви, пояснення, адвокатські запити) - 2294 грн.;
- участь у судових засіданнях у Приморському районному суді м. Одеси, Одеському апеляційному суді (в т.ч. у режимі відео конференції) - 5000 грн.;
- вивчення: законодавства, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами цивільної справи; судової практики з аналогічними справами - 2294 грн.;
- складання відзиву на позовну заяву - 15000 грн.;
- складання апеляційної скарги/відзиву на апеляційну скаргу - 20000 грн.;
- технічна робота з підготовки подання документів до суду, копіювання матеріалів - 2294 грн.
Згідно п. 2 звіту про хід та результати виконання доручення вбачається, що складання та подання документів під час розгляду справи у Одеському апеляційному суді:
1. відзиву на апеляційну скаргу - 20000 грн.;
2. заяви про намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - 2294 грн.;
3. клопотання про ухвалення додаткової постанови - 9176 грн.;
4. опис виконаних адвокатом робіт - 2294 грн.
Вивчення: судової практики Верховного Суду по аналогічним справам - 6882 грн.
Надання: ОСОБА_1 правової інформації, консультації і роз'яснень з правових питань щодо цивільної справи №522/3994/21, його прав та обов'язків, як учасника цивільного судочинства - 2294 грн.
Представництво інтересів ОСОБА_1 під час здійснення цивільного судочинства у Одеському апеляційному суді по справі №522/3994/21. Участь адвоката у 1 судовому засіданні призначеному на 23.01.2024 року - 5000 грн.
Загальний розмір гонорару за надання правової допомоги у суді 1 інстанції 46058 гривен, та під час розгляду справи у Одеському апеляційному суді складає - 47940 грн.
Загальний розмір гонорару за надання правової допомоги під час розгляду справи №522/3994/21 складає - 93998 грн.
Вказані витрати також зазначені в описі виконаних адвокатом робіт.
Від сторони позивача до суду надано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до одного прожиткового мінімуму.
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36),від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Колегія суддів також звертає увагу, що до суду першої інстанції не подавались клопотання ані під час розгляду справи, ані під час дебатів, а також ані протягом встановлено часу з детальним описом виконаних робіт для ухвалення додаткового рішення про стягнення правничої допомоги.
Також при розгляді клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів звертає увагу на те, що обсяг роботи адвоката під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції складається з подання відзиву та прийняття участі у одному судовому засіданні.
Враховуючи те, що постановою Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року апеляційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області Державної податкової служби України задоволена частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2023 року змінено в частині мотивування, приймаючи до уваги, що до суду першої інстанції про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 46058 грн., понесених у суді першої інстанції представник відповідача не подавала, та під час розгляду справи не заявляла, з урахуванням того, що при ухваленні постанови судом не було вирішено питання розподілу витрат на правову допомогу, а також взявши до уваги подане клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, колегія суддів вважає, що за представництво інтересів ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням критерію реальності наданих адвокатських послуг за представництво інтересів ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів приходить висновку про часткове задоволення клопотання та стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрат за надання правничої допомоги за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 270, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Клопотання адвоката Подольної Тетяни Альбертівни, представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області Державної податкової служби України на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2023 року, у цивільній справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 19 березня 2024 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Л.М. Вадовська
______________________________________ Є.С. Сєвєрова