Рішення від 19.03.2024 по справі 908/2252/22

номер провадження справи 16/21/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2024 Справа № 908/2252/22 (905/2266/19)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (вул.Діагональна, 11, м.Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 00186542), скорочене найменування - АТ «ЗФЗ»

до відповідача - Приватного акціонерного товариства Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (Південне шосе, 89, каб. 12, м. Запоріжжя, 69008, код ЄДРПОУ 00191158) скорочене найменування - ПрАТ «МК «Азовсталь»

про 1) зобов'язання здійснити поставку горішку коксового у кількості 1971,879 сухих тонн за ціною 6737,02 грн за суху тонну, 2) стягнення 664229,41 грн неустойки,

в межах справи № 908/2252/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 89, каб. 12, код ЄДРПОУ 00191158)

розпорядник майна - арбітражний керуючий Бугулян Олена Анатоліївна (адреса для листування: 04205, м.Київ, вул.Левка Лук'яненка, 29Б, оф.107)

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про зобов'язання здійснити поставку горішку коксового у кількості 1971,879 сухих тон за ціною 6737,02 грн за суху тону та стягнення 664229,41 грн неустойки.

Господарський суд Донецької області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі №905/2266/19.

Ухвалою від 28.01.2020 Господарський суд Донецької області продовжив строк підготовчого провадження у справі №905/2266/19 на 30 днів та відклав підготовче засідання на 03.03.2020. Ухвалою від 03.03.2020 підготовче засідання суд відклав до 24.03.2020.

Ухвалою від 24.03.2020 суд переніс призначене на 24.03.2020 підготовче засідання; ухвалив визначити дату і час проведення підготовчого засідання після закінчення введеного Кабінетом Міністрів України карантину або щонайменше після суттєвого пом'якшення його умов.

Ухвалою від 21.12.2023 Господарський суд Донецької області, задовольнивши клопотання ПрАТ «МК «Азовсталь» про передачу справи за підсудністю, справу №905/2266/19 за позовом Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про зобов'язання здійснити поставку горішку коксового у кількості 1971,879 сухих тон за ціною 6737,02 грн за суху тону та стягнення 664229,41 грн неустойки передав на розгляд Господарського суду Запорізької області в межах справи №908/2252/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Зазначається, що ухвалою від 21.12.2022 у справі № 908/2252/22 Господарський суд Запорізької області відкрив провадження у справі про банкрутство боржника - Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код ЄДРПОУ 00191158), ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Бугулян Олену Анатоліївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1956 від 19.10.2020).

Відповідно до приписів ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч.1). Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори щодо інших вимог до боржника (абз.1 ч.2). Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство, за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (ч.3).

09.01.2024 із супровідним листом від 03.01.2024 матеріали справи № 905/2266/19 надійшли до Господарського суду Запорізької області.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.01.2024 справу № 905/2266/19 передано на розгляд судді Ніколаєнку Р.А., в провадженні якого перебуває справа № 908/2252/22 про банкрутство ПрАТ «МК «Азовсталь».

За загальним правилом, передбаченим у абз.4 ч.2 ст.7 КУзПБ заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на викладені вище обставини та правові норми, ухвалою від 15.01.2024 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. справу № 905/2266/19 за позовом АТ «ЗФЗ» до ПрАТ «МК «Азовсталь» прийняв до розгляду в межах справи № 908/2252/22 про банкрутство ПрАТ «МК «Азовсталь», ухвалив розглядати справу 908/2252/22(905/2266/19) за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд справи по суті визначив розпочати через тридцять днів з дня постановлення цієї ухвали.

Вивченням матеріалів справи суд встановив, що в обґрунтування пред'явлених позовних вимог Позивач - АТ «ЗФЗ» послався на неналежне виконання Відповідачем - ПрАТ «МК «Азовсталь» умов укладеного сторонами Договору поставки № 012/19-07/633 від 01.04.2019 в частині постачання у вересні 2019 року обумовленого Специфікацією № 1 до цього Договору товару у встановлені строки в повному обсязі, наслідком чого стало нарахування та заявлення до стягнення штрафу в розмірі 5% від вартості недопоставленого товару, як то передбачено Договором, що склало 664229,41 грн.

Відповідач до Господарського суду Донецької області подавав відзив на позовну заяву (вих.№ 01.0204-10/86 від 20.02.2020), у якому проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що до пред'явлення позову (у жовтні 2019 року) виконав поставку за Специфікацією № 1 до Договору поставки № 012/19-07/633 від 01.04.2019 повністю. Також зазначив, що фактично у вересні 2019 ПрАТ «МК «Азовсталь» поставило АТ «ЗФЗ» товар у кількості 525,181 т сухої ваги, а не 828,121 т сухої ваги, як зазначено у розрахунку Позивача та, крім того, Позивач не врахував обумовлене сторонами відхилення по кількості +/-5%, а отже сума штрафу має бути меншою (за підрахунком Відповідача - 617 050,06 грн). Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, а в разі якщо суд дійде висновків про те, що заявлена неустойка (штраф) підлягає стягненню - зменшити її розмір на 80% від суми, що підлягає стягненню.

До Господарського суду Запорізької області Відповідач відзиву, а також будь-яких заяв, клопотань не подав.

Позивач до Господарського суду Донецької області подавав заяву про відмову від частини позовних вимог (вих.№ 18-248/1 від 03.03.2020), у якій пояснив, що Відповідач недопоставлений у вересні 2019 року товар надалі фактично у 2019 році поставив, а тому Позивач просить прийняти відмову від позову в частині зобов'язання Відповідача здійснити поставку. В частині стягнення 664229,41 грн Позивач позов підтримав.

До Господарського суду Запорізької області Позивач подав пояснення по справі (б/н від 01.02.2024), у яких навів обставини по спірних правовідносинах, підтримав доводи позовної заяви та наявність підстав для застосування до Відповідача штрафних санкцій, підтвердив своє звернення до суду із заявою про відмову від вимог щодо зобов'язання Відповідача поставити товар.

При цьому у цих поясненнях, на підставі ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, Позивач просить: визнати грошові вимоги АТ «ЗФЗ» до ПрАТ «МК «Азовсталь», що складаються з суми 664229,41 грн, та включити ці вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна ПрАТ «МК «Азовсталь» подала суду відзив на позовну заяву АТ «ЗФЗ» з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог (б/н від 30.01.2024), у якому просить зменшити заявлену Позивачем суму неустойки на 80% до розміру 132845,88 грн, враховуючи нетривалий термін прострочення зобов'язань, майновий стан Відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, а також зважаючи на те, що неустойка не є каральною санкцією, а має компенсаційний характер.

Щодо заявлення Позивача про відмову від позову суд зазначає наступне.

П.1 ч.2 ст.46 ГПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.6 ст.46 ГПК України суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

У ст.191 ГПК України, наряду з правилами розгляду заяви про визнання позову відповідачем, унормовані правила розгляду заяви про відмову позивача від позову.

Так, у відповідності до ч.1, 2, 3, 5 ст.191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Пояснюючи відмову від позову в частині зобов'язання Відповідача поставити товар, Позивач пояснив це отриманням за спливом встановленого строку недопоставленого товару.

Відповідач із відзивом надав докази цього постачання.

Заява Позивача не суперечить та узгоджується з наведеними правовими нормами, підстави для неприйняття відмови від частини позову відсутні, у зв'язку з чим відмову АТ «ЗФЗ» в частині позовних вимог про зобов'язання ПрАТ «МК «Азовсталь» здійснити поставку горішку коксового у кількості 1971,879 сухих тон за ціною 6737,02 грн за суху тону суд прийняв.

За положеннями п.4 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині щойно наведених вимог підлягає закриттю.

Відносно позовних вимог про стягнення з Відповідача 664229,41 грн неустойки суд дійшов наступних висновків.

За умовами укладеного сторонами Договору поставки № 012/19-07/633 від 01.04.2019 (далі - Договір) ПрАТ «МК «Азовсталь» (Відповідач, Постачальник) зобов'язалося поставити та передати у власність АТ «ЗФЗ» (Позивачу, Покупцю) продукцію коксохімічного виробництва (за текстом Договору - товар) згідно з асортиментом, якістю та у обсягах, за цінами та на умовах, передбачених у Специфікаціях до Договору, які є його невід'ємною частиною, а АТ «ЗФЗ» зобов'язалося прийняти товар та оплатити на умовах Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник зобов'язується здійснити поточні поставки товару, обумовленого в Специфікаціях до цього Договору, на умовах СРТ залізнична станція Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці (згідно Правил Інкотермс-2010), якщо інші умови поставки не обумовлені у Специфікаціях до цього Договору. Перехід від Постачальника до Покупця права власності на товар та ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару відбувається з дати передачі товару першому перевізнику/експедитору для поставки Покупцю (вантажоотримувачу) залізничним транспортом, що підтверджується штампом станції відправлення на залізничній накладній.

За умовами п.2.5 Договору узгодженим обсягом товару вважається обсяг поставки, вказаний у діючій Специфікації до Договору, з моменту підписання такої Специфікації.

У п.2.6 Договору сторони домовились, що Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки з моменту передачі товару транспортній організації (перевізнику) у місці передачі згідно п.2.1 цього Договору.

30.08.2019 сторони уклали Специфікацію № 1 до Договору (далі - Специфікація), згідно з якою домовились про постачання Відповідачем Позивачу 2800,00 т горішку коксового, ціна 1 тони сухої ваги - 6737,02 грн, загальна вартість - 22 636 387,20 грн, умови поставки - СРТ залізнична станція Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці, строк поставки - вересень 2019 року.

Представленими залізничними накладними, актами прийому-передачі підтверджується постачання Відповідачем Позивачу у вересні 2019 року (тобто у встановлений Специфікацією строк) горішку коксового: 02.09.2019 - у кількості 78,582 т сухої ваги на суму 633070,43 грн, 03.09.2019 - у кількості 70,458 т сухої ваги на суму 570316,64 грн, 04.09.2019 - у кількості 118,908 т сухої ваги на суму 963762,66 грн, 06.09.2019 - у кількості 111,988 т сухої ваги на суму 908169,83 грн, 07.09.2019 - у кількості 35,783 т сухої ваги на суму 290183,24 грн, 07.09.2019 - у кількості 72,646 т сухої ваги на суму 589124,77 грн, 08.09.2019 - у кількості 70,721 т сухої ваги на суму 573513,92 грн, 08.09.2019 - у кількості 81,132 т сухої ваги на суму 657942,23 грн, -10.09.2019 - у кількості 187,963 т сухої ваги на суму 1507182,82 грн.

Інших поставок у встановлений Специфікацією строк (вересень 2019 року) не було і це не заперечив Відповідач.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить Господарський кодекс України, ч.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За положеннями ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно до ст.663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Ст.610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

За приписами ч.1ст.612 України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання Відповідачем умов Договору в частині виконання постачання Позивачу товару у повному обсязі у встановлений Договором строк та допущення недопоставки товару у цей строк, а відтак - настання підстав для відповідальності.

Згідно з п.8.4 Договору сторони домовились, що в разі порушення Постачальником обсягів поставки, який обумовлений в узгодженій сторонами Специфікації, Постачальник сплачує на користь Покупця неустойку у розмірі 5,0% від вартості недопоставленого у строк товару, обумовленого у Специфікації.

Позивач зазначив, що Відповідач в порушення умов Договору поставив у вересні 2019 року лише 828,121 т сухої ваги товару попри обумовленого обсягу у 2800,00 т і обсяг недопоставленого товару склав 1971,879 т.

Суд констатує, що згідно з актами прийому-передачі Позивач фактично прийняв товар у загальному обсязі 828,181 т сухої ваги, а не 828,121 т, як ним вказано, і тут є вірними зауваження Відповідача.

Вбачається допущення Позивачем математичної помилки.

Крім того, при розрахунку суми штрафу, Позивач не врахував і в цій частині також є підставним зауваження Відповідача, що за п.2.6 Договору сторони домовились про допущення щомісячної поставка товару з відхиленнями по кількості +/-5 % від обсягів, визначених в Специфікаціях.

Отже, в разі поставки в бік зменшення передбаченого толерансу загальний обсяг товару, який обов'язково мав бути поставлений Позивачу, становить 2660 тон і виходячи саме з цього обсягу має здійснюватися розрахунок, оскільки за умови постачання в такому обсязі факт недопоставки не мав би місце і Позивач не мав би права вимагати сплати неустойки.

Здійснивши перерахунок розміру неустойки, яка підлягає стягненню з Відповідача за недопоставку товару (з урахуванням толерансу у -5%) суд встановив, що її правомірний розмір становить 617050,06 грн, а не 664229,41 грн, як розрахував Позивач.

Розрахунок наступний: 2800 т - 5% (толеранс) = 2660 т (розрахункова кількість недопоставленого товару) - 828,181 т (обсяг поставок у вересні 2019 року) х 6737,02 грн (ціна 1 тони сухої ваги) = 12 341 001,24 грн (розрахункова вартість недопоставленого товару) х 5% (розмір неустойки) = 617050,06 грн.

За таких викладених обставин, позовні вимоги щодо стягнення неустойки підлягають задоволенню частково - в сумі 617050,06 грн, оскільки у цій сумі вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що відповідають умовам Договору. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на викладене вище.

Відносно заявлення Відповідача про зменшення розміру неустойки суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Ст.233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (ч.1). Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2).

В обґрунтування клопотання Відповідач послався на наслідки антитерористичної операції, звернувши увагу, що згідно з наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014№ 33/6/а від 07.10.2014 «Про визначення районів проведення антитерористичної операції і термінів її проведення» Донецька область входить до території проведення АТО з 07.10.2014. Також послався на Указ Президента України від 30.04.2018 «Про затвердження рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей». Зазначив про негативний вплив проведення АТО, ООС на виробничий процес підприємства (місцезнаходженням ПрАТ «МК «Азовсталь» на час спірних відносин являлося: м.Маріуполь Донецької області, вул.Лепорського, 1), ускладнення логістики поставок та збільшення витрат на перевезення, падіння обсягів виробництва та показників прибутку, натомість - отримання збитків згідно з показниками фінансової звітності за 10 місяців 2019 року.

Водночас, підписуючи покладений у підставу позову Договір з Позивачем у квітні 2019 року, Відповідач тим самим погодився нести відповідальність на випадок неналежного виконання Договору в порядку та на умовах, що цим Договором узгоджені.

Слід додатково звернути увагу, що за положеннями п.2.3 Договору під плановими поставками в ході виконання Договору розуміється поставка запланованого обсягу товару відповідно до підписаної Специфікації, а за п.2.5 Договору узгодженим обсягом товару вважається обсяг поставки, вказаний у діючій Специфікації до Договору.

Тобто Договір розрахований на планові поставки, а отже у вересні 2019 року Позивач для своєї діяльності розраховував отримати від Відповідача саме 2800 т (+/-5%) горішку коксового, але не у тій, значно меншій кількості, ніж отримав.

Також слід визнати, що передбачений Договором розмір неустойки не є карним.

Суд не встановив обставин для зменшення розміру штрафу в розрізі ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України та обставин, щоб стали підставою для надання відповідної переваги Відповідачу у його правовідносинах з Позивачем, покладеним у підставу позову, та застосування пом'якшення відповідальності, щодо якої сторонами досягнуто домовленості.

За правилами ч.2 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги .

За вимогою про зобов'язання Відповідача вчинити дії шляхом здійснення поставки сума судового збору на час пред'явлення позову становила 1921,00 грн і судовий збір у цій сумі сплатив Позивач.

Згідно з щойно приведеною нормою Позивачу слід повернути з державного бюджету 960,50 грн сплаченого при поданні позову судового збору, про що окремо винести ухвалу з метою належного пред'явлення до органу казначейської служби.

Судовій збір за вимогою майнового характеру - 9963,44 грн, відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених в цій частині позовних вимог. Відповідачем Позивачу підлягає відшкодуванню 9542,98 грн сплаченого з пред'явленням позову судового збору.

Відносно заявлення Позивачем у поясненнях по справі (б/н від 01.02.2024) про визнання грошових вимог АТ «ЗФЗ» до ПрАТ «МК «Азовсталь», що складаються з суми 664229,41 грн, та включення цих вимог кредитора до реєстру вимог кредиторів, суд зазначає, що таке заявлення, притаманне заяві кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство, є неправомірним в рамках даного відокремленого позовного провадження.

Згідно з приписами ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд в межах справи про банкрутство розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Керуючись ст.2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 20, 129, 191, 194, 231, 232, 236-238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмову АТ «ЗФЗ» від позову в частині позовних вимог про зобов'язання ПрАТ «МК «Азовсталь» здійснити поставку горішку коксового у кількості 1971,879 сухих тон за ціною 6737,02 грн за суху тону - прийняти. Провадження у справі в цій частині - закрити.

2. Повернути Акціонерному товариству «Запорізький завод феросплавів» (вул.Діагональна, 11, м.Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 00186542) з державного бюджету України 960 /дев'ятсот шістдесят/ грн 50 коп. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 340700 від 26.11.2019 на суму 1921,00 грн.

На повернення судового збору винести ухвалу окремо після набрання рішенням законної сили.

3. Позов за вимогою про стягнення неустойки задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (Південне шосе, 89, каб. 12, м.Запоріжжя, 69008, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (вул.Діагональна, 11, м.Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 00186542) 617050 /шістсот сімнадцять тисяч п'ятдесят/ грн 06 коп. неустойки та 9542 /дев'ять тисяч п'ятсот сорок дві/ грн 98 коп відшкодування судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Копії рішення надіслати сторонам, розпоряднику майна ПрАТ «МК «Азовсталь» до кабінетів Електронного суду /на адресу електронної пошти з КЕП судді.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст. ст. 254, 256-259 ГПК України.

Рішення складено та підписано (з урахуванням відпустки судді) 19.03.2024.

Суддя Р.А.Ніколаєнко