61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
19.03.2024 Справа №905/1452/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Ісмаіловій М.Я., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", м.Київ
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Курасової Валентини Іванівни, м.Краматорськ, Донецька область
про стягнення заборгованості в розмірі 120724,90грн.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть справи:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця Курасової Валентини Іванівни про стягнення заборгованості в розмірі 120724,90грн, з яких: 62864,58грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 57860,32грн. - сума прострочених платежів по процентах.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором №286295-КС-001 про надання кредиту від 15.04.2021 в частині повернення грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом.
Ухвалою від 06.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
09.11.2023 через підсистему "Електронний суд" до суду за підписом представника відповідача - адвоката Макарова А.А. надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 13.11.2023 задоволено клопотання представника відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 05.12.2023. Повідомлено сторін, що участь у засіданні суду можлива для учасників справи виключно в режимі відеоконференції.
29.11.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника. Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, про що зазначено у поданій заяві.
Ухвалою від 05.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження та підготовче засідання відкладено на 16.01.2024.
12.01.2024 через систему "Електронний суд" до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення засідання суду з метою надання сторонам додаткового часу для мирного врегулювання спору. У поданому клопотанні представником відповідача зазначено про те, що у період з 06.01.2024 по 10.01.2024 включно відповідачем на користь позивча сплачено 32000,00грн.
Ухвалою від 16.01.2024 підготовче засідання відкладено на 06.02.2024.
Ухвалою за результатами підготовчого засідання 06.02.2024 закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні 27.02.2024.
У судовому засіданні 27.02.2024 оголошено перерву до 19.03.2024, про що постановлено відповідну ухвалу.
18.03.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.
Дослідивши подану заяву про зменшення позовних вимог суд зазначає наступне:
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Заява про зменшення розміру позовних вимог була подана позивачем через систему «Електронний суд» 18.03.2024 після закриття підготовчого провадження 06.02.2024, тобто з порушенням строку визначеного у статті 46 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв чи клопотань про продовження та/або поновлення строку на подання заяви про зменшення розміру позовних вимог або наявності поважних причин не подання вказаної заяви у встановлений Кодексом строк, позивачем до суду не подавалось.
З наведених підстав суд не приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядає вимоги в межах ціни позову визначеної позивачем у позовній заяві, проте враховує факт часткового погашення відповідачем заявленої до стягнення заборгованості.
У судове засідання 19.03.2024 відповідач не з'явилась, свого представника не направила. Відзив на позовну заяву до суду не надано. Про причини неявки суд не повідомлено, про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином засобами електронного зв'язку.
Копія ухвали від 27.02.2024 також розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості сторін справи ознайомитись із судовими рішеннями. Крім того, на офіційному веб-сайті Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» у розділі "Новини" «Інше» розміщено відповідне повідомлення про наявність судового провадження у цій справі.
Електронний примірник ухвали від 27.02.2024 доставлено на електронну скриньку відповідача 27.02.2024 згідно із довідкою про доставку електронного листа, сформованою в автоматизованій системі бази даних «Діловодство господарського суду». Інформації про зміну електронної адреси до суду не представлено.
Також, відповідно до сформованої в КП "ДСС" довідки про доставку електронного листа, ухвала від 27.02.2024 була доставлена до електронного кабінету представника відповідача адвоката Макарова А.А. 28.02.2024 о 03:04год.
Копія ухвали від 27.02.2024, надіслана на поштову адресу відповідача, повернута до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою - «адресат відсутній за вказаною адресою».
При цьому суд зазначає про неможливість повідомлення відповідача про розгляд справи телефонограмою, оскільки дзвінок відхилено.
Будь-яких заяв, клопотань щодо неможливості реалізації відповідачем своїх процесуальних прав на подання власної позиції (відзиву, пояснень тощо) до суду не надходило.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною 9 статті 165, частиною 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи та наявність в матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
встановив:
15.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (кредитодавець, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Курасовою Валентиною Іванівною (позичальник, відповідач у справі) був укладений договір №286295-КС-001 про надання кредиту (далі - договір) з додатковими угодами до нього №1 від 18.08.2021 та №2 від 17.12.2021.
За умовами пункту 1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 60000,00грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Розмір та порядок нарахування плати за користування (сума коштів, яка виражена в процентах, за користування кредитом), термін дії договору визначається в пункті 1 договору.
Так, строк кредиту: 24 тижні; процентна ставка: в день: 0,82177500, фіксована; комісія за надання кредиту: 9000,00грн; загальний розмір наданого кредиту: 60000,00грн.; термін дії договору: до 30.09.2021; Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 128400,00грн.
Пунктом 2 договору сторони передбачили, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом) нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахування дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3 сторони визначили графік повернення кредиту та внесення плати за користування кредитом, де останнім днем повернення кредиту визначили 30.09.2021.
Пунктом 5 договору передбачено, що позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір.
Згідно з додатковою угодою №1 від 18.08.2021 кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 18.08.2021 сума неповернутого позичальником кредиту, отриманого відповідно до договору про надання кредиту №286295-КС-001 від 15.04.2021 становить 32842,39грн. Кредитодавець та позичальник домовились, що після укладання цієї додаткової угоди кредит збільшується на 42000,00грн. та кредитодавець, на умовах викладених у договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов'язується повернути кредит збільшений на 42000,00грн. у строки та на умовах викладених у договорі. Після збільшення суми кредиту загальна сума отриманого (відповідно до договору та додаткової угоди) та неповернутого позичальником кредиту складатиме 74842,39грн. Строк кредиту продовжено на 125 днів. Термін дії договору продовжено до 02.02.2022. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 152505,20грн. Комісія за зміну умов договору: 6300,00грн. З дати укладання додаткової угоди встановлений Графік платежів до 02.02.2022 (включно).
Згідно з додатковою угодою №2 від 17.12.2021 кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 17.12.2021 сума неповернутого позичальником кредиту, отриманого відповідно до договору про надання кредиту №286295-КС-001 від 15.04.2021 становить 39001,22грн. Кредитодавець та позичальник домовились, що після укладання цієї додаткової угоди кредит збільшується на 35000,00грн. та кредитодавець, на умовах викладених у договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов'язується повернути кредит збільшений на 35000,00грн. у строки та на умовах викладених у договорі. Після збільшення суми кредиту загальна сума отриманого (відповідно до договору та додаткової угоди) та неповернутого позичальником кредиту складатиме 74001,22грн. Строк кредиту продовжено на 121 день. Термін дії договору продовжено до 03.06.2022. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 149240,78грн. Комісія за зміну умов договору: 5250,00грн. З дати укладання додаткової угоди встановлений Графік платежів до 03.06.2022 (включно).
У пунктах 8 додаткових угод, визначено, що кредитодавець та позичальник домовилися, що з дати укладання додаткових угод, до договору застосовуються (є його невідємною частино) Правила надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям в редакції, яка затверджена наказом директора кредитодавця від 22 червня 2021 року №10-ОД.
Згідно з пунктом 9 додаткових угод, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобовязань та погоджується неухильно дотримуватися їх, відповідно, укладає додаткову угоду.
За твердженнями позивача та доданих до позовної заяви доказів на виконання умов кредитного договору та додаткових угод до нього, позивач надав ФОП Курасовій Валентині Іванівні грошові кошти у загальній сумі 137000,00грн. шляхом перерахування на банківські картки позичальника на підтвердження чого до позовної заяви додані довідки про перерахування коштів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язань щодо повного та своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути, а саме: 62864,58грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 57860,32грн. - сума прострочених платежів по процентах, всього 120724,90грн.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач після подання позову позивачем частково сплатив заборгованість в загальній сумі 59000,00грн., що підтверджується наданим позивачем детальним розрахунком заборгованості станом на 18.03.2024 та довідкою про стан заборгованості станом на 18.03.2024.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суду виходить з такого:
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 цього Кодексу).
Згідно з частиною 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 цього Кодексу).
За змістом частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (частина 1 статті 629 ЦК України).
Згідно з частиною 2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Також, приписами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися субєктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Суд також враховує, що Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 також підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині".
Як зазначає позивач, кредитний договір №286295-КС-001 від 15.04.2021 та додаткові угоди до нього підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором та на виконання умов кредитного договору та додаткових угод до нього позивач надав відповідачу кредит у загальній сумі 137000,00грн., яка була перерахована на карткові рахунки, вказані відповідачем (позичальником) при заповненні анкетних даних в Особистому кабінеті.
Відповідач не спростував належними та допустимими доказами факт підписання ним кредитного договору №286295-КС-001 від 15.04.2021 та додаткових угод до нього одноразовим ідентифікатором та факт отримання грошових коштів.
В матеріалах справи наявні довідки ТОВ ФК "Елаєнс" (ТМ FONDY) від 28.06.2023 про успішне перерахування платежів (15.04.2021 на загальну суму 60000,00грн.; 18.08.2021 на загальну суму 42000,00грн.; 17.12.2021 на загальну суму 35000,00грн.) на картки отримувача (відповідача). Довідки містять посилання на кредитний договір, іпн Курасової В.І. , номер банківської картки.
Враховуючи надані позивачем докази, а саме: витяг з анкети клієнта; довідки про успішне перерахування платежу в загальній сумі 137000,00грн. на картки отримувача (відповідача), відсутність будь-яких доказів на спростування факту отримання відповідачем кредитних коштів, відсутність доказів звернення відповідача до банку та/або правоохоронних органів стосовно факту втрати/викрадення платіжної картки, приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем заборгованість за кредитним договором, суд приходить до висновку, що обставини отримання відповідачем кредиту в сумі 137000,00грн. є доведеними.
Матеріали справи містять також візуальну форму послідовності дій клієнта - ФОП Курасової Валентини Іванівни, в яких відображено, зокрема, дату та час вчинення дій, послідовність дій, опис дій та виконавця.
Позичальник ФОП Курасова Валентина Іванівна частково сплачувала заборгованість за кредитним договором та додатковими угодами, про що вказано позивачем у позовній заяві та відображено у розрахунку заборгованості за договором, згідно з яким відповідач на виконання умов договору та додаткових угод до нього перерахував грошові кошти в сумі 243359,75грн. з яких: 74135,42грн. зараховано на погашення кредиту, 148674,33грн. зараховано на погашення суми відсотки за користування та 20550,00грн. зараховано на погашення суми комісії.
Як вбачається з умов договору та додаткових угод, сторонами був визначений графік обов'язкових платежів, відповідно до якого, встановлені періоди користування кредитом, розмір плати за користування кредитом, розмір часткового платежу основної суми та загальний платіж.
Суд враховує, що з урахуванням додаткових угод сторонами договору переносилися строки виконання грошових зобов'язань позичальника за договором, змінювався графік платежів.
У зв'язку з зазначеним вище, за розрахунком позивача, визначеним у позовній заяві у відповідача станом на 19.06.2023 утворилась заборгованість за договором №286295/КС-001 про надання кредиту в сумі 120724,90грн., що складається з:
- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 62864,58грн.;
- суми прострочених платежів по відсотках - 57860,32грн.;
Контррозрахунок заборгованості відповідач суду не надала.
Таким чином, з урахуванням часткового погашення заборгованості, сума неповернутого кредиту станом на дату звернення до суду з позовом - 01.11.2023 становила 62864,58грн., та сума несплачених відсотків - 57860,32грн.
При цьому, в ході розгляду справи представником відповідача повідомлено суд, що у період з 06.01.2024 по 10.01.2024 (включно) відповідачем на користь позивача сплачено 32000,00грн. На підтвердження доказів оплати надано квитанції про оплату.
Разом з тим, як вбачається з наданих 18.03.2024 позивачем доказів, відповідач частково сплатив заборгованість, що підтверджується наявними в матеріалах справи детальним розрахунком заборгованості станом на 18.03.2024 та довідкою про стан заборгованості станом на 18.03.2024. Згідно з вказаними документами у відповідача наявна заборгованість за тілом кредиту в сумі 61724,90грн.
Судом не встановлено факту порушення позивачем умов п.5.5 Правил надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ "Бізнес Позика" яким визначено порядок черговості зарахування платежів здійснених для виконання зобов'язання за договором.
Отже, заборгованість відповідача за тілом кредиту станом на 18.03.2024 становить 61724,90грн.
В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, відсутній предмет спору.
Суд наголошує, що господарський суд закриває провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, зокрема, у випадку припинення існування предмету спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося спірних питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Враховуючи, що відповідач здійснив оплату за кредитним договором в сумі 59000,00грн., після подання позову, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині прострочених платежів по процентах в сумі 57860,32грн. та прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 1139,68грн. на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували б сплату відповідачем заборгованості по тілу кредиту в сумі 61724,90грн., відповідач суду не надала, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 61724,90грн. (сума прострочених платежів по тілу кредиту) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.
Розподіл судових витрат:
В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що предмет спору частково перестав існувати вже після звернення позивача із позовом, на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору і в частині закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 231, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до Фізичної особи-підприємця Курасової Валентини Іванівни про стягнення заборгованості в розмірі 120724,90грн. (62864,58грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 57860,32грн. - сума прострочених платежів по процентах), задовольнити частково.
Закрити провадження у справі в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Курасової Валентини Іванівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" прострочених платежів по процентах в сумі 57860,32грн. та прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 1139,68грн. на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Курасової Валентини Іванівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) суму прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 61724,90грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 2147,20грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення складено та підписано 19.03.2024.
Суддя М.О. Лейба