Справа № 308/5047/24
1-кс/308/1631/24
20 березня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024071170000209, відомості про яке 13.03.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
Прокурор Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024071170000209, відомості про яке 13.03.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що 12.03.2024 до відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від працівника прикордонної служби міжнародного пункту пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Ужгород» 94 ПЗ про те, що йому намагався надати неправомірну вигоду у розмірі 1000 гривень громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за безперешкодний перетин кордону на виїзд з України. Відомості про згадану подію внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024071170000209 від 13 березня 2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
12 березня 2024 року о 21 год. 50 хв. під час огляду місця події за адресою м. Ужгород, вул. Собранецька, №224 із службового приміщення міжнародного пункту пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Ужгород» 94 ПЗ, слідчий СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області виявив та вилучив 1 купюру номіналом 1000 гривень з серійним номером АЗ7892452.
Прокурор зауважує, що ненакладення арешту на грошові кошти може призвести до втрати речових доказів, оскільки такі можуть бути знищені, спотворені або сховані.
На підставі наведеного, прокурор просить накласти арешт на вилучені в ході огляду місця події 07 серпня 2023 року грошові кошти, а саме: 1 купюру номіналом 1000 гривень з серійним номером АЗ7892452, яка була вилучена під час огляду місця події 12 березня 2024 року о 21 год. 50 хв. за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, №224, із службового приміщення міжнародного пункту пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Ужгород» 94 ПЗ.
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, додав заяву, згідно з якою просить розглянути клопотання без його участі, зазначивши, що клопотання підтримує в повному обсязі.
Власник майна у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду клопотання.
Неприбуття власника майна у судове засідання у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду даного клопотання.
Дослідивши клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12024071170000209, сформованим станом на 13.03.2024 року, підтверджено, що органом досудового розслідування - слідчим відділенням відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Згідно з рапорту помічника чергового ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 12.03.2024 повідомлено, що 12.03.2024 о 21:12 за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 224, працівник КПП Ужгород, вантажний напрямок, повідомив що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 надав працівнику прикордонної служби неправомірну вигоду в розмірі 1000 грн. за безперешкодний перетин кордону.
Із протоколу огляду місця події від 12.03.2024, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , пункт пропуску Ужгород, вантажний термінал, у службовому кабінеті № 2, слідчим було виявлено та вилучено: грошові кошти, а саме: 1 банкноту номіналом 1000 грн. з наступними серійними номерами: АЗ7892452, рік випуску 2019, які було упаковано до спец. пакету Нац. поліції України № НПУ PSP 1519653.
До справи додано повідомлення №306 про виявлення кримінального правопорушення від 12.03.2024, пояснення ОСОБА_4 від 12.03.2024 про вкладення у паспорт 1000 грн. за перетин державного кордону.
Постановою старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 від 13.03.2024 вищевказані вилучені речі - визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Згідно зі ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, а також те, що може бути виконане завдання арешту, передбачене ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення збереження речових доказів, задля захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна, а саме: 1 купюри номіналом 1000 гривень з серійним номером АЗ7892452, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, його перебування на зберіганні у третіх осіб створює високі ризики до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі вказаного майна, що, своє чергою, унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 2 КПК України, мету накладання арешту - збереження речових доказів, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024071170000209, відомості про яке 13.03.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: 1 купюру номіналом 1000 гривень з серійним номером АЗ7892452, яка була вилучена під час огляду місця події 12 березня 2024 року о 21 год. 50 хв. за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, №224, із службового приміщення міжнародного пункту пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Ужгород» 94 ПЗ.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1