Справа № 308/23206/23
08 березня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,
секретаря судового засідання Мішко М.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з даним позовом, який мотивує тим, що 11 серпня 2007 року між нею та відповідачем був укладений шлюб. Від даного шлюбу у них народилася дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак спільне життя почало погіршуватися через відсутність взаємопорозуміння, спільного господарства не ведуть, шлюбні стосунки фактично припинені, проживають окремо.
У зв'язку з наведеним, просить суд шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати, визначити місце проживання неповнолітнього сина разом з матір'ю.
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак в матеріалах справи міститься заява її представника ОСОБА_4 , згідно з якою вона просила розглянути справу без їх участі та задоволити позов.
Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, про причини неявки не повідомив, заяв чи заперечень не подавав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради у судове засідання не з'явився та згідно наданого висновку вказує, що задля вирішення питання про місце проживання дитини необхідно заслухати думку неповнолітнього у судовому засіданні.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 уклали шлюб 11.08.2007 року, який зареєстрували у відділі реєстарції актів цивільного стану Ужгородського міського упралвіння юстиції Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис №465 та видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 від 11.08.2007. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_6 .
Судом встановлено, що подружжя не підтримує шлюбно-сімейних відносин, їх шлюб існує формально, примирення між сторонами не можливе, спору проподіл майна немає.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місті Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області від 14.12.2009 року, ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дійсні причини позову, суд у відповідності до ст.112 Сімейного Кодексу України вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, а тому згідно вимог ч. 3 ст. 105 СК України даний шлюб слід розірвати.
Частиною 2 статті 114 СК України визначено, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Вирішуючи позовну вимогу про визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_7 , суд виходить з наступного.
Статтею 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Враховуючи ту обставину, що спільна дитина сторін ОСОБА_7 станом на день розгляду справи досяг 14 річного віку, то власне місце проживання, якщо батьки проживають окремо, визначається ним самим самостійно, а тому позов в цій частині до задоволення не підлягає.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 24, ч. 2 ст. 114, Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - задовольнити частково.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрований у відділі реєстарції актів цивільного стану Ужгородського міського упралвіння юстиції Закарпатської області 11 серпня 2007 року, про що зроблено відповідний актовий запис №465 та видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 від 11.08.2007 - розірвати.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 /рнокпп НОМЕР_3 / на користь ОСОБА_1 / НОМЕР_4 / судовий збір у розмірі 1 073,6 (одну тисячу сімдесят три грн. шістдесят коп.) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Т.Р. Деметрадзе