Справа № 307/3127/23
Провадження № 2/307/607/23
Закарпатської області
іменем України
20 березня 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Ніточко В.В.,
з участю секретаря судового засідання Заяць Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тячів цивільну справу за позовом акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно, отримане в спадщину,
І. Виклад позиції сторін.
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно, отримане в спадщину.
Позовні вимоги мотивує тим, що акціонерне товариство "Універсал Банк" є правонаступником всіх прав та обов'язків публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" та відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк". 13 листопада 2007 року між фізичною особою ОСОБА_4 та відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" було укладено Кредитний договір №15/1034К-07, згідно якого кредитор видав позичальнику кредит у сумі 55 000,00 доларів США, під 12,45%, річних строком до 12 листопада 2037 року. Забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, є: домоволодіння, що складається з житлового будинку позначеного на плані літерою "А" (цегла), сарай - літера "Б" (черепиця), огорожа цифри "№1-3", загальною площею 97,3 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці, яка є виділеною в натурі та межі якої визначено на місцевості, згідно договору іпотеки нерухомого майна - житлового будинку від 13 листопада 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М. за реєстровим № 5192, що належить позичальнику/іпотекодавцю ОСОБА_4 . Банк в повному обсязі виконав свої зобов'язання за кредитним договором, натомість ОСОБА_4 зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, у результаті чого виникла заборгованість. У зв'язку із порушеннями ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договорам, банк для захисту своїх прав та законних інтересів звернувся з позовною заявою до Тячівського районного суду Закарпатської області. 09 серпня 2010 року рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області у справі №2-678/10 позов ПАТ "Універсал Банк" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 521 528,43 гривень. На виконання даного рішення суду було видано виконавчі листи, які було пред'явлено на виконання: щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_4 , після повернення справи з Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області до приватного виконавця Ярошевського Д.А. 18 січня 2023 року було відкрито виконавче провадження ВП № 70784064 та 14 березня 2023 року виконавче провадження закінчено у зв'язку зі смертю боржника; щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_6 , 04 жовтня 2016 року відкрито провадження ВП № 52514937 у Тячівському відділі державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області та перебуває на виконанні до сих пір; щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_5 , після повернення справи з Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області до приватного виконавця Ярошевського Д.А. 18 січня 2023 року було відкрито виконавче провадження ВП № 70785196 та перебуває на виконанні до сих пір.
Зазначає, що відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки рішення Тячівського районного суду Закарпатської області №2-678/10 від 09 серпня 2010 року залишається невиконаним, у відповідності до ст. 625 ЦК України, АТ "Універсал Банк" звернувся до Тячівського районного суду Закарпатської області з позовом про стягнення 3% річних та втрат від інфляційних процесів з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . На даний момент справа на розгляді у Закарпатському апеляційному суді.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і після його смерті залишилося нерухоме майно - домоволодіння, що складається з житлового будинку позначеного на плані літерою "А" (цегла), сарай - літера "Б" (черепиця), огорожа цифри "№1-3" загальною площею 97,3 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці, яка є виділеною в натурі та межі якої визначено на місцевості. Із постанови ВП №70784064 від 14 березня 2023 року про закінчення виконавчого провадження позивачу стало відомо про смерть ОСОБА_4 . Банк направив до Тячівської державної нотаріальної контори вимогу претензію кредитора №041/23-210 від 23 березня 2023 року про обов'язок спадкодавця. Спадкова справа щодо померлого ОСОБА_4 перебуває у Тячівській державній нотаріальній конторі. Згідно ухвали Закарпатського апеляційного суду від 13 березня 2023 року у справі №307/3462/20 встановлено, що при листі №216/02-10 від 13 лютого 2023 року від Буштинської селищної ради до Закарпатського апеляційного суду надійшло повідомлення, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті був зареєстрований на постійне місце проживання у АДРЕСА_2 , однак, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_3 , де разом з ним проживали дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 , тобто вони відносяться до спадкоємців першої черги за законом та на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, вважаються такими, що прийняли спадщину, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не заявили про відмову від неї. Спадкоємці померлого ОСОБА_4 не повідомляли кредитора спадкодавця про відкриття спадщини. Оскільки свідоцтва про право на спадщину спадкоємці не одержали, кредитор дізнався про факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 та направив претензію до спадкоємців через Тячівську державну нотаріальну контору 23 березня 2023 року, вважає, що АТ "Універсал Банк" не позбавляється права вимоги до спадкоємців.
Зазначає, що йому відомо, що на праві власності ОСОБА_4 , станом на дату смерті, належало наступне рухоме та нерухоме майно: домоволодіння, що складається з житлового будинку позначеного на плані літерою "А" (цегла), сарай - літера "Б" (черепиця), огорожа цифри "№1-3" загальною площею 97,3 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці, яка є виділеною в натурі та межі якої визначено на місцевості. На виконання вимог ч.2 ст.1282 ЦК України, АТ "Універсал Банк" направив 19 червня 2023 року вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_1 щодо задоволення вимог кредитора шляхом одноразового платежу у межах вартості майна отриманого у спадщину. Звертає увагу на те, що відповідно до структури ЦК України кредитор має право обирати один із усіх способів захисту, які надаються йому Законом. Оскільки розмір заборгованості спадкодавця визначений рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 09 серпня 2010 року у справі №2-678/10 та становить 521 528 грн. 43 коп., а спадкоємцями не вжито дій щодо належного оформлення права власності, АТ "Універсал Банк" вважає за доцільно задовольнити кредиторські вимоги в межах вартості спадкового майна шляхом звернення стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям в натурі.
Просить визнати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 спадкоємцями ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути борг з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі законного представника матері ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в особі законного представника матері ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Універсал Банк" за кредитним договором №15/1034К-07 від 13 листопада 2007 року в розмірі 521 528 грн. 43 коп. в межах вартості отриманого в спадщину майна спадкодавця ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; в рахунок погашення заборгованості перед акціонерним товариством "Універсал Банк в сумі 521 528 грн. 43 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на електронному аукціоні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а саме: з ОСОБА_1 , 1/3 домоволодіння, що складається з житлового будинку позначеного на плані літерою "А" (цегла), сарай - літера "Б" (черепиця), огорожа цифри "№1-3" загальною площею 97,3 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці, яка є виділеною в натурі та межі якої визначено на місцевості; з ОСОБА_2 , в особі законного представника матері ОСОБА_1 , 1/3 домоволодіння, що складається з житлового будинку позначеного на плані літерою "А" (цегла), сарай - літера "Б" .(черепиця), огорожа цифри "№1-3" загальною площею 97,3 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці, яка є виділеною в натурі та межі якої визначено на місцевості; з ОСОБА_3 , в особі законного представника матері ОСОБА_1 , 1/3 домоволодіння, що складається з житлового будинку позначеного на плані літерою "А" (цегла), сарай - літера "Б" (черепиця), огорожа цифри "№1-3" загальною площею 97,3 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці, яка є виділеною в натурі та межі якої визначено на місцевості.
ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечила та пояснила, що із вимогами позовної заяви не згідна, оскільки вони є безпідставні, необґрунтовані, незаконні, а також такі, які не відповідають дійсним обставинам. Щодо вимоги позивача про визнання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадкоємцями ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначає, що дана вимога по своїй суті є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення і передбачена Главою 6 ЦПК України, а саме ст. ст. 315-319 цього Кодексу.Також, у ст. 316 ЦПК України передбачена підсудність даної категорії справ, зокрема зазначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. Отже, аналізуючи вищезазначені норми процесуального права слід прийти до висновку, що з правом звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення наділена виключно фізична особа, а не юридична особа, що в даному випадку має місце, оскільки позивачем у справі є саме юридична особа - АТ "Універсал Банк". Таким чином, враховуючи вище зазначене, зокрема і вимоги ст. 316 ЦПК України, вважає, що дана вимога заявлена банком, який не має право її заявляти, оскільки законом передбачене таке право виключно фізичній особі, а тому у задоволенні такої вимоги юридичній особі слід відмовити.
Щодо інших позовних вимог про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки зазначає, що підставою для подання даної позовної заяви стало те, що боржник у виконавчому провадженні ВП №70784064 ОСОБА_4 помер, а нібито його спадкоємці, тобто відповідачі, відмовляються здійснити одноразовий платіж щодо сплати боргу, який залишився після померлого. Однак заявлені вимоги не ґрунтуються на законі, оскільки у разі смерті боржника у виконавчому провадженні здійснюється заміна на його правонаступника, а не заявляється повторно новий позов до спадкоємців. Також звертає увагу суду, що приватний виконавець закінчив виконавче провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 ЦПК України, що в даному випадку, на її думку, є незаконно.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, однак 26 вересня 2023 року та 11 грудня 2023 року подав суду заяви, в яких просив справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує (а.с. 84, 88).
Відповідачі та їх представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Через канцелярію суду представник відповідача ОСОБА_8 подав заяву, в якій просив застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області (суддя Гримут В.І.) від 02 серпня 2023 року було прийнято дану позовну заяву та відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання у цій справі.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області (суддя Ніточко В.В.) від 06 лютого 2024 року дану справу було прийнято до провадження та призначено підготовче провадження.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 06 березня 2024 року було закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене та те, що сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 09 серпня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" 521 528 (п'ятсот двадцять одну тисячу п'ятсот двадцять вісім) гривень 43 копійки заборгованості за кредитним договором №15/1034К-07 від 13 листопада 2007 року, 1700 гривень сплаченого судового збору та 120 гривень сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду. Цим же рішенням встановлено, що згідно кредитного договору №15/1034К-07 від 13 листопада 2007 року відповідачу ОСОБА_4 було надано кредит у тимчасове платне користування в розмірі 55 000 доларів США терміном до 12 листопада 2037 року зі сплатою 12,45 % річних за користування кредитними коштами. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_4 за кредитним договором було укладено договір поруки №15/1036П-07 від 13 листопада 2007 року із ОСОБА_5 та договір поруки №15/1035П-07 від 13 листопада 2007 року із ОСОБА_6 , згідно п.1 яких вони прийняли на себе зобов'язання відповідати перед Банком по зобов'язаннях ОСОБА_4 , які виникають з кредитного договору №15/1034К-07 від 13 листопада 2007 року. ОСОБА_4 свої зобов'язання за кредитним договором виконав частково, повернувши 1373,95 доларів США та сплативши 5271,9 доларів США відсотків за користування кредитом.В порушення умов кредитного договору №15/1034К-07 від 13 листопада 2007 року відповідач ОСОБА_4 ухилився від взятих на себе зобов'язань, та не погашав кредит та щомісячну сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів і станом на листопад 2009 року його заборгованість перед банком становить 65268,56 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 521528,43 гривень, з яких 51036,1 доларів США, що становить 407803,93 гривень - сума заборгованості за кредитом, 9691,88 доларів США, що становить 77442,97 гривень - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 2589,95 доларів США, що становить 20695,02 гривень - прострочена заборгованість по сумі кредиту, 1950,63 доларів США, що становить 15856,51 гривень - заборгованість по пені (а.с. 11-12).
Із договору іпотеки нерухомого майна - житлового будинку від 13 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М. за реєстровим № 5192, відомо, що основним договором є кредитний договір №15/1034К-07 від 13 листопада 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", в забезпечення виконання зобов'язань якого укладається цей Договір. Предметом іпотеки є домоволодіння, що складається з житлового будинку позначеного на плані літерою "А" (цегла), сарай - літера "Б" (черепиця), огорожа цифри "№1-3", загальною площею 97,3 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці, яка є виділеною в натурі та межі якої визначено на місцевості. Договір іпотеки підлягає нотаріальному посвідченню, набирає чинності з моменту такого посвідчення та діє до повного виконання зобов'язань за основним договором, що обумовлює основне зобов'язання (а.с. 13-15).
Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 14 березня 2023 року, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 307/438/20 від 01 грудня 2010 року про солідарне стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" 521 528 (п'ятсот двадцять одну тисячу п'ятсот двадцять вісім) гривень 43 копійки заборгованості за кредитним договором №15/1034К-07 від 13 листопада 2007 року, 1700 гривень сплаченого судового збору та 120 гривень сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду, закінчено, у зв'язку з смертю боржника ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18).
Із претензії АТ "Універсал Банк" від 23 березня 2023 року відомо, що кредитор звернувся в Тячівську державну нотаріальну контору із вимогою про обов'язок спадкодавця ОСОБА_4 на суму 683 245 грн. 10 коп. (а.с. 19-20).
Згідно вимоги від 19 червня 2023 року до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_1 , АТ "Універсал Банк" звернувся до спадкоємців ОСОБА_4 із вимогою сплатити заборгованість №15/1034К-07 від 13 листопада 2007 року, в межах вартості майна, одержаного у спадщину (а.с. 26).
Згідно актового запису про народження № 48 від 17 червня 2008 року, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , і його батьком є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а мамою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 96).
Із актового запису про народження № 64 від 29 жовтня 2008 року відомо, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , і її батьком є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а мамою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 97).
Згідно актового запису про шлюб № 198 від 16 листопада 2007 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 уклали шлюб 16 листопада 2007 року (а.с. 98).
Із листа Тячівської державної нотаріальної контори від 06 лютого 2024 року № 39/01-16 відомо, що станом на 06 лютого 2024 року, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємці із заявами на прийняття спадщини не зверталися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.117 ).
Згідно спадкової справи № 128/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося з претензією кредитора про обов'язок спадкодавця (а.с. 118-125).
Із листа Буштинської селищної ради від 20 лютого 2024 року № 140/02-10 відомо, що в АДРЕСА_3 , проживали та були зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який був знятий з реєстрації місця проживання у зв'язку з смертю (а.с.140).
V. Оцінка Суду.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях
Згідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч.1 ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно зіст.1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно з ч.2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Відповідно до ч.3 ст. 1281 ЦК України, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Згідно ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Відповідно до ст. 1268 ЦПК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Оскільки відповідачі (дружина та діти померлого), відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України, є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 , та вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті останнього, так-як проживали з спадкодавцем на час відкриття спадщини, заяви про відмову від спадщини не подали, в задоволенні позовної вимоги про визнання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадкоємцями ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід відмовити.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Частинами 2, 5 ст.15 цього Закону встановлено, що стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від право попередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 29.12.2020 у справі № 0910/2-103/2011 (провадження № 61-13311св20) та від 01 квітня 2020 року у справі № 344/14408/15-ц (провадження № 61-1777св20).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. ст. 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що обов'язок спадкодавця щодо сплати заборгованості, присудженої судом (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців, а тому вимоги про заміну сторони виконавчого провадження - боржника його правонаступником підлягають задоволенню на підставі статті 378 ЦПК України 2004 року та частини п'ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження", у редакції чинній на час розгляду подання.
Оскільки рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 09 серпня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" 521 528 (п'ятсот двадцять одну тисячу п'ятсот двадцять вісім) гривень 43 копійки заборгованості за кредитним договором №15/1034К-07 від 13 листопада 2007 року, 1700 гривень сплаченого судового збору та 120 гривень сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду, в суду відсутні підстави для повторного стягнення даної суми боргу з спадкоємців ОСОБА_4 .
На думку суду, акціонерне товариство "Універсал банк" повинно звернутися до суду з питанням про стягнення з спадкоємців присудженої судом (кредиторові) із спадкодавця за його життя суми боргу в порядку ст.442 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження №14-53цс18) викладено такі правові висновки.
Приписи ст.ст. 1281 і 1282 ЦК України та ст.23 Закону України "Про іпотеку" регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема і в зобов'язаннях, забезпечених іпотекою. За змістом цих приписів: 1) у разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця; 2) спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця; 3) спадкоємець (фізична особа) не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки; 4) спадкоємець зобов'язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього; 5) кредитор має пред'явити свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги; 6) наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.
Стаття 17 Закону України "Про іпотеку" визначає підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої як смерть іпотекодавця, оскільки за змістом ч.1 ст.1282 ЦК України та ч.1 ст.23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус іпотекодавця. Відтак, іпотека у зв'язку з фактом набуття її предмета у власність спадкоємцями боржника-іпотекодавця не припиняється.
Оскільки зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються ст.ст.1281 і 1282 ЦК України.
Тобто, ст.1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов'язань, забезпечених іпотекою.
Поняття "строк пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців" не тотожне поняттю "позовна давність".
Так, ч.4 ст.1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред'явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Тоді як згідно з ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відтак, визначені ст. 1281 ЦК України строки пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін.
Відповідно до ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За змістом п.1 ч.1 ст. 593 ЦК України та ч.1 ст.17 Закону України "Про іпотеку" право застави (зокрема, іпотека) припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Сплив визначених ст.1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов'язаннями, а також припинення таких зобов'язань.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються ст.ст. 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, ст.1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов'язань, забезпечених іпотекою.
У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу достеменно стало відомо про відкриття спадщини після смерті іпотекодавця ОСОБА_4 15 березня 2023 року, тобто в день надходження на його адресу постанови приватного виконавця Ярощевського Д.А. про закінчення виконавчого провадження від 14 березня 2023 року.
23 березня 2023 року позивач звернувся до Тячівської державної нотаріальної контори з претензією від кредитора спадкодавцям.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до положень ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Отже, підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки є порушення зобов'язань з боку боржника.
По справі встановлено, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 09 серпня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" 521 528 (п'ятсот двадцять одну тисячу п'ятсот двадцять вісім) гривень 43 копійки заборгованості за кредитним договором №15/1034К-07 від 13 листопада 2007 року, 1700 гривень сплаченого судового збору та 120 гривень сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253-255 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч.1, 5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).
У заяві від 20 березня 2024 року відповідач ОСОБА_1 просила застосувати позовну давність до позовної вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Пред'явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду за вирішенням наявного між сторонами спору. Саме із цією процесуальною дією пов'язується початок процесу у справі і переривається перебіг позовної давності.
Переривання позовної давності передбачає наявність двох строків - до переривання та після нього. Новий строк починає перебіг безпосередньо з того моменту, коли перервався первісний.
Підстави переривання позовної давності є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
Однією з підстав переривання позовної давності є пред'явлення особою позову до одного із боржників.
При цьому позовна давність переривається саме пред'явленням позову, а не постановленням судового рішення.
Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 522/31199/13-ц (провадження 61-3872св18).
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Оскільки у зв'язку із зверненням ПАТ "Універсал Банк" у 2010 році до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №15/1034К-07 від 13 листопада 2007 року, був змінений строк виконання основного зобов'язання і кредитор зобов'язаний пред'явити позов до боржника протягом трьох років від дати, коли він дізнався про порушення його права, тобто, з часу невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання,коли відбулося переривання позовної давності, перебіг якої з того часу почався заново, то, пред'явивши, згідно поштового конверта 17 липня 2023 року (а.с.47), даний позов про звернення стягнення на майно предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, АТ "Універсал Банк" пропустило строк позовної давності.
З огляду на викладене, суд вважає, що по даній вимозі слід застосувати строк позовної давності, та в задоволенні даної позовної вимоги відмовити у зв'язку із спливом строку позовної давності.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263, 254, 265, 268, 442 ЦПК України, ст.ст. 16, 256, 260, 261, 267, 598, 1050, 1217, 1218-1220, 1281, 1258, 1261, 1268, 1270, ЦК України, ст.ст. 1, 7, 17, 23, 33 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 1, 15 Закону України "Про виконавче провадження", суд,
В задоволенні позову акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно, отримане в спадщину, в частині позовних вимог про визнання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 спадкоємцями ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та про стягнення боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі законного представника матері ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в особі законного представника матері ОСОБА_1 за кредитним договором №15/1034К-07 від 13 листопада 2007 року в розмірі 521 528 грн. 43 коп. в межах вартості отриманого в спадщину майна спадкодавця ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
В задоволенні позову акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно, отримане в спадщину, в частині позовних вимог про звернення стягнення на майно, отримане в спадщину - відмовити у зв'язку із спливом строку позовної давності.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин
Позивач: акціонерне товариство "Універсал Банк", юридична адреса: 01114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ідентифікаційний код юридичної особи: 21133352.
Відповідачі: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;
ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Суддя В.В. Ніточко