Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/1269/24
19.03.2024 року м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області А.А.Надопта, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Виноградівського РВП Берегівського ВП ГУНП у Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючий, раніше 11.12.2023р. притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП відповідно до постанови судді Берегівського районного суду у справі №297/4115/23 у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік,
за адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.2 КУпАП,
02.02.2024р., близько 19.50 години водій ОСОБА_1 в м.Виноградів по вул.Комунальна, Берегівського району керував автомобілем марки «ВАЗ 2105», р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мовлення, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, а відтак, оскільки протягом року він повторно вчинив зазначене адмінправопрушення, його дії були кваліфіковані працівниками поліції за ч.2 ст.130 КУпАП.
Будучи належними чином повідомленим про час та місце розгляду справи у суді, в тому числі і через оголошення на Офіційному Веб-сайті Виноградівського районного суду А.В.Прозора на розгляд справи щодо нього не з'явився. Останній рухом справи не цікавився, судову кореспонденцію отримував (оголошення на Офіційному Веб-сайті Виноградівського районного суду), про час і місце розгляду справи щодо нього у суді повідомлений під розписку в самому протоколі про адмінправопорушення, проте до суду не з'явився, клопотань про причини неявки до суду та відкладення розгляду справи не заявляв, а тому суд, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989р. про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутності, що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Окрім того, з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом вимог КУпАП учасники судового процесу та їхні представники повинні з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіряючи поважність причин неявки в судове засідання правопорушника суд встановив, що йому надсилались судові повістки про виклик в судове засідання на адреси, засоби зв'язку, які зазначено в протоколі, однак він жодного разу не з'явився і не повідомляв суд про поважність причин неявки в судові засідання. Така поведінка відповідача суперечить приписам КУпАП, а тим більше що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, з метою запобігання безладному руху справи з врахуванням особливостей судового процесу, та зважуючи на те що сторони нових доказів ніж ті, що подано до суду, не зможуть подати і такі слід вважати достатніми для вирішення справи, то зазначене на переконання суду щодо розгляду справи за відсутності праавопорушника не вплине на своєчасний розгляд справи та не призведе до порушення процесуальних прав сторін.
Отже, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст.251,252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, а відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій також повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Між тим, згідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015р., огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами, зокрема, його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №488822 від 02.02.2024р., зміст якого відповідає вимогам ст.256 КУпАП.
Так, згідно зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_1 02.02.2024р., близько 19.50 години в м.Виноградів по вул.Комунальна, Берегівського району керував автомобілем марки «ВАЗ 2105», р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мовлення, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Ці дані узгоджуються та доповнюються даними Направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 02.02.2024р., від якого водій відмовився.
Обставини вчинення даного адмінправопорушення працівниками поліції, відповідно до вимог закону, були зафіксовані на Боді-камеру, дані з якої були долучені до матеріалів даної справи на магнітному носії ДВД, на якому задокументовано подію від 02.02.2024р., а саме керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та факт відмови останього від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі.
Окрім того, як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 вже раніше 11.12.2023р. притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП відповідно до постанови судді Берегівського районного суду у справі №297/4115/23 у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, тобто на протязі одного року він повторно вчинив адмінправопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, зокрема, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, при цьому будучи вже позбавленим права керування транспортними засобами відповідно до постанов суду від 11.12.2023р.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Зокрема, відповідно до ч.2 ст.130 КУпАП дії, передбачені частиною першою зазначеної статті, вчинені особами, які не мають права керування транспортними засобами- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 34 000 грн. та позбавлення прав на 3 роки.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення працівниками поліції зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім'я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, чим він скористався, зокрема, вказав, « що він не керував транспортними засобом».
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейським СРПП Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУ НП в Закарпатській області законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч.2 ст.251, ст.ст.256,265-2,266,268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог, встановлених ст.256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 під час судового розгляду справи не встановлені і такі ним, не дивлячись на те, що суд викликав останього в судове засідання, не надані, а відтак судом досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину.
Отже, на підставі наведеного суд, з урахуванням вимог ст.33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, встановивши вину ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП, а відтак вважає за справедливе та достатнє накласти на нього стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки відповідно до санкції ч.2 ст.130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення.
При цьому суд вважає, що з врахуванням наведених обставин, а саме, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а таке порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
Зокрема, суд при розгляді даної справи враховує і правові позиції, зазначені у рішенні від 29.06.2007р. у справі «О Годлара та Франціс проти сполученого Королівства», де ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє та керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Відповідно до ст.ст.40-1,283 КУпАП, ст.4 ч.2 п.5 ЗУ «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.
У відповідності до вимог ПДР України, пункту 6 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015р., затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015р., п.2.5 ПДР України та керуючись ст.ст.130 ч.2, 245,252,268,280,283,284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.2 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 34.000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.
Реквізити для сплати штрафу: код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA538999980313030149000007001, код класифікації доходів бюджету 21081300.
Реквізити для сплати судового збору: код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання- 3(три) місяці.
СуддяА. А. Надопта