Ухвала від 19.03.2024 по справі 910/15043/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"19" березня 2024 р. Справа№ 910/15043/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей капітал" про відвід судді Копитової О.С.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.03.2024 (суддя Мандичев Д.В.)

у справі № 910/15043/21

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаст агро інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (код 30160757)

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2024 у справі № 910/15043/21 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп фінанс груп" про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, 11.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.03.2024 в частині задоволення клопотань ТОВ "Інтер вей капітал" та ТОВ "Олімп фінанс груп" про скасування заходів забезпечення та надання дозволу на погашення вимог забезпеченого кредитора за рахунок майна боржника та прийняти нове рішення, яким відмовити у їх задоволенні.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 11.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" передано на розгляд колегії суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий), Копитова О.С., Шаптала Є.Ю.

14.03.2024 ТОВ "Інтер Вей Капітал" подало заяву про відвід судді Копитової О.С.

Так, заява про відвід подана з підстави, що передбачена п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, а саме суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Заява мотивована тим, що стосовно поручителя за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", а саме ТОВ "Курганський бройлер" відкрито справу про банкрутство №910/15200/21.

У зазначеній справі суддя, за твердженням заявника, Копитова О.С. приймала участь при розгляді апеляційних скарг ТОВ "Комплекс Агромарс" в особі Зазулі І.М., задовольняла їх заяви щодо поновлення строку на апеляційне провадження навіть коли не було на це жодних підстав.

Водночас, за твердженням заявника, ТОВ "Інтер вей капітал" та ТОВ "ФК "Вінстар" в аналогічних клопотаннях з тих самих причин пропуску строку було відмовлено та зазначено, що відсутні підстави (хоча сторони надавали пояснення щодо поважності пропущення строків).

Тобто, за доводами заявника, вбачається надання переваги одній із сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 визнано необґрунтованим відвід судді Копитовій О.С., викладений у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал".

Матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.03.2024 у справі № 910/15043/21 передано для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про відвід.

Відповідно до п.п. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер вей капітал" про відвід судді Копитової О.С. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Згідно п. 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, розглянувши заяву про відвід судді Копитової О.С., дійшла висновку про її необґрунтованість, виходячи з наступного.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

З огляду на доводи, наведені заявником у заяві про відвід, останній фактично не погоджується із процесуальними рішеннями судді Копитової О.С., ухваленими нею в межах іншої справи.

Разом з тим, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 ГПК України).

Згідно з п. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" про відвід судді Копитової О.С., суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування в розумінні ст. ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу судді. Крім того, заява про відвід не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Копитової О.С.

За таких обставин, керуючись ст. 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал"про відвід судді Копитової О.С. у справі № 910/15043/21 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко