Справа № 521/3797/24
Номер провадження:1-кс/521/836/24
м. Одеса, Україна
15 березня 2024 року
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , в межах кримінального провадження № 12023163470000651 від 25.09.2023 року, здійснив судовий контроль за дотриманням прав свобод та інтересів підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Харцизьк, Донецької області, громадянина України, із середньою - спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не офіційно працюючого водієм в таксі, не одруженого, спільно проживає з ОСОБА_4 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 (як тимчасово переміщена особа), проживає за адресою: АДРЕСА_2 , номер будинку та квартири не пам'ятає, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК.
Сторони кримінального провадження, які приймали участь, з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_5 , слідчий ОСОБА_6 ; з боку захисту: підозрюваний ОСОБА_3 , захисник - адвокат ОСОБА_7
1.Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
Слідчим суддею проводився розгляд клопотання слідчого СВ ВП № 3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, погодженого з прокурором Малиновської окружної прокуратури міста Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 .
Клопотання розглядалось за ініціативою слідчого.
2.Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази.
Під час розслідування встановлено, що невстановлена особа, яка записана у месенджері «Telegram» із нікнеймом « ІНФОРМАЦІЯ_2 », діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч вимог ст. 68 Конституції України та Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, в частині заборони виїзду за кордон України особам призовного віку, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, організував незаконне, поза визначеними державними пунктами пропуску, переправлення осіб через державний кордон України до Республіки Молдова.
З метою реалізації свого злочинних намірів, шляхом організації незаконного переправлення ОСОБА_9 та інших осіб через державний кордон України, поза встановленими пунктами пропуску на виїзд, невстановлена особа, яка записана у мессенджері «Telegram» із нікнеймом « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у невстановлений під час розслідування час та місце, але не пізніше 11.03.2023 року, залучив до своєї протиправної діяльності ОСОБА_3 .
Далі, невстановлена особа, яка записана у мессенджері «Telegram» із нікнеймом « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням кросплатформової системи миттєвого обміну дзвінками «Telegram» в телефонному режимі повідомив ОСОБА_9 , що йому потрібно 12.03.2024 року о 14 годині 45 хвилин, прибути до ТЦ «Панорама» у м. Одесі, де його зустріне ОСОБА_3 та надасть подальші вказівки, щодо незаконного перетину державного кордону, повідомивши що незаконний перетин державного кордону буде здійснюватися поблизу с. Градениці, Біляївського району, Одеської області, а його послуги будуть коштувати 5300 доларів США.
Того ж дня, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_9 зустрівся із ОСОБА_3 , який приїхав на автомобілі «Toyota Corola» синього кольору із державним номерним знаком НОМЕР_1 , сів на переднє сидіння автомобіля, де вже перебували ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Діючи узгоджено, за попередньою змовою, ОСОБА_3 наказав ОСОБА_9 зателефонувати невстановленій особі, яка записана у мессенджері «Telegram» із нікнеймом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та увімкнув гучний зв'язок. Перебуваючи на гучному зв'язку, невстановлена особа надала вказівки присутнім в автомобілі «Toyota Corola» увімкнути свої телефони на авіарежим, вимкнути геолакацію та передати телефону водію, що присутні й зробили.
Приблизно о 16 годині 30 хвилин, на вказаному раніше автомобілі ОСОБА_3 перевіз зазначених чотирьох осіб до місця, яке перебуває поблизу кордону із Республикою Молдова, а саме до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де їх зустрів ОСОБА_13 , відкривши гараж вказаного будинку, назвавшись власником будинку. Далі, ОСОБА_13 наказав передати грошові кошті у розмірі 1000 гривень за проживання у вказаному домоволодінні. Після отримання грошових коштів, ОСОБА_3 наказав останнім перебувати за вказаною адресою, нікуди не виходити та очікувати, коли їх незаконно переправлять через державний кордон України до Респуліки Молдова.
В цей же день, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_13 привіз до вищевказаної адреси ще ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, та наказав всім особам чекати на час коли буде зручно незаконно їх переправити через державний кордон України. 13.03.2024 року було повідомлено, що незаконний перетин відбудеться вночі, о 03 годині 30 хвилин.
В подальшому, 14.03.2024 року приблизно о 04 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , надав вказівку особам, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, проїхати разом із ним на автомобілі марки «Kia Carnival» синього кольору із державним номерним знаком НОМЕР_2 , до місця незаконого перетину державного кордону України. В цей час, ОСОБА_13 перебуваючи за кермом автомобіля «Toyota Corola» червоного кольору із державним номерним знаком НОМЕР_3 перебував на зв'язку із ОСОБА_3 та надавав інформацію щодо наявних перешкод за маршрутом пересування. Приблизно о 06 годині 00 хвилин на автомобілі марки «Kia Carnival» із державним номерним знаком НОМЕР_2 ОСОБА_3 разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , прибули до с. Градениці, Біляївського району, Одеської області приблизно за 500 метрів від державного кордону України та Республіки Молдови.
Далі, ОСОБА_3 надав ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 вказівки щодо подальшого їх руху та дій, комплект загальновійськового захисного костюма для подолання плавнів та водних перешкод, а також повідомив, що на території Республіки Молдови їх зустріне невстановлена особа, після чого останні були затримані при спробі незаконного перетину державного кордону України, а злочинну діяльність ОСОБА_3 та ОСОБА_13 припинено.
За даним фактом ВП № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області розпочато досудове розслідування, про що до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2023 року внесено відповідні відомості про вчинене кримінальне правопорушення за №12023163470000651.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 332 КК. 14.03.2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні вказаного кримінального правопорушення.
Ризики на які посилається слідчий, як на мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою: ОСОБА_3 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; запобігання знищити, сховати або спотворити речові докази по вказаному провадженню; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.Позиції сторін кримінального провадження.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні просили клопотання задовольнити, оскільки вважали мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_3 . Слідчий також просив застосувати заставу до підозрюваного, як альтернативного запобіжного заходу у сумі 1650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4 996 200,00 гривень
Захисник - адвокат та підозрюваний просили не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки підстав для застосування найсуворішого запобіжного заходу не має. Просили обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Окрім того, захисник вважав, що запропонована прокурором застава є невідповідною як особистості підозрюваного так і фактичними обставинам, а тому просив її зменшити до 200 000, 00 грн.
4.Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановлені ухвали, мотиви неврахування окремих доказів, положення закону яким керувався слідчий суддя.
Слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Питання яке було поставлено перед слідчим суддею полягає в тому, чи існують підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 та чи потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні слідчого? Окрім того, окремо поставлено питання суми застави, яка на думку прокурора повинна бути набагато більше ніж передбачена у ст. 182 КПК для такого виду кримінального правопорушення.
Для відповіді на перше питання необхідно оцінити фактичні обставини правопорушення та особистість підозрюваного ОСОБА_3 .
Фактичні обставини показують, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні сприяння у незаконному переправленню осіб через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. Сума незаконної угоди у даному випадку була 5300 доларів США за переправлення однієї особи. Всього підготовлено було для переправлення 8 осіб.
Жодних пояснень підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні не надав.
Відповідно обставини події, що інкримінуються підозрюваному фактично досліджувались тільки з доводів і доказів сторони обвинувачення. Надані слідчому судді докази на вказані стадії процесу доводять обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК, з кваліфікуючими ознаками: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, тобто організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинені щодо кількох осіб, за попередньою змовою організованою групою та з корисливих мотивів.
Вагомими є докази - негласні слідчі дії, які досить детально розкривають не тільки безпосередньо дії всіх учасників організованої групи але й приховані наміри, які можливо було сприйняти як дії, не пов'язані з вчиненням правопорушення. Так, розмови, домовленості, обговорювання місць зустрічей і план заходів, все це свідчить про умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Особистість ОСОБА_3 свідчить про наступне. Він знаходиться у віці 37 років, народився і виріс в м. Харцизьк, Донецької області. Має середню - спеціальну освіту, за освітою столяр, за спеціальністю не працює. Не офіційно працює водієм в таксі. Не одружений. Спільно проживає з ОСОБА_4 в м. Чорноморськ Одеської області. Точну адресу не пам'ятає. Зареєстрований в АДРЕСА_1 (як тимчасово переміщена особа). В м. Одесу переїхав у 2014 році у зв'язку із подіями на Сході України.
Суд вважає, що стабільних соціальних зв?язків у підозрюваного ОСОБА_3 в м. Одесі не має. Він не створив свою сім'ю, не має стабільної офіційної роботи, не має кола публічних осіб, які можуть надати поруку за останнього. Підозрюваний не знає адреси місця його проживання, хоча зі слів проживає разом з дівчиною тривалий час. Все це показує не можливість розумної довіри до підозрюваного, настільки, щоб можливо було убезпечити суспільний інтерес у вказаному провадженні від його ушкодження.
Відповідаючи на першу частину питання, необхідно зазначити, що правові підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу існують і будуть мати вираз у запобіганні ризикам, які можуть мати місце при більш м'якому контролі з боку держави. Так можливо стверджувати, що за допомогою даного заходу можливо запобігти ризикам: 1)переховування від органу досудового розслідування та суду, оскільки вчинений злочин відноситься до категорії тяжких. Міра покарання яка може загрожувати підозрюваному в майбутньому може призвести до думки підозрюваного про зникнення та ухилення від кримінальної відповідальності; 2)незаконно впливати на свідків у вказаному провадженні та можливість сховати або спотворити докази у вказаному провадженні.
Думка про переховування, в тому числі пов'язана з обізнаністю ОСОБА_3 з відомостями про перетин кордону, що у даному випадку може допомогти особі використати власні джерела інформації на користь переховуванню.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які покладені на нього законом (в тому числі явки до слідчого та прокурора за першою вимогою) та запобігання спробам вчинити дії, які викладені слідчим суддею вище в ухвалі як ризики.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи конкретної особи, оскільки як зазначено вище ми не можемо гарантувати чесної і порядної поведінки підозрюваного у суспільстві на час розслідування кримінального провадження.
Підводячи підсумки під аналізом обставин, що встановлені після вчинення кримінального правопорушення, необхідно зазначити, що сукупність доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 і таким чином розумна обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК, на фоні мінімально соціалізованої особистості підозрюваного, вимагають застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обставини, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК- не має.
Питання визначення розміру застави.
Застава слідчим суддею призначається відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК, оскільки вказаний злочин вчинено без застосування насильства або погрози застосування такого насильства. Розмір застави повинен бути більшим ніж визначено у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК. До такої думки призводить власне особистість підозрюваного, його покази та надані стороною обвинувачення докази, в тому числі інформація, яка ще не підлягає розголошенню стороні захисту, оскільки відбувається збір та фіксація доказів протиправної діяльності ОСОБА_3 . В тому числі слідчий суддя враховує відомості з крипто-гаманця, на якому в теперішній час знаходяться кошти в сумі 96 508 доларів США. Саме на вказаний крипто-гаманець особи, які бажали перетнути кордон перераховували кошти, як завдаток у сумі 1000 доларів США.
Тобто сума визначена у гаманці свідчить про існування достатньої кількості коштів задля оперативного використання у незаконній діяльності. Окрім того, вказана сума підтверджує значну кількість вже проведених незаконних угод про перетин державного кордону. Щонайменше така версія слідством вивчається для визначення не тільки кола осіб, які займались незаконною діяльністю але й масштабів такої діяльності.
Оскільки підозрюваний не дав жодних пояснень з таких доводів сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає, що станом на день постановлення ухвали підстав ставити під сумнів версію сторони обвинувачення не має.
Одночасно, слідчий суддя вважає, що заявлена слідчим сума 4 996 200 гривень, що становить 127 599 доларів США, на думку слідчого судді є не тільки занадто високою але й майже фантастичною. Сторона обвинувачення не тільки не обґрунтувала таке бажання - встановлення значної суми застави але й не надала жодних доказів хоча б можливості існування у підозрюваного таких фінансових засобів. Такі софізми як - проведення 96 незаконних угод насправді є нічим іншим ніж припущеннями, які є частиною яскравої уяви слідчого чи прокурора.
Навіть доводи з приводи крипто-гаманця є досить посередніми. Однак вважати, що ОСОБА_3 є мільйонером, який здатний сплатити тільки за заставу декілька мільйонів гривень є у даному провадженні неймовірним припущенням. Є очевидним, що у вказаному провадженні група осіб складається щонайменша з десяти осіб. Розподіл незаконного заробітку вочевидь відбувається не рівномірно (рівнозначно), а з урахуванням ієрархії та ролі кожного учасника. Зі слів сторони обвинувачення, ОСОБА_3 був лише звичайним виконавцем, який можливо навіть не знав всіх учасників і тим більше керівників угруповання. Відповідно вважати, що він з кожної суми в 5300 доларів мав значний заробіток досить наївно.
У будь-якому випадку, приймаючи рішення у цій справі, слідчий суддя враховує значення ОСОБА_3 як суб'єкта незаконних дій, його роль у вказаних подіях та відсутність достатньої інформації задля викриття всіх учасників злочинної схеми і можливість впливу підозрюваного на відповідні процеси, які можуть в тому числі зруйнувати вже існуючу доказову базу, а тому при прийняті рішення про розмір застави, необхідно врахувати зазначені фактори. Ігнорування таких даних, буде несправедливим підходом до завдань кримінального провадження.
Застава є мірою психологічного характеру, заснованою на егоїстичних (економічних) мотивах людини. Слідчий суддя в інших судових рішеннях вже зазначав, що застава застосовується не з метою, щоб її не змогли внести, а навпаки, з метою, щоб її могли внести і вказана сума була здатна забезпечити належну поведінку обвинуваченого (або підозрюваного). Тобто застава на думку слідчого судді повинна бути такою, яку здатний внести обвинувачений (підозрюваний) і яка б могла його стримувати від всіх можливих та імовірних ризиків, що можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Сума, яку необхідно обрати для підозрюваного, повинна бути як великою з точки зору відношення власності так і помірною для внесення. Значна сума, буде стримуючою силою для розумної поведінки підозрюваного і недопущення порушень в майбутньому, оскільки це призведе до втрати суми застави. Людина вносячи на депозитний рахунок держави значну суму коштів, повинна задуматись про їх повну втрату у випадку недобропорядної поведінки. Окрім того, вона потрапляє в орбіту нових відносин, пов'язаних із заміною запобіжного заходу на більш суворий. Тобто застава є економічним заходом контролю поведінки обвинуваченого (підозрюваного), який при сьогоднішніх умовах життя є одним із життєво необхідних для кожної людини.
Відповідно розмір застави повинен бути 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 01.01.2024 року - 908 400 (дев?ятсот вісім тисяч чотириста) гривень. Сума, яку просив прокурор - 1650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є очевидно не обґрунтованою. Вона не пов'язана ані з відомостями про особу підозрюваного, ані з майновим станом особи, ані з бажанням забезпечити фінансову гарантію добропорядної поведінки особи. Така непомірна сума пов'язана може бути лише з бажанням неможливості сплатити суму застави і відповідно знаходиться під вартою за будь-якої мети. Відповідно така позиція не може бути врахована слідчим суддею, оскільки протирічить не тільки Правовладдю але й здоровому глузду.
Постановляючи ухвалу, слідчий суддя керується ст. ст. 132, 178, 183, 194, 196 КПК.
1.Висновки слідчого судді.
Клопотання слідчого СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, погодженого з прокурором Малиновської окружної прокуратури міста Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК у розмірі - 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 01.01.2024 року - 908 400 (дев?ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.
В іншій частині клопотання щодо визначення більш значного розміру застави - відмовити.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язки строком на 60 (шістдесят) днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК:
1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2)не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
5)здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК. Застава внесена підозрюваним може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
2.Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів, в межах строку досудового розслідування і обчислюється з моменту затримання, тобто з 14.03.2024 року. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 13.05.2024 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1