Справа № 502/782/18
20.03.2024 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , законних представників неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , малолітнього ОСОБА_13 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія, кримінальне провадження, відомості про яке 22.01.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160310000040, за звинуваченням:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія, Ізмаїльського району, Одеської області, громадянина України, освіта незакінчена середня, не одруженого, працює за наймом, зареєстрований: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України;
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кілія, Ізмаїльського району, Одеської області, громадянина України, освіта незакінчена середня, перебуває у цивільному шлюбі, працює за наймом, має на утриманні малолітню доньку, зареєстрований: АДРЕСА_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, -
06.01.2018 року, приблизно о 22.00 годині, більш точний час органом досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_11 діючи умисно, за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_12 , малолітнім ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на той час був особою, яка не досягла віку з якого настає кримінальна відповідальність, та особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження (далі по тексту-інші особи), з метою відкритого викрадення чужого майна, знаходячись біля перехрестя вулиць Перемоги Некрасова в м. Кілія, Одеської області, з метою подолання супротиву потерпілого ОСОБА_4 застосували до останнього насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, а саме, нанесли потерпілому удари ногою в область спини, в результаті чого останній впав на землю, після цього три удари рукою в області передпліччя потерпілого, три удари ногою в ділянку нижніх кінцівок та декілька ударів в область голови потерпілого, чим спричинили ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді множинних саден правої та лівої частини лобної області голови, садна правої зовнішньої поверхні шиї, синців повік правого та лівого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень і не є небезпечними для життя та здоров'я потерпілого в момент їх спричинення, після чого відкрито, разом із ОСОБА_12 та іншими особами викрали мобільний телефон марки «Nomi і5012», золотистого кольору вартістю 1800 гривень, грошові кошти в сумі 30 гривень, навушники чорного кольору для мобільного телефону, які належать потерпілому, вартістю 25 гривень та надалі, місце вчинення суспільно небезпечного діяння з викраденим залишили та розпорядилися ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1855 гривень.
Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадання чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_12 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадання чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Допитані у судовому засіданні, обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , кожен окремо, свою вину у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, визнали у повному обсязі та підтвердили обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства, однак від подальшого надання показань на підставі ст. 63 Конституції України - відмовились. Також ОСОБА_11 та ОСОБА_12 кожен окремо, у вчиненому розкаялись та не заперечували проти розгляду кримінального провадження щодо них в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Враховуючи те, що учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз'яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, повністю доведена, а дії кожного з них, кваліфіковані органом досудового слідства за ст. 186 ч. 2 КК України - вірно.
Призначаючи ОСОБА_11 покарання, суд враховує:
- наявність обставин, які, у відповідності до вимог ст. 66 КК України пом'якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину;
- відсутність обставин, які, у відповідності до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання.
Крім того, суд враховує ступінь тяжкості та громадську небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, данні, що характеризують особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, наявність у нього постійного місця проживання, відсутність судимостей, досудову доповідь органу пробації, що у своїй сукупності суттєво знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та значно пом'якшує покарання і, призначаючи ОСОБА_11 покарання у вигляді позбавлення волі, у межах санкції інкримінованої статті, вважає можливим його виправлення без відбування покарання з випробуванням та покладанням обов'язків, у відповідності до ст. ст. 75-76, 104 КК України.
Призначаючи ОСОБА_12 покарання, суд враховує:
- наявність обставин, які, у відповідності до вимог ст. 66 КК України пом'якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину;
- відсутність обставин, які, у відповідності до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання.
Крім того, суд враховує ступінь тяжкості та громадську небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, данні, що характеризують особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, наявність у нього постійного місця проживання, відсутність судимостей, досудову доповідь органу пробації, що у своїй сукупності суттєво знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та значно пом'якшує покарання і, призначаючи ОСОБА_12 покарання у вигляді позбавлення волі, у межах санкції інкримінованої статті, вважає можливим його виправлення без відбування покарання з випробуванням та покладанням обов'язків, у відповідності до ст. ст. 75-76, 104 КК України.
Іспитовий строк обвинуваченим підлягає обчисленню з дня проголошення вироку.
Запобіжний захід обвинуваченим на час постановлення вироку не обрано.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Відомості щодо судових витрат та речових доказів суду не надані.
Керуючись ст. ст. 371, 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
У відповідності до вимог ст. ст. 75-76, 104 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
У відповідності до вимог ст. ст. 75-76, 104 КК України звільнити ОСОБА_12 від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк кожному з обвинувачених обчислювати з дня проголошення вироку - з 20.03.2024 року.
Речові докази - мобільний телефон та навушники - вважати повернутими потерпілому.
Речові докази - гарантійний талон та оптичний диск - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Копію вироку негайно після проголошення вручити учасникам процесу.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Кілійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1