Справа № 496/2064/24
Провадження № 1-кс/496/937/24
19 березня 2024 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
слідчий суддя - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання дізнавача сектору дізнання Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження №12024164250000272 від 18.03.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України,
Дізнавач звернувся до суду з вказаним вище клопотанням. При цьому, посилається на те, що 17.03.2024 о 11:53 за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Маяки, на пункті пропуску «Маяки», громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою безперешкодного перетину державного кордону працівникам СБУ пред'явив тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 24.03.2023 року та довідку ВЛК № 15/1099 від 24.03.2023 року видані ІНФОРМАЦІЯ_2 на власне ім'я з явними ознаками підробки. Першочерговими слідчими діями, 17.03.2024 року у період часу з 13:05 год. по 13:10 год. за адресою Одеська область, Одеський район, с. Маяки, на пункті пропуску «Маяки-Удобне», 49 КМ траси Одеса-Рені, проведено огляд місця події, за участю громадянина ОСОБА_4 , поруч з яким виявлено тимчасове посвідчення військовозобов'язаного номер НОМЕР_1 від 24.03.2023 року та довідку ВЛК номер №15/1099 від 24.03.2023 року, видані ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були вилучені та упаковані до експертного сейф-пакету №РSР2093477.
Допитаний як свідок співробітник СБУ пояснив, що 17.03.2024 року за адресою Одеська область, Одеський район, с. Маяки, на пункті пропуску «Маяки-Удобне», 49 км траси Одеса-Рені під час перевірки документів ОСОБА_4 , який з метою перетину державного кордону України пред'явив тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідку ВЛК видані ІНФОРМАЦІЯ_2 на його ім'я було встановлено, що вказані документи мають ознаки підробки. А саме, було нанесено печатне факсиміле та підпис не відповідає дійсності. Вилучене майно необхідне органу досудового розслідування з метою подальшого призначення у кримінальному провадженні судової експертизи.
Дізнавач звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням враховуючи, що на теперішній час у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені документи є предметом кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, тобто, відповідають критеріям ст. 98 КПК України, з метою збереження речових доказів.
В судове засідання дізнавач та прокурор не з'явилися, але в прохальній частині клопотання дізнавача просив провести розгляд справи у їх відсутність. Їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, відповідно до положень ч.1 ст. 172 КПК України.
ОСОБА_4 , до судового засідання не з'явився, при цьому адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 , надав до суду заперечення на клопотання про арешт майна, в якому просив відмовити в задоволенні клопотання дізнавача СД ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12024164250000272 від 18.03.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного виданого на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_2 номер НОМЕР_1 від 24.03.2023 року та довідку ВЛК видану на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_2 номер №15/1099 від 24.03.2023 року, що були вилучені в ході огляду місця події за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Маяки, на пункті пропуску «Маяки-Удобне», 49 км траси Одеса-Рені, які визнано речовими доказами в кримінальному провадженні №12024164250000272. Крім того долучив до матеріалів справи копію відповіді з ІНФОРМАЦІЯ_3 на адвокатський запит щодо вказаних в клопотанні документів, згідно яких зазначені документи ОСОБА_4 , видавались.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється, згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у цього Кодексу.
Так, ч.1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Судом досліджено надані адвокатом ОСОБА_5 документи, та, як вбачається з відповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 за вих. №2/885 від 18.03.2024 року, на адвокатський запит адвоката ОСОБА_5 №1703/24 від 17.03.2024 року, повідомляється, що гр. ОСОБА_4 , дійсно перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходив медичний огляд та військово-лікарську комісію та був визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку. Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 та довідка військово-лікарської комісії від 24.03.2023 року - видавались.
Дослідивши клопотання дізнавача з додатками, а також надані адвокатом ОСОБА_5 документи, судом було встановлено, що останньому, згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 вих. №2/885 від 18.03.2024 року,вищевказані документи видавались, а тому, підстав для накладення арешту на вказані документи слідчий суддя не вбачає.
Згідно ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні клопотання дізнавача СД Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , про арешт майна - відмовити.
Повернути вилучене майно власнику ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1