Справа № 514/750/20
Номер провадження 1-кп/495/192/2024
20 березня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючої судді - ОСОБА_1
при секретарі- ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Білгород-Дністровський Одеської області в режимі відеоконференції клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підвартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020160430000052 від 14.02. 2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 115 ч.2 п. 6, ст. 187 ч.4, ст. 357 ч.1 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурори Болградської окружної прокуратури Одеської області- ОСОБА_5 ОСОБА_3 ОСОБА_6
захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_4
потерпілий - ОСОБА_8
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020160430000052 від 14.02. 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст. 115 ч.2 п. 6, ст. 187 ч.4 ст. 354 ч.1 КК України.
Вищевказане кримінальне провадження надійшло до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області в порядку ст. 32 КПК України згідно ухвали Одеського апеляційного суду від 01.10.2021 року.
В судовому засіданні прокурор Болградської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 заявив клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , яке обґрунтоване тим, що в наявний час ризики, що були підставою для обрання під час підготовчого судового засідання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою не зникли та не перестали існувати, а судове провадження по розгляду обвинувального акта не розпочато.
Захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки свою причетність до скоєння злочину обвинувачений не визнає, відсутні законні підстави для його тримання під вартою, крім того, за станом здоров'я обвинувачений не може триматися під вартою. Просили змінити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, розглянувши клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 заслухавши обґрунтування прокурора, заперечення обвинуваченого та його захисника дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку:
Відповідно до ст. 615 КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків, наявність у підозрюваного обвинуваченого постійного місця роботи чи навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов застосованих запобіжних заходів, наявність повідомлення особи про підозру у вчинені іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди у завдані якої обвинувачується особа.
Відповідно до п. 79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніш не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року № 14-рп/2003, тяжкість злочину не є єдиною підставою для обрання виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою, а враховується разом з іншими обставинами по справі.
Судом встановлено, що судове провадження по кримінальному провадженню не розпочато, строк обраного під час досудового слідства та судового розгляду справи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 відповідно до ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області закінчується 23.03.2024 року.
Зважаючи на обставини інкриминованого ОСОБА_4 злочину який є особливо тяжким насильницьким та пов'язаний з заподіянням смерті потерпілій , його характер зухвалості,тяжкості та суспільній небезпечності, а також можливої міри покарання,яка може бути йому призначена у разі визнання його винуватим,з урахуванням положень ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки є об'єктивні підстави вважати,що до теперішнього часу продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України,зокрема, обвинувачений може переховуватися від суду,вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення іншим чином.
У рішенні по справі "W проти Швейцарії " від 26.01. 1993 року Європейський суд з прав людини вказав,що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того,що підозрюваний може ухилитися від слідства.
Також,Європейський суд з прав людини у справі " Ілійков проти Болгарії " закріпив,що " Суворість передбаченого покарання " є суттєвим елементом при оцінюванні " ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Підтвердженням існування зазначених ризиків слугує характеристика обвинуваченого ОСОБА_4 який офіційно не працевлаштований тобто, в нього відсутні міцні соціальні зв'язки. Також,зважаючи на те,що остаточне рішення по справі відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не прийнято і на теперішній час судовий розгляд кримінального провадження триває, потерпілі та свідки підлягають безпосередньому допиту судом, суд вважає що в даному випадку існує ризик можливого незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Оцінивши обставини, визначені ст. 178 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад п'ять років, за станом здоров'я може триматися під вартою, не працює, має постійне місце проживання, застосований до нього раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не порушував у зв'язку з відсутністю об'єктивної можливості такого порушення, що не залежало від його волі, а також те, що ОСОБА_4 має реальну можливість переховуватись від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню, що не надасть можливості забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання процесуальних рішень, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора, заявлене під час підготовчого судового розгляду обвинувального акту відносно обвинуваченого є обґрунтованим і підлягає задоволенню та обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити на строк шістдесят днів з моменту постановлення наявної ухвали, тобто з 20.03.2024 року.
Суд приходить до висновку, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування відносно ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також існувати не перестали.
З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199 КПК України, суд прийшов до висновку про необхідність обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів з 20.03. 2024 року по 18.05.2024 року, у зв'язку з чим клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.115 ч.2 п. 6, ст. 187 ч.4 ст. 354 ч.1 КК України, підлягає задоволенню.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст 177,178, 331 КПК України, суд
Задовольнити клопотання прокурора Болградської окружної прокурату ОСОБА_3 щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор» строком на 60 днів, який діє по 18.05.2024 року включно.
Строк дії ухвали про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 19.05.2024 року.
Ухвала про продовження строків тримання під вартою може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 20.03. 2024 року о 17 год. 00 хвилин.
Головуюча суддя : ОСОБА_1