Справа № 495/1837/24
№ провадження 1-кс/495/464/2024
04 березня 2024 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 04.03.2024 року надійшло клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162240000294 від 01.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Виклад обставин, зазначених у клопотанні.
01.03.2024 року приблизно о 18.00 годині, водій автомобіля марки Hyundai Accent р.н НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись у напрямку с.Випасне по вул.Кишинівська в м.Білгород-Дністровський біля будинку 249, здійснював маневр розвороту та скоїв зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 21043 р.н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в попутному напрямку, в результаті ДТП, водій ОСОБА_4 був доставлений у міську лікарню з діагнозом: гіперболичний криз, пассажир автомобіля Hyundai ОСОБА_6 , 1961 р року народження, доставлена з діагнозом: закритий перелом обох кісток лівого передпліччя.
Під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди ділянки проїзної частини по вулиці Кишинівська біля будинку №294 в м.Білгород-Дністрвоський були вилучені транспортні засоби: -
- автомобіль марки Hyundai Accent р.н НОМЕР_1 , згідно свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , адреса проживання: Одеська область, Тарутинський район, село Ганнівка;
- автомобіль марки ВАЗ 21043 р.н. НОМЕР_2 який згідно свідоцтва належить ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 , які в результаті зіткнення залишили на собі сліди правопорушення і є речовим доказом у кримінальному провадженні. Транспортні засоби евакуйовані на спец майданчик тимчасового затримання розташованого у АДРЕСА_2 , для подальшого зберігання у незмінному стані.
Враховуючи викладене з метою фіксації та проведення з транспортними засобами авто технічних експертиз технічного стану транспортних засобів та транспортно-трасологічну експертизу, необхідно надати безперешкодний доступ судовому експерту для огляду.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав, що вказують на необхідність накладення арешту на зазначений автомобіль як речового доказу, слідчий просив накласти арешт на транспортний засіб з позбавленням права на відчуження та користування ним до проведення необхідних судових авто технічних експертиз.
Позиції сторін.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про накладення арешту на майно розглядається за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Власники майна та прокурор у судове засідання не з'явились, повідомлялись.
Мотивація суду.
З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні №12024162240000294 від 01.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ст.ст.7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", "Кушоглу проти Болгарії"). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Європейський Суд наголошує, що перша та найбільш важлива вимога ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів (справа "Бакланов проти Російської Федерації" постанова від 09.06.2005 року, справа"Фрізен проти Російської Федерації" постанова від 24.03.2005 року). Верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 ч.2 ст.131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Як вбачається з спецповідомлення про дорожньо-транспортну подію 01.03.2024 року приблизно о 18:00 годині водій автомобіля марки Hyundai Accent р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись у напрямку с.Випасне по вул.Кишинівська в м.Білгород-Дністровський біля будинку 249, здійснював маневр розвороту та скоїв зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 21043 р.н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в попутному напрямку.
Вказані транспортні засоби були вилучені з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль марки Hyundai Accent р.н НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 , адреса проживання: Одеська область, Тарутинський район, село Ганнівка.
Відповідно до свідоцтва НОМЕР_4 автомобіль марки ВАЗ 21043 р.н. НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
В рамках досудового розслідування слідчим 02.03.2024 винесено постанову, якою призначено проведення автотехнічної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу на вирішення якої поставлено наступні питання: в якому стані гальмівна система, система головного освітлення, система рульового управління, система ходової частини авта «ВАЗ 21043 р.н НОМЕР_2 »; чи має будь-яка з перерахованих систем відмову, та чи знаходяться вона у причинному зв'язку з ДТП?
Окрім того, 02.03.2024 винесено постанову, якою призначено проведення автотехнічної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу на вирішення якої поставлено наступні питання: в якому стані гальмівна система, система головного освітлення, система рульового управління, система ходової частини авта Hyundai Accent р.н НОМЕР_1 ; чи має будь-яка з перерахованих систем відмову, та чи знаходяться вона у причинному зв'язку з ДТП?
Постановою слідчого від 02.03.2024 зазначені автівки на підставі положень ст.ст. 40-1, 98, 100, 110 КПК України визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження.
З огляду на вид речових доказів, у зв'язку із обставинами провадження, слідчий суддя вважає наявними ризики, передбачені абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України у вигляді приховування, псування, відчуження майна. Незастосування арешту майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню для виконання органом досудового розслідування завдань, визначених у ст.2 КПК України, шляхом проведення слідчих і процесуальних дій, через це ініційований стороною захід забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним.
Враховуючи викладене вище, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника та користувача т.з., слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність накладення арешту на транспортний засіб з позбавленням права на його відчуження та користування до моменту завершення проведення слідчих дій, що не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи.
При цьому, слідчий суддя враховує, що накладення арешту на транспортний засіб в зазначений вище спосіб не буде перешкоджати проведенню слідчих і процесуальних дій, оскільки залишає за особою обов'язок збереження речового доказу у стані, придатному для використання в кримінальному провадженні.
Дослідивши надані до клопотання матеріали слідчий суддя зазначає, що на даній стадії досудового розслідування виникла необхідність в арешті зазначеного авто з метою забезпечення доказової бази, та для створення збереженості тих об'єктів, які на думку органу слідства мають статус речового доказу, збереження таких речових доказів необхідне з самого початку встановлення їх наявності, для запобігання змінам, знищенню та відчуженню.
Питання про зберігання речових доказів по кримінальному провадженню, вирішується з урахуванням положень Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження затвердженого постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України».
Відповідно до п. 20 цього Порядку, зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Частиною 2 ст.171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:1) підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;2) перелік і види майна, що належить арештувати;3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Частиною 11 ст.170 КПК України зазначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Таких обставин слідчим в частині авто не наведено.
З урахуванням позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 лютого 2021 року по справі №643/12369/19 слідчий суддя зазначає, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна та роз'яснює, заборона на відчуження - це перешкода у вільному розпорядженні майном.
Дослідивши клопотання та надані матеріали, слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на авто у вигляді заборони відчуження та користування до проведення експертних досліджень виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи володільця майна потребам досудового розслідування. З урахуванням мотивів клопотання про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане вище майно з метою збереження речових доказів, на підставі чого клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, суд,-
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162240000294 від 01.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт у вигляді заборони відчуження та користування до проведення необхідних судових авто технічних експертиз на:
- автомобіль марки Hyundai Accent р.н НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 ;
- автомобіль марки ВАЗ 21043 р.н. НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва належить ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1