Справа № 167/1398/23
Номер провадження 3/167/27/24
20 березня 2024 року місто Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Н.В. Шептицької,
з участю:
секретаря судового засідання О.В. Давидюк,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об'єднані адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності №1 (місто Рожище) Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі - КУпАП),
за участі:
захисника О.А. Козла (Петрука) - адвоката О.П. Харчука,
ОСОБА_2 (Петрук) 19 грудня 2023 року о 17 год 15 хв в селі Любче Луцького району по вулиці Жовтнева керував мотоциклом “GEON”, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України). Огляд проводився на місці зупинки за допомогою приладу алкотест «Драгер 6810», тест № 4003, покази якого - 1, 29%.
Своїми діями ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Він же, 19 грудня 2023 року о 18 год 10 хв в селі Любче Луцького району по вулиці Жовтнева керував мотоциклом “GEON GN150 11”, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою «Драгер» та в медичному закладі відмовився, чим порушив пункт 2.5 ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постановою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 17.01.2024 року дані адміністративні матеріали були об'єднані в одне провадження з присвоєнням об'єднаній справі єдиного унікального номера № 167/1398/23 ( ас 81-82).
Постановою Рожищенського районного суду Волинської області від 17.01.2024 року (ас 85-87):
- залучено до участі в справі прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури, з метою забезпечення принципу рівності та змагальності сторін при розгляді даної справи.
Проте, Перший заступник керівника Луцької окружної прокуратури відмовився забезпечити участь прокурора у розгляді адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_2 (Петрук) (ас 95-97);
- залучено до участі в справі поліцейського СРПП ВПД № 1 ( м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції Супрунова Володимира Валентиновича (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 060381 від 19.12.2023 року).
- залучено до участі в справі інспектора СРПП ВПД № 1 ( м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції Прокопчука Володимира Михайловича (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 060361 від 19.12.2023 року).
ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в судовому засіданні 29.01.2024 року підтримали складені ними протоколи про адміністративні правопорушення, підтвердивши зазначені в них події.
В судове засідання ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) не з'явився, хоча був вчасно і належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив.
Суд, заслухавши думку адвоката О.П. Харчука, ухвалив: розгляд справи проводити у відсутності ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), оскільки його участь у розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов'язковою, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП.
Крім того, суд, заслухавши думку адвоката О.П. Харчука, ухвалив: розгляд справи проводити у відсутності прокурора, враховуючи участь у розгляді справи ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , а також те, що права та інтереси ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) захищає адвокат О.П. Харчук, і за таких обставин суд доходить висновку, що принцип рівності та змагальності сторін при розгляді даної справи було забезпечено.
Дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та долучені до них матеріали, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 ( з наступними змінами і доповненнями), визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 «а» ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП: порушення пункту 2.9 «а» ПДР України, доведена дослідженими в ході судового розгляду: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 060381 від 19.12.2023 року, де у розділі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено: «з протоколом згідний прошу суворо не карати керував мотоциклом» (ас 4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.12.2023 року (ас 5); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме приладу Драгер, ARBL 0787, ALCOTEST 6810, Тест № 4003, згідно якого результат тесту 1, 29 % (ас 6, 7); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1126880 від 19.12.2023 року (ас 8); рапортом працівника поліції СРПП ВПД №1 (м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 19.12.2023 року (ас 9); довідкою начальника ВПД № 1 ( місто Рожище) ЛРУП ГУНП у Волинській області Ю. Присяжнюка від 25.12.2023 року за вих. № 5013/50/4/01-2023 (ас 10); відеозаписом на диску, долученого до адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) (ас 11).
Вина ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП: порушення пункту 2.5 ПДР України, доведена дослідженими в ході судового розгляду: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 060361 від 19.12.2023 року, де у розділі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено: «Випив пиво 0, 5 був зупинений працівниками поліції з протоколом ознайомлений згідний» (ас 16); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.12.2023 року (ас 17); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (ас 18); копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 060381 від 19.12.2023 року (ас 19); рапортом працівника поліції СРПП ВПД №1 (м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 19.12.2023 року (ас 20); довідкою начальника ВПД № 1 (місто Рожище) ЛРУП ГУНП у Волинській області Ю. Присяжнюка від 25.12.2023 року за вих. № 5011/50/4/01-2023 (ас 21); відеозаписами на дисках, долучених до адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_2 (він же - Петрук) (ас 22, 23).
Проаналізувавши зазначені матеріали, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_2 , як учасником дорожнього руху, пункту 2.5 Правил дорожнього руху, а саме: відмова водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП (порушення пункту 2.5 ПДР України) та частиною 1 статті 130 КУпАП (порушення пункту 2.9 «а» ПДР України).
Відповідно до статті 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Обставин, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) за адміністративні правопорушення, суд не вбачає.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу, яка вперше притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, відсутність обставин, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, тому вважає за доцільне застосувати безальтернативне, згідно санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, а також стягнути судовий збір, згідно із пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Даний вид та міра адміністративного стягнення будуть необхідними і достатніми для попередження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Роз'яснити ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), що відповідно до вимог статтей 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) необхідно стягнути 605, 60 грн судового збору.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Захисник О.А. Козла (Петрука) подав клопотання про закриття провадження у справі, яке підтримав в судовому засіданні. Клопотання мотивовані тим, що поліцейський СРПП ВПД № 1 (м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старший лейтенант поліції В.В. Супрунов, в порушення вимог ст. 256 КУпАП та вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 року № 1376, вніс до протоколу серії ААД № 060381 від 19.12.2023 року додаткові дані, а саме: «До протоколу додаються: … копія постанови, акт огляду», після того, як він був підписаний ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ). За таких обставин сторона захисту просить визнати даний протокол неналежним та недопустимим доказом.
Крім того, оскільки з моменту останньої повірки робочого засобу вимірювальної техніки (калібрування приладу) пройшло більше 6 (шести) місяців, огляд ОСОБА_2 (Петрука) на стан сп'яніння було проведено з порушенням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та ч. 6 ст. 266 КУпАП, через що Роздруківка результатів тесту № 4003 є очевидно недопустимим доказом, а сам огляд вважається недійсним.
Крім того, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.
З матеріалів справи вбачається, що огляд на стан сп'яніння відносно ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) було проведено поліцейським за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», який, відповідно до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, не містить оцінки відповідності та державної реєстрації і який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України.
Крім того, ненаправлення ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) для проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, після його незгоди з результатами огляду за допомогою приладу «Drager», свідчать про недотримання встановленого законом порядку огляду, а саме порушення ч.ч. 3, 4 ст. 266 КУпАП, п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, п. 7 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом від 09.11.2015 року № 1452/735, та недійсність огляду в силу приписів ч. 5 ст. 266 КУпАП, що у свою чергу безпосередньо вказує на відсутність у діях ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) складу адміністративного правопорушення.
Крім того, ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) заперечує факт підписання наявного в матеріалах справи акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки він був незгодний з результатами проведеного огляду на стан сп'яніння.
Крім того, працівники поліції під час виконання своїх службових обов'язків порушили вимоги п. 5 Розділу ІІ, підпунктів 1, 2 пункту 1 розділу VІІ, п. 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, оскільки примусово вимикали відеореєстратор, а також не зафіксували всі обставини події, зокрема: факту керування транспортним засобом, всього процесу спілкування співробітників поліції з ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) та усієї процедури оформлення адміністративного матеріалу. Вказані обставини свідчать про істотне порушення вимог Інструкції від 18.12.2018 року № 1026 та недопустимість відео файлів з нагрудних камер працівників поліції у якості доказу. Також працівники патрульної поліції перед ввімкненням технічних засобів, які мають функцію відеозапису, не попередили ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) про застосування відносно нього такого превентивного заходу - відеофіксування, а протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Крім того, з пояснень ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), які підтверджуються наявними в матеріалах справи відеозаписами, вбачається, що під час складання відносно нього протоколу, йому, як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, не були роз'яснені його права та обов'язки, в тому числі і права на захист. За таких обставин, порушення права ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) на професійну правничу допомогу, передбаченого ст. 59 Конституції України, свідчить про недопустимість доказів, наявних в матеріалах справи № 167/1398/23.
З огляду на вищевикладене, в силу допущених працівниками поліції порушень під час складання та оформлення матеріалів, беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_6 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому вважає, що провадження у справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в частині протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 060381 від 19.12.2023 року і в частині протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 060361 від 19.12.2023 року.
Надаючи правову оцінку вказаних захисником в клопотанні підстав для закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Чинними нормами КУпАП не встановлено вимог щодо визнання доказів неналежними та /або недопустимими.
З наявного в матеріалах справи оригіналу протоколу серії ААД № 060381 від 19.12.2023 року і долученої до клопотання незавіреної ксерокопії даного протоколу вбачаються розбіжності в розділі «До протоколу додаються:…», зокрема в ксерокопії протоколу не зазначено: «До протоколу додаються: … копія постанови, акт огляду», а в оригіналі протоколу наявний даний запис.
Дана обставина, на думку суду, не є неналежним оформленням протоколу про адміністративне правопорушення і не є істотним порушенням вимог ст. 256 КУпАП та жодним чином не спростовує вини ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки даний запис в оригіналі протоколу є додатковою інформацією, яка не впливає на зазначені в протоколі: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і дані відомості не є необхідними для вирішення справи по суті.
Враховуючи вищенаведене, жодних підстав для визнання протоколу серії ААД № 060381 від 19.12.2023 року неналежним та недопустимим доказом суд не вбачає.
Посилання захисника, що результат алкотестера «Drager», яким проводився огляд ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) є також неналежним та недопустим доказом в силу того, що з моменту останньої повірки робочого засобу вимірювальної техніки (калібрування приладу) пройшло більше 6 (шести) місяців і прилад «Drager Alcotest 6810» не містить оцінки відповідності та державної реєстрації та не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України, є надуманим та безпідставним, оскільки газоаналізатори "Drager Alcotest" сертифіковані Міністерством економічного та торгового розвитку України за N UA-MI/1-96-2014 від 01.09.2014 року та відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію N 14455/2014 газоаналізатори "Drager Alcotest" внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення МОЗ України, і дозволені для застосування на території України.
Отже, газоаналізатор "Drager Alcotes 6810", який був застосований працівниками поліції для огляду ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) на стан сп'яніння, дозволений МОЗ, має свідоцтво про державну реєстрацію, відтак такий є спеціальним технічним засобом, який був правомірно застосований, що спростовує доводи захисника про неналежність та недопустимість такого доказу.
Твердження захисника про те, що ненаправлення ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) для проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, після його незгоди з результатами огляду за допомогою приладу «Drager», свідчать про недотримання встановленого законом порядку огляду, є надуманим та безпідставним, оскільки з дослідженого в судовому засіданні відеозапису з боді камери поліцейського, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 060381 від 19.12.2023 року вбачається, що ОСОБА_2 ( ОСОБА_7 не непогодився з результатами показника приладу «Drager», а був здивований таким показником. Крім того, згідно даного протоколу, у розділі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено: «з протоколом згідний прошу суворо не карати керував мотоциклом».
За таких обставин, суд доходить висновку, що жодних підстав для направлення ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) на огляд на стан сп'яніння в заклад охорони здоров'я у працівника поліції не було.
Крім того, суд звертає увагу на те, що жодних заперечень під час складання протоколу і надання письмових пояснень ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) про те, що останній не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, з матеріалів справи не вбачається.
Та обставина, що ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) заперечує факт підписання наявного в матеріалах справи акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні при розгляді справи, оскільки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) в судове засідання не з'явився і не надав суду жодних показань (пояснень), які могли бути джерелом доказів в даному судовому провадженні. А пояснення, надані ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) своєму захиснику поза судовим засіданням, не є джерелом доказів в розумінні вимог ст. 251 КУаАП і не можуть братися судом до уваги та піддаватися оцінці і аналізу.
З цих же підстав, суд не визнає неналежним та недопустимим докази, долучені до протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ураховуючи твердження захисника, що з пояснень ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), які підтверджуються наявними в матеріалах справи відеозаписами, вбачається, що під час складання відносно нього протоколу, йому, як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, не були роз'яснені його права та обов'язки, в тому числі і права на захист. ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) в судове засідання не з'явився і жодних показань (пояснень) по цих обставиних суду не надав.
Крім того, як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) роз'яснені вимоги статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, про що свідчить підпис останнього в протоколах про адміністративне правопорушення.
Крім того, пояснення захисника О.А. Козла (Петрука) містять суперечності, відповідно до яких він посилається на відеозаписи, як докази, але просить визнати їх неналежними та недопустимими доказами. Одночасно, при визнанні неналежними та недопустимими доказами протоколи про адміністративні правопорушення, просить ці відеозаписи також визнати неналежними т а недопустимими. Тобто ці пояснення містять суперечливі висновки.
Долучені до протоколів про адміністративне правопорушення відеозаписи подій 19 грудня 2023 року о 17 год 15 хв і о 18 год 10 хв відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення 19 грудня 2023 року о 17 год 15 хв і о 18 год 10 хв та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано беруться судом до уваги як належні і допустимі докази.
З жодними скаргами на незаконні, на думку захисника, дії поліцейських під час складання щодо ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) протоколів про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, з грудня місяця 2023 року і по даний час ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) та/або його захисник не звертався.
Наявність в матеріалах справи фрагментів відеозаписів та інших доказів, які узгоджується між собою є достатньою доказовою базою для належної фіксації скоєння порушення ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) п.п. 2.5, 2.9 «а» ПДР України, а тому є допустимими і належними доказами.
Підстав для закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в клопотаннях захисника, суд не вбачає, а тому у їх задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 27, 36, 40-1, частиною 1 статті 130, статтями 283, 284 КУпАП, суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 ) - адвоката О.П. Харчука про закриття провадження у справі (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 060361 від 19.12.2023 року) за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - відмовити.
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (порушення пункту 2.5 ПДР України), та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 ) - адвоката О.П. Харчука про закриття провадження у справі (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 060381 від 19.12.2023 року) за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - відмовити.
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (порушення пункту 2.9 «а» ПДР України), та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі частини 2 статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_8 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.
Судовий збір має бути сплачений на рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі неподання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Головуючий суддя Н.В. Шептицька