Справа № 442/124/24
Провадження №3/442/138/2024
Іменем України
14 березня 2024 року суддя Дрогобицького міськрайоного суду Львівської області Хомик А.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП Головного управління патрульної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
- за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №667444 від 22.12.2023 про те, що він 22.12.2023 о 13-25 год. в с.Жданівка по вул.. Шевченка керував т.з. марки FIAT, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КК України.
ОСОБА_1 своєї вини не визнав. Його захисник - адвокат Копитчак Є.І. подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КК України. Вказав, що матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 порушення, що викладено у протоколі. 22.12.2023 року ОСОБА_1 їхав автомобілем із села Ясениця-Замкова Самбірського району Львівської області, де він проживає, на роботу в смт. Східниця Дрогобицького району Львівської області та був зупинений працівниками поліції у селі Жданівка. Під час зупинки автомобіля ОСОБА_1 надано поліцейським посвідчення водія та документи на автомобіль. Після перевірки документів поліцейські запитали чи не вживав ОСОБА_1 алкоголю чи наркотичних засобів. На це ОСОБА_1 відповів, що не курить і не п'є. Наркотичних засобів не вживав. Одним з поліцейських запитано ОСОБА_1 чи згоден він пройти огляд в медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння. На що ОСОБА_1 відповів, що згоден та поставив риторичне запитання «а що я можу відмовитись»? На що поліцейський відповів, що ОСОБА_1 може відмовитись від проходження огляду. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 поспішав на роботу він запропонував поліцейським пройти огляд на стан сп'яніння спочатку на місці зупинки. Однак поліцейським у такому проханні відмовлено та вказано, що огляд може бути пройдено тільки в медичному закладі Дрогобича. Поліцейським знову вказано, що ОСОБА_1 нібито має право відмовитись від проходження огляду. Зважаючи на ситуацію в якій ОСОБА_1 було безпідставно запідозрено в тому, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння та двічі почувши від поліцейського, що він має право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_1 сприйняв ці вислови як такі, що поліцейські пересвідчились під час спілкування, що ОСОБА_1 не перебуває у стані наркотичного сп'яніння та не наполягають на проходженні огляду.
Після вищевказаного відбулось подальше спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими, однак відео на якому зафіксовано подальші події поліцейськими не надано. В подальшому після завершення подій на наданому фрагменті відео ОСОБА_1 вийшов з автомобіля та спільно з поліцейськими оглянув лобове скло на предмет тріщин і фару, яка зі слів поліцейського не світила. Переконавшись під час спілкування, що ОСОБА_1 не перебуває в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, поліцейські попрощались та побажали ОСОБА_1 щасливої дороги. Після цього ОСОБА_1 продовжив рух транспортним засобом. Жодних протоколів чи постанов відносно ОСОБА_1 поліцейськими не складалось. З жодними протоколами чи постановами поліцейські не ознайомлювали ОСОБА_1 та не надавали на підпис. Протокол, що наданий в суд, був складений поліцейськими в невідомому місці та в невідомий час.
З метою одержання повного відео фіксації порушення, зокрема складення Протоколу, ним було направлено Адвокатський запит в Дрогобицький відділ поліції. Однак жодного відео не надано, повідомлено, що відео за 22 грудня 2023 року у поліції вже нібито відсутнє.
Також в матеріалах справи відсутній Акт огляду на стан сп'яніння, направлення на огляд, не вжито жодних дій щодо надання можливості ОСОБА_1 реалізувати своє право на отримання правової допомоги.
Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).
За змістом ст.252 та ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідати вимогам ст.283 КУпАП.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Склад правопорушення включає в себе ознаки, які об'єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують: - об'єкт адміністративного правопорушення, - об'єктивну сторону правопорушення; - суб'єкт адміністративного правопорушення; - суб'єктивну сторону правопорушення, і являють собою нерозривну єдність, і наявність яких обов'язкова для кваліфікації конкретного діяння.
Об'єктом правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і на річковому транспорті та маломірних судах.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, характеризується наявністю прямого умислу.
Суб'єктом правопорушень, передбачених частиною 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є водії транспортних засобів.
При цьому, у випадку, коли хоча б один з елементів відсутній або ж не відповідає тим властивостям, що передбачені відповідною статтею Особливої частини КУпАП, - указане діяння адміністративним проступком (правопорушенням) не являється.
Відповідно до статей 245,280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП немає значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №667444, складеного 22.12.2023 о 13 год. 35 хв., вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за те, що він 22.12.2023 о 13-25 год. в с.Жданівка по вул.. Шевченка керував т.з. марки FIAT, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КК України.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Таким чином, якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Зазначене кореспондує із позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.
До матеріалів справи долучено два короткі відео (на 22 секунди та 4 хвилини 22 секунди відповідно) на яких зафіксовано лише зупинку автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , перевірку наявності документів та короткий діалог між поліцейськими та ОСОБА_1 . Повного відео від моменту зупинки до моменту завершення складення протоколу поліцейськими не надано.
З метою об'єктивного вирішення даної справи судом було зроблено запит на отримання повного відеозапису події, зазначеної у протоколі серія ААД №667444 від 22.12.2023 і Дрогобицьким РВП ГУ НП у Львівській області було надано відповідь про те, що термін зберігання відеозапису, який становить 30 діб, закінчився до моменту отримання запиту, а тому у них немає можливості повторно надати відеозапис, де зафіксовано порушення вчинене ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
З оглянутих відеозаписів, розміщених на DVD-R диску, долученому до матеріалів справи зафіксовано рух автомобіля марки FIAT, д.н.з. НОМЕР_1 , його зупинку, перевірку документів водія та пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. Складання протоколу про адміністративне правопорушення, Акту огляду на стан сп'яніння, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння, на відеозаписі не зафіксовано. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підпису та дачі пояснень, однак така відмова не зафіксована ні на відеозаписі ні поясненням свідків.
З матеріалів справи встановлено та не заперечується самим ОСОБА_1 , що його не було відсторонено від керування транспортним засобом та не вилучено посвідчення водія.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Отже, лише при наявності у особи, яка керувала транспортним засобом, ознак сп'яніння або перебування цієї особи в стані сп'яніння може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проте, наявність такої обов'язкової умови притягнення особи до адміністративної відповідальності як перебування особи у стані наркотичного сп'яніння під час керування транспортним засобом, не встановлено.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складений з істотними порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, а тому не може бути предметом судового розгляду, та не може бути використаний судом для встановлення моєї винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За змістом ст. 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов'язаний встановити ряд обставин: чи було вчинене адміністративне правопорушення, винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, відповідно наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), тож суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Матеріалами справи не встановлено фактичних даних на спростування доводів особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не було долучено будь яких інших доказів вчинення адміністративного правопорушення.
Зазначене є підставою для закриття провадження в справі за недоведеністю належними доказами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим висновок особи, яка склала протокол, є необґрунтованим належним чином та він суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого такий висновок має суб'єктивний характер та не відповідає вимогам щодо його допустимості та достатності.
Згідно п.1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у справі немає належних та допустимих доказів про те, що 22.12.2023 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, тобто вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП є недоказаною, тобто наведене свідчить про відсутність складу зазначеного правопорушення, а тому провадження у справі за статтею 130 ч.1 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.130 ч.1, 247, 276, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя А.П. Хомик