Справа №461/44/24
12 березня 2024 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Романюка В.Ф.
з участю: секретаря судового засідання Решетова Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції у Львівській області (адреса: 79053, м.Львів, вул. Перфецького, 19) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції у Львівській області, в якому просить постанову серії ЕНА № 1103403 від 11.12.2023 року, яка складалась відносно ОСОБА_1 - скасувати, а провадження у справі закрити. Судові витрати стягнути з відповідача.
В обгрунтування поданого позову покликається на те, що 14.12.2023 року позивачем було отримано Постанову ЕНА №1103403 складеною ст. лей. поліції Управління патрульної поліції у Львівській області Домбровським Віталієм Володимировичем про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до змісту постанови, водій ОСОБА_1 , під час руху ТЗ користувався засобом зв'язку тримаючи його в руці, чим порушив п. 2.9 д. ПДР.
Вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною та підлягає скасування, оскільки постанова ЕНА №1103403 було складено без його присутності, що позбавило права позивача надати пояснення, скористатись юридичною допомогою адвоката та заявити клопотання про ознайомлення із доказом користування засобом зв'язку під час керування транспортним засобом.
Також у вищезгаданій постанові інспектор зазначив, що ознайомив позивача із його правами, передбаченими ст. 268 КУпАП і здійснив про це запис, що не відповідає дійсності, оскільки розгляд справи відбувався за його відсутності. Також не відповідає дійсності запис інспектора стосовно відмови позивача від отримання копії постанови, оскільки про наявність такої дізнався 14.12.2023 року отримавши у відділенні поштового зв'язку рекомендованим повідомленням.
Оскільки, діючим законодавством про адміністративне правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури, тому просить суд позов задоволити.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 03 січня 2024 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду на 29 січня 2024 року на 10 год. 00 хв., з викликом сторін у судове засідання./а.с.10/
30 січня 2024 року від представника відповідача Забродоцької Я. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки інспектор Управління приймаючи рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв в межах власної дискреції, яка визначається завданнями та функціями передбаченими Законом України «Про Національну поліцію», КУпАП та посадовою інструкцією поліцейського. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення Інспектор Управління виніс постанову по вказаній справі керуючись статтею 283 КУпАП на місці вчинення правопорушення.
Отже, Інспектор Управління мав всі законні підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, була дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством.
До позивача застосовано адміністративне стягнення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, санкція якого передбачає штраф у розмірі 510 гривень. Дане стягнення представник відповідача, вважає застосоване в чіткій відповідності букві закону та метою якого є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим позивачем та іншими особами.
У судових засіданнях 29 січня 2024 року та 13 лютого 2024 року позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив суд позовні вимоги задоволити. В подальшому позивач у судове засіданні не з'явився. Клопотань про відкладення судового засідання чи про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в на підставі ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося у зв'язку з тим, що всі учасники процесу в судове засідання не з'явилися.
Суд, дослідивши наявні у справі документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступних доводів та мотивів.
За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Суд встановив, що 11 грудня 2023 року о 00 год. 01 хв. інспектором УПП у Львівській області Домбровським В.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕПА №1103403.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 10 грудня 2023 року о 23 год. 00 хв. у м.Винники, по вул. Винна Гора, 26, водій ОСОБА_1 під час руху транспортного засобу користувався засобом зв'язку тримаючи його в ручі, чим порушив п.2.9.д.ПДР, тобто користування водієм під час руху транспортним засобом зв'язку, не обладнаним технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук.
У зв'язку із чим, інспектором УПП у Львівській області Домбровським В.В. винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Відповідно до пункту 2.9.д ПДР - водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання, а так само порушення правил навчальної їзди.
Як вбачається із змісту відзиву на позовну заяву, інспектор чітко спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР, так як автомобіль позивача виїхав назустріч патрульному транспортному засобу, а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення, що і було зроблено шляхом: винесення Постанови. Відтак, на думку представника відповідача, твердження позивача про те, що він не керував ТЗ не відповідає дійсності, і спрямоване на уникнення настання для нього негативних наслідків, зокрема у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Позивач в силу своєї професійної діяльності прекрасно розумів, які наслідки настануть для нього за вчинення ним даного правопорушення, оскільки в процесі спілкування позивач неодноразово заявляв, що він є адвокат і прекрасно знає свої права, що стверджується відеозаписом.
Під час спілкування працівників поліції із позивачем використовувався портативний відео реєстратор № 471952, 474514, на якому, зокрема сІір-8, видно, як позивач виходить із автомобіля, який щойно зупинився, про що свідчать червоні стоянкові ліхтарі, зі сторони водійських дверей, а також продовжує розмовляти по телефону, як і під час керування транспортним засобом KIA SPORTAGE номерний знак НОМЕР_2 , свідками якого був і патрульний екіпаж. Зазначене позивачем не спростовано.
Що ж стосується твердження позивача про те, що інспектором порушено процедуру розгляду справи, суд звертає увагу на наступне.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично- дорожній мережі.
Поліцейський в своїй діяльності керується «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року №1408/27853.
Як вбачається зі запису з портативного відео реєстратор № 471952, 474514, справа про адміністративне правопорушення відносно позивача розглядалась на місці вчинення правопорушення та в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення розпочався із представлення особи, що розглядає справу, в даному випадку - інспектором Управління, старшим лейтенантом Домбровським В.В. Також позивачу було повідомлено, що ведеться відеофіксації згідно ст.40 ЗУ “Про Національну поліцію”. Поліцейський, що розглядав справу, оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснив позивачу його права і обов'язки. Після цього заслуховував позивача, досліджував докази і вирішував клопотання.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, поліцейським Управління в позивача були виявленні ознаки алкогольного сп'яніння. Працівниками поліції було запропоновано позивачу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. На що Позивач не відмовився, про що є відповідний відеодоказ.
Суд погоджується із доводами представника відповідача Забродоцької Я. про те, що поліцейський жодним чином не перешкоджав позивачу у користуванні своїми правами, у тому числі, не обмежував у праві отримувати правову допомогу в телефонному режимі. Проте, позивач на місці вчинення правопорушення наполягав на отриманні правової допомоги, хоча ніяких, дій відносно отримання такою допомоги не вчиняв.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція № 1395 .
Відповідно до пункту 4 Розділу І Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченої частиною другою статті 122 КУпАП.
В силу законних підстав інспектором поліції було винесено постанову серії ЕНА №1103403 від 11.12.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Виходячи зі змісту постанови серії ЕНА №1103403 від 11.12.2023, суд звертає увагу на те, що співробітник поліції діяв відповідно до чинного законодавства, а саме - ст.ст. 268, 278, 279, 280, 283, 284, 288, 307, 308 КУпАП. Так як, постанова відповідає законодавству, відповідно складення її ґрунтувалося на ст.ст. 278, 279 КУпАП. Було дотримано процедури підготовки та розгляду справи по факту вчиненого правопорушення. Інспектором було з'ясовано всі необхідні обставини та вирішено питання для початку розгляду справи. Розгляд справи відбувався в присутності особи що відповідає пункту 8 Інструкції № 1395 від 07.11.2015, з дотримання вимог пункту 9.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ті дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відео записуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
В частині 1 статті 77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Разом з тим, із аналізу положення статті 77 КАС України вбачається, що обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що Позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. Тобто, обов'язок відповідача доказування правомірності винесеного ним рішення не слід розуміти, як те, що позивач повністю звільнений від обов'язку доказування своїх вимог.
Наведене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі №536/583/17 та від 14.03.2018 року у справі №760/2846/17.
Отже, при наданні відзиву відповідач надав докази правомірності складання постанови.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що порушення позивачем ОСОБА_1 п.2.9 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, підтверджено належними доказами. Надані представником відповідача Забродоцькою Я. докази, позивачем не спростовані.
За таких обставин оскаржувана постанова не підлягає скасуванню, а тому в задоволені позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 10, 139, 242-246, 286 КАС України, ст.ст.9, 77, 122, 142, 152-1, 245, 247, 251, 252, 283 КУпАП, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції у Львівській області (адреса: 79053, м.Львів, вул. Перфецького, 19) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, - залишити без задоволення.
Постанову інспектора УПП у Львівській області Домбровського В.В. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕПА №1103403 від 11 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - залишити без змін.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 12 березня 2024 року.
Суддя: Романюк В.Ф.