Справа № 309/3329/23
Провадження № 2/309/609/23
20 березня 2024 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
у складі головуючого-судді: Піцура Я.Я.
за участю секретаря Росоха Д.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», де треті особи без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Роман Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просить: визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 27.10.2018 року № 6367, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. про стягнення на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором №MKG0GA00000019 від 07.05.2007 в сумі 16145,32 доларів США.
В обґрунтування позову посилається на те, що під час звернення до нотаріуса щодо оформлення спадщини після смерті свого батька ОСОБА_2 , він з'ясував, що на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , накладено арешт. Причиною арешту є виконавче провадження ВП №67058377 відкрите приватним виконавцем Роман Р.М., згідно якого відбувається стягнення на підставі виконавчого напису №6376 від 27.10.2018. Оскільки він є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , то в порядку універсального правонаступництва має право на оскарження виконавчого напису. Вважає, що вказаний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав. Нотаріусу не було подано всіх документів, які підтверджують безспірність заборгованості. Також не дотримано вимогу щодо отримання боржником вимоги про усунення порушень у 30-денний строк. Також виконавчий напис вчинено за період з 07.05.2007 по 30.08.2018, тобто більше ніж 10 років, що порушує ст. 88 ЗУ «Про нотаріат». Також наявне рішення суду про відмову у задоволенні позову відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, що також свідчить про те, що вимога не є безспірною.
Відзив на позов відповідачем не подавався.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов з підстав наведених у ньому.
Представник відповідача АТ КБ «Приват Банк» в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду за допомогою системи «Електронний суд».
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., в судове засідання не з'явився, якихось клопотань не подавав.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. в судове засідання не з'явився, якихось клопотань не подавав.
А тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи, які не з'явилися.
Заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
27.10.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. на підставі заяви АТ КБ «ПриватБанк» був вчинений виконавчий напис № 6376 яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, а саме АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , та було передано в іпотеку АТ КБ «ПриватБанк» в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №MKG0GA00000019 від 07.05.2007 . За результатом звернення стягнення задовольнити вимоги стягувача АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 16145,32 доларів США, з яких:
- 6530,16доларів США - заборгованість за тілом кредиту;
- 6455,53 доларів США - заборгованість за відсотками;
- 1110 доларів США- заборгованість з комісії;
- 2049,63 доларів США - заборгованість з пені.
Строк за який провадиться стягнення з 07.05.2007 по 30.08.2018.
У самому виконавчому написі не зазначено, що кредитний договір №MKG0GA00000019 від 07.05.2007, на підставі якого виникла заборгованість, був нотаріально посвідченим.
Ухвалою суду від 04.10.2023 було витребувано від приватного нотаріусаКиївського міського нотаріального округу Швець Р.О., копію матеріалів нотаріальної справи про вчинення виконавчого напису №6376 від 27.10.2018. на виконання даної ували приватним нотаріусом Швець Р.О. повідомлено по неможливість надання витребуваних документів, оскільки такі знищено 15.07.2022.
У подальшому ухвалою суду 13.11.2023 витребувано від: АТ КБ «ПриватБанк» копію виконавчого напису 6376 від 27.10.2018 та документів, які подавалися нотаріусу разом із заявою про вчинення виконавчого напису; від приватного виконавця Романа Р.М. копію виконавчого напису 6376 від 27.10.2018.
На виконання даної ухвали приватним виконавцем надано суду копію виконавчого напису №6376 від 27.10.2018. Відповідач АТ КБ «ПриватБанк» вимоги ухвали суду про витребування доказів не виконав, хоча копію такої отримав у тому числі і через систему «Електронний суд», відповідних документів не надав, як і не повідомив про причини невиконання.
З огляду на викладене, враховуючи поведінку відповідача, який не виконав вимоги ухвали суду про витребування доказів, а також не подавав відзиву з висловленням своєї позиції щодо суті спору, зважаючи на приписи ч.10 ст. 84 ЦПК України, а також ч.1 ст. 1055 ЦК України, якою встановлено вимоги щодо простої письмової форми кредитного договору - суд приходить до висновку що кредитний договір №MKG0GA00000019 від 07.05.2007, на підставі якого вчинено виконавчий напис, не був нотаріально посвідченим.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. від 06.10.2021 року відкрито виконавче провадження ВП №67058377з примусового виконання виконавчого напису №6376 від 27.10.2018 року, де боржником указаний ОСОБА_2 (а.с.12-15).
06.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. у ВП №67058377 винесено постанову про арешт майна боржника, а саме житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 (а.с.16, 17).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18).
Відповідно до довідки приватного нотаріуса Хустського РНО Чіжмарь С.І. спадщину за померлим ОСОБА_2 прийняв ОСОБА_1 (а.с.19).
Щодо права позивача на звернення до суду із даним позовом, то з цього приводу слід зазначити наступне.
Згідно з приписами ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до приписів ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті боржника за виконавчим написом ОСОБА_2 та прийняв спадщину за померлим, а отже до нього перейшли майнові права на спадкове майно, до якого відноситься у тому числі й будинок за адресою АДРЕСА_1 .
Так як оспорюваним виконавчим написом запропоновано звернути стягнення на вказаний будинок, і в процесу виконання виконавчого напису приватним виконавцем також накладено арешт на будинок, то безперечно це порушує права позивача, у зв'язку з чим він вправі оспорювати відповідний виконавчий напису та ставити питання про визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Щодо розгляду справи по суті, то з цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до частин восьмої, одинадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
У частині п'ятій статті 254 КАС України зазначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, -через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (стаття 255 КАС України).
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Виконання судового рішення про присудження полягає у вчиненні певних дій або в утриманні від певних дій, передбачених судовим рішенням. Наприклад, за судовим рішення про стягнення коштів відповідач повинен сплатити позивачу відповідну суму; за рішенням про припинення дії, яка порушує право, відповідач повинен утриматись від відповідних дій тощо. Водночас інші судові рішення, зокрема рішення про визнання права, про зміну правовідношення, виконанню не підлягають, оскільки такі судові рішення безпосередньо створюють відповідний правовий ефект: призводять до усунення правової невизначеності, змінюють правовідношення.
Безпосередній правовий ефект створює і судове рішення про визнання незаконним та нечинним нормативно-правового акта: такий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням. Указане судове рішення не потребує його виконання.
Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить висновки: 1) про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині; 2) про зобов'язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині. Отже, ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року, якими було передбачено зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов'язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду.
Таким чином, вчиняючи 27 жовтня 2018 року виконавчий напис № 6376, приватний нотаріус Швець Р.О. неправомірно керувався Переліком документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі № 910/10374/17.
Відтак позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача АТ КБ «Приват Банк» на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляд сплати судового збору за пред'явлення позову в розмірі 1073,60 грн. та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 536,80 грн., тобто на загальну суму 1610,40 грн.
Керуючись ст.ст.15,16, 18 ЦК України, ст.ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ст. ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76-82, 109, 110, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 27.10.2018 року № 6367, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. про стягнення на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №MKG0GA00000019 від 07.05.2007 в сумі 16145,32 доларів США, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул. Грушевського 1 Д, ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 20 березня 2024 року.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.