Справа № 303/1433/24
4-с/303/5/24
19 березня 2024 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Гутій О.В
за участю секретаря судових засідань Зарева А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: відділ державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, державний виконавець Фельдеші Катерина Сергіївна на дії/бездіяльність органу примусового виконання,-
ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 зі скаргою, в якій просить скасувати рішення державного виконавця Фельдеші Катерини Сергіївни № 8979 від 09.01.2024 року про відмову у закінченні виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору у розмірі 112085,82 грн. з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та поверненні стягнутих з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 коштів у виконавчому провадження № 64991864 від 30.03.2021 року після 17.08.2021 року та зобов'язати державного виконавця Фельдеші Катерину Сергіївну закінчити виконавче провадження № 64991864 від 30.03.2021 року щодо виконання постанови № 60138015 від 29.03.2022 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 112 085,82 грн. з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 8 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Скаргу мотивує, тим що на виконанні відділу ДВС у м. Мукачеві в період з 2013 року по 2021 рік перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/0707/665/12 від 07.12.2012 року. 29 березня 2021 року стягувачу повернутий згаданий виконавчий лист, який повторно пред'явлений приватному виконавцеві Ярошевському Д.А. 29 березня 2021 року державним виконавцем Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Хабаровим В.В. прийнято постанову про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчого збору у розмірі 112 085,82 грн. у виконавчому провадженні № 60138015. Постанову про стягнення виконавчого збору виділено в окреме виконавче провадження № 64991864 від 30.03.2021 року. 17 серпня 2021 року приватним виконавцем Ярошевським Д.А. відкрито виконавче провадження № 66521655 щодо примусового виконання рішення суду у справі № 0707/756/2012 та визначено основну винагороду у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом. Винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору створило ситуацію подвійного стягнення виконавчого збору державним виконавцем та основної винагороди приватного виконавця. 03 січня 2024 року до відділу ДВС у м. Мукачеві скеровано клопотання про закінчення виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору. У відповіді № 8979 від 09.01.2024 року державний виконавець Фельдеші Катерина Сергіївна повідомила про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження та повернення стягнутих грошових коштів. Вважає рішення державного виконавця № 8979 від 09.01.2024 року протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відсутнє реальне виконання рішення суду. 24.09.2019 року державним виконавцем Хабаровим В.В. відкрито виконавче провадження № 60138015 на підставі виконавчого листа Мукачівського міськрайонного суду № 2/0707/665/12 від 07.12.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором в сумі 1120858,23 грн. Починаючи з 2012 року та по сьогодні державний виконавець не вчинив жодних дій у виконавчому провадженні № 60138015, які б призвели до реального виконання рішення суду. У зв'язку з цим, стягувач звернувся до відділу державної виконавчої служби із заявою про повернення виконавчого документу. 29.03.2021 року державним виконавцем Хабаровим В.В прийнято постанову, якою повернуто виконавчий документ у виконавчому провадженні № 60138015 за заявою стягувача. Також зазначає, що подвійне стягнення виконавчого збору та основної винагороди приватного виконавця за одним і тим виконавчим документом є несправедливим. З урахуванням вказаних обставин, просить скаргу задоволити.
Скаржник та його представник в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, представник подав заяву про розгляду справи без участі, скаргу підтримав та просив задоволити.
Представник відділ державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, державний виконавець Фельдеші Катерина Сергіївна в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду скарги повідомлявся належним чином. 19.03.2024 року начальник відділу - І.Медвідь подав відзив на скаргу, в якому зазначив, що будь-які докази, які вказували б на порушення державним виконавцем чинного законодавства прав боржника як сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення суду не встановлено. Просив відмовити в задоволенні скарги.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні відділу ДВС у м. Мукачеві в період з 2013 року по 2021 рік перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/0707/665/12 від 07.12.2012 року.
29 березня 2021 року стягувачу повернутий згаданий виконавчий лист, який повторно пред'явлений приватному виконавцеві Ярошевському Д.А.
29 березня 2021 року державним виконавцем Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Хабаровим В.В. прийнято постанову про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчого збору у розмірі 112 085,82 грн. у виконавчому провадженні № 60138015.
17 серпня 2021 року приватним виконавцем Ярошевським Д.А. відкрито виконавче провадження № 66521655 щодо примусового виконання рішення суду у справі № 0707/756/2012 та визначено основну винагороду у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом.
Відтак, представник скаржника вважає, що винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору створило ситуацію подвійного стягнення виконавчого збору державним виконавцем та основної винагороди приватного виконавця.
У зав'язку з чим 03 січня 2024 року до відділу ДВС у м. Мукачеві представником було скеровано клопотання про закінчення виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору.
У відповіді № 8979 від 09.01.2024 року державний виконавець Фельдеші Катерина Сергіївна повідомила про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження та повернення стягнутих грошових коштів.
Таким чином, скаржник звернувся до суду щодо неправомірних, на його думку, дій і рішення державного виконавця стосовно стягнення виконавчого збору.
Порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених під час виконання судового рішення, ухваленого у цивільній справі, був визначений у розділі VII Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) у редакції, чинній на час звернення зі скаргою до суду. ЦПК України визначив порядок реалізації судового контролю за виконанням судових рішень у статтях 447-453 розділу VII.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України (у редакції чинній на час розгляду справи) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Окрім зазначеного порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, відповідний порядок також установлений Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року(далі - Закон № 1404-VIII), що був чинним на час прийняття оскарженої постанови державного виконавця про стягнення зі скаржника виконавчого збору.
Згідно з частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини другої вказаної статті рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, Закон № 1404-VIII установив спеціальний порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору.
Згідно з цим порядком відповідні спори належать до юрисдикції адміністративних судів, і їх слід розглядати за правилами адміністративного судочинства (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 6 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15, від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 766/10137/17, від 3 квітня 2019 року у справах № 370/1034/15-ц і № 370/1288/15, від 12 червня 2019 року у справі № 370/1547/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 381/2126/18), які суд, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, ураховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі №303/1433/24 за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: відділ державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, державний виконавець Фельдеші Катерина Сергіївна на дії/бездіяльність органу примусового виконання, оскільки що така вимога підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.ст. 4, 12, 81 , 89, 259-261, 450, 451, 353, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, 71 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Провадження у справі №303/1433/24 за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: відділ державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, державний виконавець Фельдеші Катерина Сергіївна на дії/бездіяльність органу примусового виконання закрити та роз'яснити, що така вимога підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала суду виготовлена 19.03.2024 року.
Головуюча О.В.Гутій