Справа № 127/6620/24
Провадження № 3/127/1762/24
20.03.2024м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., дослідивши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
25.02.2024 о 21.20 год. по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини - ОСОБА_2 , а саме лаявся та погрожував.
ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення не визнав та суду пояснив, що він прийшов до дому, а дружина почала його виганяти. Він відмовився уходити, оскільки є співвласником помешкання, на що дружина викликала поліцію.
ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що її чоловік прийшов до дитини у п'яному вигляді. Їй це не сподобалось, тому вона попросила чоловіка піти. Останній відмовився уходити, у зв'язку з чим виникла сварка, під час якої чоловік лаявся до неї та погрожував. Тому вона викликала поліцію, щоб чоловіка забрали.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень частини першої статті 173-2 КпАП домашнє насильство полягає у вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Аналогічне визначення закріплене у пункті 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон № 2229-VIII). Зокрема, згідно з визначенням, даним у зазначеній правовій нормі, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
З протоколу про адміністративне правопорушення випливає, що 25.02.2024 о 21.20 год. по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини - ОСОБА_2 , а саме лаявся та погрожував.
ОСОБА_1 у судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення не визнав, зауваживши, що дружина виганяла його зі спільного помешкання, при цьому не заперечував факту наявності сварки.
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи суд здійснив виклик у судове засідання заявника - ОСОБА_2 . Остання пояснила, що між ними з чоловіком дійсно відбулась сварка, під час якої останній лаявся до неї та погрожував. Надані заявником пояснення також підтверджуються реєстрацією звернення на спецлінію «102» та формою оцінки ризиків, які приєднані до протоколу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд дійшов до переконання, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно своєї дружини - ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, суд вважає, що діяння ОСОБА_1 охоплюється складом правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КпАП, за ознаками вчинення домашнього насильства психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини. Аналізуючи надані суду матеріали, суд вважає за доцільне з метою попередження вчинення ОСОБА_1 аналогічних правопорушень в майбутньому застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 173-2, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: