Справа № 127/5642/24
Провадження № 1-кс/127/2507/24
Іменем України
22 лютого 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020030000668 від 12.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -
Старший слідчий СВ відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023020030000668 від 12.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, в ході проведення якого виникла необхідність у накладені арешту на модуль дерев'яного одноповерхового будинку що має розміри 1107х734 см., висотою 330 см. та трактор колісний Т40АМ заводський номер НОМЕР_1 , 1989 року випуску.
На підставі викладеного слідчий звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак 22.02.2024 звернувся до суду із заявою про розгляд клопотання у його відсутність, у якій також зазначив, що вказане клопотання остання підтримує в повному обсязі.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12023020030000668, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023020030000668 від 12.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.11.2023 до відділення поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області звернувся ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , із заявою про те, що у період з серпня 2022 року по березень 2023 року, невідома особа, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом будівництва дерев'яного будинку, заволодів грошовими коштами в сумі 500 000 грн. та 3 700 доларів США, чим заподіяв матеріального збитку ОСОБА_5 на вищевказану суму.
Потерпілий ОСОБА_5 зазначив про те, що 10.06.2022 він звернувся до свого знайомого ОСОБА_6 , та у подальшому усно домовився про будівництво модуля дерев'яного будинку. Із серпня 2022 року по березень 2023 року ОСОБА_5 за допомогою банківських терміналів на з власного карткового рахунку відкритого в АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_2 , неодноразово надсилав грошові кошти на карткові рахунки АТ КБ «Приватбанк», які вказав ОСОБА_6 , зокрема: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , а саме на матеріали та за виконання певного виду робіт. Як зазначає потерпілий, що ОСОБА_6 мав будувати модуль будинку в с.Бродець Рівненської області, за місцем свого проживання, та у менеджері «Viber» скидав фото та відеозаписи результатів роботи (етапів будівництва), тим самим вводив в оману потерпілого. Крім того 28.03.2023 за проханням ОСОБА_6 потерпілий перерахував грошові кошти в сумі 140 850 грн. на банківські картки АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , що належать гр. ОСОБА_7 , для придбання трактора необхідного для будівництва другого поверху модуля будинку. За усної домовленості, після перерахунку коштів необхідно було оформити право власності трактора на потерпілого, та після виконання усіх робіт повернути трактор ОСОБА_5 . Як зазначає потерпілий що трактор на нього не оформили та на даний час ним користується ОСОБА_6 . За весь період ОСОБА_5 будучим введений в оману перерахував на карткові рахунки приватбанку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кошти в сумі біля 640 850 грн. На сьогоднішній день будинок не збудований та трактор не повернутий.
З метою перевірки показів потерпілого, 13.02.2024 проведено огляд території колишньої тракторної бригади що за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено модуль дерев'яного будинку що має розміри 1107х734 см., одноповерховий, висотою 330 см. Крім того в ході огляду ОСОБА_6 вказав на гаражне приміщення де знаходиться придбаний ОСОБА_5 трактор, зокрема трактор колісний Т40АМ заводський номер НОМЕР_1 , 1989 року випуску.
Обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту на майно слідчий зазначає про те, що вилучене під час огляду майно, а саме модуль дерев'яного одноповерхового будинку що має розміри 1107х734 см., висотою 330 см. та трактор колісний Т40АМ заводський номер НОМЕР_1 , 1989 року випуску є предметом кримінального правопорушення.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як було зазначено вище, відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо того, що модуль дерев'яного одноповерхового будинку що має розміри 1107х734 см., висотою 330 см та трактор колісний Т40АМ заводський номер НОМЕР_1 , 1989 року випуску, які оглядалися є предметом саме цього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні №12023020030000668 від 12.11.2023.
Будь-яких документів, щодо права власності або право користування зазначеними вище об'єктами слідчим до клопотання не додано.
Разом з тим, детально дослідивши матеріали кримінального провадження судом встановлено, що на даний момент в матеріалах кримінального провадження відсутня постанова слідчого про визнання вищевказаного майна речовими доказами у кримінальному провадженні №12023020030000668.
Крім того, обґрунтовуючи клопотання слідчим зазначається, що підстави для накладення арешту на вказане майно є запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.
Відповідно до частини першої статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Абзацом другим частини першої статті 170 КПК України закріплено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Проте, ні в клопотанні ні в додатках доданих до нього слідчим не доведено існування вищевказаних ризиків, що свідчить про необґрунтованість клопотання.
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги відсутність правових підстав для арешту майна, недоведеність існування ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, а також беручи до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для власника (користувача) слідчий суддя дійшов висновку що клопотання слідчого про накладення арешту на майно є необґрунтованим, а тому, на даний час, відсутні правові підстави для задоволення клопотання та накладення арешту на модуль дерев'яного одноповерхового будинку що має розміри 1107х734 см., висотою 330 см. та трактор колісний Т40АМ заводський номер НОМЕР_1 , 1989 року випуску.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020030000668 від 12.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: