Cправа № 127/8457/24
Провадження № 1-кс/127/3743/24
Іменем України
18 березня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження № 12023020000000169 внесеного до ЄРДР 15.02.2023, про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася в м. Вінниця, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 - 2 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12023020000000169, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 368 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваної ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , надаючи послуги лікаря загальної практики - сімейної медицини, 13.02.2023 в приміщенні її офісу за адресою: АДРЕСА_3 (з вивіскою - «ІНФОРМАЦІЯ_2») зустрілась із ОСОБА_8 , який звернувся до неї за консультацією з приводу оформлення групи інвалідності його батькові ОСОБА_9 . Під час зустрічі ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_8 , що за умови надання медичних документів та неправомірної вигоди в розмірі до 3000 доларів США, службові особи медико соціальної експертної комісії (надалі МСЕК) приймуть рішення про встановлення групи інвалідності ОСОБА_9 .
Вважаючи дії ОСОБА_4 про надання неправомірної вигоди кримінально-протиправними, ОСОБА_8 15.02.2023 звернувся до правоохоронних органів із письмовою заявою про вчинення кримінального правопорушення, був залучений до конфіденційного співробітництва та у подальшому діяв під їх контролем.
Зібравши затребувані ОСОБА_4 копії документів, а саме копію паспорта, ідентифікаційного номеру, військового квитка, трудової книги, медичних документів та документів про трудовий стаж, ОСОБА_8 23.02.2023 близько 16:00 год прибув до офісу за адресою АДРЕСА_3 та віддав їх ОСОБА_4 , яка в ході розмови повідомила, що для оформлення групи інвалідності його батькові ОСОБА_9 , необхідно надати їй неправомірну вигоду в сумі 3100 доларів США, яка разом із документами буде передана членам МСЕК.
Продовжуючи свої кримінально-протиправні дії, 07.03.2023 об 11:36 год, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні за адресою АДРЕСА_3 , діючи з прямим умислом, корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержала для невстановлених на даний час третіх осіб від ОСОБА_8 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, шляхом передачі з рук в руки у паперовому конверті неправомірну вигоду у розмірі 3100 доларів США за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на голову та членів МСЕК про встановлення групи інвалідності ОСОБА_9 .
Під час наступних зустрічей протягом 2023 року, зокрема 06.12.2023 ОСОБА_4 повідомляла ОСОБА_8 , що процес отримання групи інвалідності затягується і вона буде вирішувати це питання через спеціалізовану психіатричну МСЕК, а за раніше передані кошти у розмірі 3100 доларів США службові особи уповноважені на виконання функцій держави, а саме спеціалізованої психіатричній МСЕК приймуть рішення про встановлення групи інвалідності ОСОБА_9 .
Крім того, 06.02.2024 приблизно о 12:17 год ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_8 , що невстановлена на даний час досудовим слідством третя особа, за неправомірну вигоду, забезпечить прийняття службовими особами спеціалізованої психіатричної МСЕК, які виконують функції держави рішення про встановлення групи інвалідності ОСОБА_9 .
Прибувши 13.02.2024 за вказівкою ОСОБА_4 до спеціалізованої психіатричної МСЕК, розташованій на першому поверсі КНП «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка» за адресою м. Вінниця, вул. Пирогова, 109 ОСОБА_9 пройшов огляд та отримав інформацію про те, що за документами про встановлення інвалідності можна буде прийти 21.02.2024.
Вказану інформацію ОСОБА_8 та ОСОБА_9 передали ОСОБА_4 , яка їх запевнила, що особисто забере документи про встановлення інвалідності та передасть їх 21.04.2024 особисто у своєму офісному приміщенні.
Надалі ОСОБА_8 , прибувши 21.02.2024 до офісного приміщення ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_4 , на першому поверсі багатоквартирного будинку з вивіскою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », особисто отримав від ОСОБА_4 два документи, якими підтверджується надання ОСОБА_9 групи інвалідності, а саме:
Довідку до акта огляду МСЕК Серія 12 ААГ №681490 від 13.02.2024, зеленого кольору на ім'я ОСОБА_9 , огляд інваліда - первинний, група інвалідності - друга, причина інвалідності - загальне захворювання, інвалідність встановлена на строк до - безтерміново, висновки про умови та характер праці - потребує постійного стороннього догляду та допомоги, рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності - згідно наказу МОЗ №57 від 07.02.2008 відновне лікування в ЗОЗ, підстава - акт огляду МСЕК №60188, дата 13.02.2024, печатка: Ідент. Код НОМЕР_1 , спеціалізована психіатрична МСЕК за підписом голови МСЕК ОСОБА_10 .
Індивідуальну програму реабілітації інваліда на ОСОБА_9 №60188 від 13.02.2024, в якій вказано МСЕК спеціалізована психіатрична МСЕК, ЛКК - КП «Міський ЛДЦ», група інвалідності - інвалід 2 гр. 0 %, загальна тривалість перебування на інвалідності з 13.02.2024 безтерміново, програма реабілітації складена - вперше, клініко-функціональний діагноз та код за МКХ-10: F02.8 психічне захворювання, супутні захворювання І11 І25, графи реабілітаційних заходів та їх реалізації трьох фахівців без прізвищ та ініціал, а також печатка: «Ідент. Код НОМЕР_1 , спеціалізована психіатрична МСЕК», за підписом голови МСЕК ОСОБА_10 .
Відповідно до ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» № 2961-IV від 06.10.2005 року із змінами і доповненнями, МСЕК здійснюють державну політику в сфері встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, тощо.
Таким чином, спеціалізована психіатрична МСЕК перебуває у віданні Міністерства охорони здоров'я, утворюється за територіальним принципом і здійснює державну політику в сфері встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а її голова та члени виконують функції держави.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 отримала неправомірну вигоду в розмірі 3100 доларів США для невстановленої на даний час досудовим слідством третьої особи, яка за вказану неправомірну вигоду здійснила вплив на прийняття службовими особами спеціалізованої психіатричної МСЕК рішення про встановлення ОСОБА_9 групи інвалідності.
На підставі здобутих доказів 12.03.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Вінниця, громадянці України, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 369-2 - тобто в одержанні неправомірної вигоди для третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
За наведених підстав слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, суду пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, чинити тиск на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання їй менш суворого запобіжного заходу.
Підозрювана та її захисники в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, суду пояснили, що ризики не доведені.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
В даному конкретному випадку слідчим та прокурором не доведено в клопотанні та в судовому засіданні, що вказана ступінь втручання в права та свободи особи можуть виправдати потреби досудового розслідування, а також, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків визначених КПК України.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор, слідчий не доведе, що ризики визначені у ст. 177 КПК України виправдовують необхідність застосування саме такого запобіжного заходу.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи наведене у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв'язками, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Слідчим у поданому клопотанні та прокурором в судовому засіданні заявлено ризики того, що ОСОБА_4 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні та переховуватися від органів досудового розслідування. Разом із тим, слідчий та прокурор належним чином не обґрунтували і не довели в судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що заявлені ризики виправдовують необхідність застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Крім того, прокурором в судовому засіданні необгрунтовано неможливості застосування до підозрюваної ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, щодо даних про її особу, а також інших обставин в їх сукупності.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Клопотання органу досудового розслідування про наявність в кримінальному провадженні ризиків, які обумовлюють доцільність застосування цілодобового домашього арешту фактично обґрунтовано лише тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваній за умови доведеності її вини у вчинені інкримінованого злочину, який є не тяжким. Проте, сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Доводи клопотання слідчого в тій частині, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні не тяжкого кримінального правопорушення, має на утриманні двох малолітніх дітей, доглядає за пристарілою матір'ю інвалідом ІІІ групи, працює лікарем приватної практики та має більше 1500 пацієнтів. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 жодним чином не переховувалася від органів досудового розслідування, а навпаки всіляко сприяє слідству у встановленні істини по справі.
З обставин, наведених в клопотанні органу досудового розслідування слідує, і зазначене встановлено в ході судового розгляду, що ризики не виправдовують застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя має право застосувати до підозрюваної інший, більш м'який запобіжний захід.
Розглядаючи клопотання про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак не з'ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити її належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам.
З огляду на вищенаведене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваної, яка має міцні соціальні зв'язки, ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, характеристики, з урахуванням відсутності належного обґрунтування існуючих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України в самому клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та не доведеності належним чином наявності таких ризиків прокурором під час розгляду справи, слідчим суддею не встановлено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігти вказаним ризикам.
На підставі вище викладеного, слідчий суддя не встановив підстав щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки обставин необхідності цілодобово не залишати житло в даному конкретному випадку не має, а тому необхідним та достатнім запобіжним заходом буде запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби. При цьому, саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов'язків визначених частиною 5 ст. 194 КПК України та в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження № 12023020000000169 внесеного до ЄРДР 15.02.2023, про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, що полягає у забороні залишати житло в якому вона проживає, за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 22:00 год. по 07:00 год., кожної доби.
Ухвала суду про застосування домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_4 , діє 56 (п'ятдесят шість) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 травня 2024 року.
Відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на підозрювану ОСОБА_4 , такі обов'язки:
прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за викликом;
утриматись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні, зокрема працівниками травматологічної МСЕК, ЛКК КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3», денного стаціонару КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3», неврологічного відділення КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3», ЛКК «Міський лікувально-діагностичний центр» ВМР, КНП «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка», спеціалізованої Психіатричної МСЕК;
здати на зберігання закордонний паспорт ( НОМЕР_2 виданий 18.04.2018) та інші документи, які дають право перетину державного кордону.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Копію ухвали суду для організації виконання направити начальнику ГУНП у Вінницькій області.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_11