Справа №: 630/215/24 Провадження №: 1-кс/630/98/24
Іменем України
19 березня 2024 року м. Люботин
Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 від 18 березня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024221320000207 від 16 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт шляхом заборони використання, володіння та розпорядження на майно, вилучене 15 березня 2024 року, під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: системний блок від комп'ютеру, чорного кольору, з наліпкою Windows XP Proffessional.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор вказав, що в провадженні СВ відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження № 12024221320000207 від 16 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. В цьому провадженні було встановлено, що до відділення поліції надійшла заява про те, що 15 березня 2024 року близько 17 год. 20 хв. невстановлена особа, в умовах воєнного стану, запровадженого на території України, перебуваючи біля буд. АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу заволоділа системним блоком від комп'ютеру, чим спричинила майнову шкоду ОСОБА_4 .
Згідно рапорту поліцейського офіцера громади СВГ ВП ХРУП №1 ГУНП в Харківській області після отримання вказаного повідомлення після отримання повідомлення від чергової частини, прийняті заходи на встановлення причетної особи до даного кримінального правопорушення, в результаті чого 15 березня 2024 року виявлено чоловіка, який ховав між трансформатором та залізобетонною конструкцією системний блок до комп'ютера.
15 березня 2024 року в період часу з 19-32 год. по 19 -39 год. слідчим проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , де було виявлено та тимчасово вилучено системний блок від комп'ютеру, чорного кольору, з наліпкою Windows XP Proffessional.
Вилучене майно має істотне значення для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення та може бути використано в якості доказу факту та обставин, що встановлюються під час досудового розслідування кримінального провадження. Постановою слідчого вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024221320000207 від 16 березня 2024року.
Тому накладення арешту на вказане вище майно сприятиме забезпеченню доказової бази у кримінальному провадженні.
Прокурор Харківської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, але подав заяву про підтримання клопотання та просив проводити судовий розгляд за його відсутності.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту, не з'явилася.
У зв'язку із викладеним, згідно положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши надані матеріали, приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів, в провадженні СВ відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221320000207 від 16 березня 2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до короткого викладу обставин, зазначених у витязі з ЄРДР від 16 березня 2024 року, вказано, що 15 березня 2024 року близько 17 год. 20 хв. невстановлена особа, в умовах воєнного стану, запровадженого на території України, перебуваючи біля буд. АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу заволоділа системним блоком від комп'ютеру, чим спричинила майнову шкоду ОСОБА_4 .
Вказані відомості до ЄРДР були внесені на підставі протоколу від 15 березня 2024 року про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, в якому ОСОБА_4 зазначає про зникнення належного їй майна.
Згідно з протоколом огляду місця події від 15 березня 2024 року в період часу з 19- 32 год. і до 19 -39 год. був проведений огляд місця події, яким є відкрита ділянка місцевості з тильної сторони буд. АДРЕСА_1 , де між трансформаторним приміщенням та іншим нежитловим приміщенням з тильної сторони буд. АДРЕСА_1 у отворі близько 70 см під шифером ОСОБА_5 дістав системний блок від комп'ютера чорного кольору без маркувальних позначень з наліпкою Windows XP Proffessional.
Постановою слідчого від 18 березня 2024 року усі вилучені предмети були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024221320000207.
Відповідно до ч. 5 ст. 237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду.
Відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Положення п. 1 ч. 5 ст. 171 КПК України передбачає, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Слідчий суддя, суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вилучені речі являються речовим доказом у кримінальному провадженню, та зберегли на собі сліди злочину або можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Накладення арешту на предмети, які є речовими доказами по кримінальному провадженню, дозволить стороні обвинувачення здійснити повне, об'єктивне та неупереджене досудове розслідування з метою встановлення об'єктивної істини по суті, в тому числі шляхом призначення і проведення необхідних судових експертних досліджень.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, необхідно накласти на нього арешт для проведення подальших процесуальних та слідчих дій.
В зв'язку з викладеним, клопотання прокурора слідчий суддя вважає обґрунтованим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 110, 131, 167-175, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 від 18 березня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024221320000207 від 16 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час огляду місця події 15 березня 2024 року, під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: системний блок від комп'ютеру, чорного кольору, з наліпкою Windows XP Proffessional, заборонивши використання, володіння та розпорядження вказаним майном до прийняття процесуального рішення по суті справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні ухвали в той же строк з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддяОСОБА_1