19.03.2024
Справа № 642/3496/23
Провадження №1-кп/642/38/24
15 березня 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221220000737, що надійшов з Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова, відносно ОСОБА_4 , 1980 року народження, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 та ч.1 ст.309 КК України,-
28 червня 2023 року до Ленінського районного суду м. Харкова в порядку ст. 291 КПК України з Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 та ч.1 ст. 309 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в ході досудового розслідування був застосований запобіжний захід у вигляді трачиння під вартою, який неодноразово був продовжений судом, в ході судорого розгляду, останній раз відповідно до ухвали суду від 19.01.2024 р строком на 60 днів, а саме до 18.03.2024 року.
В судовому засіданні 15.03.2024 року прокурором ОСОБА_3 було заявлене клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки строк дії попередньої ухвали суду про продовження обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під варто, спливає та завершити розгляд даного кримінального провадження до його спливу не вдається за можливе.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, одне з яких, передбачене ч.2 ст. 307 КК України, є тяжким злочином, що на даний час наявні ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечували, просили змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт, зазначивши, що ризики, вказані прокурором на даний час ним не доведені та обвинувачений не має намір переховуватись від суду та впливати на покази свідків сторони обвинувачення.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Під час судового провадження вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК (частина 3 статті 315, частина 2 статті 331 КК).
Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що (1) обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2) обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою (частини 3-5 статті 199 КПК).
Ухвалою суду від 19.01.2024 р. обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, а саме до 18.03.2024 року.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, один з яких, передбачений ч.2 ст.307 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні даних злочинів в період відбуття покарання за попереднім вироком суду від 15.02.2023 року, згідно витягів з Єдиного державного демографічного реєстру та довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 03.07.2023 року є особою без визначеного місця реєстрації.
Частина 2 ст. 177 КПК України передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За таких обставин суд вважає, що на даний час є наявними ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений може переховуватись від суду, може незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків не має.
Оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, які визначені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому , його вік та стан здоров'я, відомості про особу останнього, суд приходить до висновку, що зазначені судом ризики не зменшились та не відпали, застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого на даний час є неможливим, у зв'язку з чим відносно нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пункт 2 частини 5 ст.182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-183, 193,194, 196, 197, 331, 372, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні- прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити .
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 13 травня 2024 року включно.
Встановити розмір застави в розмірі 107360 гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави ОСОБА_6 з-під варти звільнити, поклавши на нього обов'язки прибувати за викликом до суду, повідомляти суд про зміну місця свого проживання, не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду, утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися такою особою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Терін дії ухвали суду- до 13.05.2024 р.
Копію ухвали направити до ДУ « Харківський слідчий ізолятор»
Ухвала може бути оскаржена стороною захисту безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення .
Суддя ОСОБА_1