19.03.2024
Справа № 642/1366/24
Провадження № 1-кп/642/347/24
19 березня 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст.ст. 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024226260000022 від 18.01.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м. Харків, громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше неодноразово судимого:
- 30.07.2013 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309, ст. 69, ст. 71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі (11.06.2014 звільнений з Первомайської ВК Харківської області № 117 на підставі постанови Первомайського міського суду Харківської області від 02.06.2014 ст. 7 ЗУ «Про амністію» від 08.04.2014, не відбутий строк 2 місяці 28 днів);
- 05.11.2015 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, строк рахувати з 12.09.2014;
- 11.03.2016 Фрунзенським районний суд м. Харкова за ч. 1 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі (в силу ч. 5 ст. 70 КК України зараховано в строк відбування покарання час попереднього заключення з урахуванням ) (перегляд вироку 24.11.2016 Апеляційний суд Харківської області, в силу ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання з 12.09.2014 по 24.11.2016 з урахуванням );
- 25.01.2017 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі (18.03.2017 звільнений з Темнівської ВК Харківської області № 100 у зв'язку з відбуттям строку покарання, на підставіі ч. 5 ст. 72 КК України в ред. ЗУ від 26.11.2015 зараховано строк попереднього заключення з 12.09.2014 по 27.02.2017 з урахуванням 1 день попереднього заключення за 2 дні позбавлення волі);
- 12.12.2022 Комінтернівський районним судом за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ч. 1 ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 (один) рік;
- 17.01.2023 Київським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України -
17.01.2024 точний час в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою, яка вживає наркотичні засоби, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний, протиправний, характер своїх дій, бажаючи ціього, з метою подальшого особистого вживання, перебуваючи на території Холодногірського району міста Харкова, придбав при невстановлених в ході судового розгляду обставинах, блістер з написом «Метадон-ЗН», в середині з 5 (п'ятьма) пігулками білого кольору, та усвідомлюючи, що пігулки в блістері є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - «медатон», помістив у косметичку та поклав до лівої кишені куртки, в яку був одягнутий. Таким чином, ОСОБА_3 вчинив всі дії, як вважав за необхідне, для незаконного придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - «метадон», для власного вживання без мети збуту.
Продовжуючи свої протиправні дії у сфері обігу наркотичних засобів, з метою подальшого незаконного зберігання, без мети збуту, ОСОБА_3 , приховуючи у лівій кишені куртки, в яку був одягнутий, блістер з написом «Метадон-ЗН», в середині з 5 (п'ятьма) пігулками білого кольору, направився по вулиці Чоботарська, у місті Харкові, в бік міського транспорту. Таким чином, ОСОБА_3 у зазначений спосіб почав незаконно зберігати, придбаний ним наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «метадон», для власного вживання без мети збуту.
17.01.2024, протиправні дії ОСОБА_3 , пов'язані з незаконним зберіганням наркотичних засобів, були припинені на законних підставах співробітниками Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП, які згідно рапорту зупинили його о 15 години 40 хвилин біля будинку № 34 по вулиці Чоботарська у м. Харків, для здійснення опитування. При цьому діючи правомірно, з урахуванням вимог ст.ст. 32, 33, ЗУ «Про Національну поліцію» у ОСОБА_3 було перевірено документи та здійснено опитування особи, в ході чого останній повідомив, що при ньому знаходиться, наркотичний засіб, обіг якого обмежений - метадон, у зв'язку з чим було викликано слідчо - оперативну групу.
Надалі прибувший за викликом оператора «102» дізнавач у складі СОГ відділу поліції № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області 17.01.2024 у період з 15 години 50 хвилини до 15 години 54 хвилин під час огляду місця події за адресою: м. Харків, вулиця Чоботарська, біля будинку № 34, в присутності двох понятих та за участі ОСОБА_3 виявив та вилучив у останнього 5 (п'ять) пігулок «метадону». Згідно висновку експерта № СЕ-19/121-24/2232-НЗПРАП від 29.01.2024 Надані на дослідження 5 (п'ять) таблеток, які знаходяться в чарунковій упаковці з написом «Метадон-ЗН» (серія: 5730823 до 08 2028), загальною масою 2,5183 г, містять у своєму складі наркотичний засобів, обіг якого обмежений - метадон. Маса метадону в перерахунку на масу таблеток становить 0,1183 г.
Своїми умисними діями, ОСОБА_3 всупереч Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно придбав та зберігав, без мети збуту, наркотичний засіб, обіг якого обмежений - метадон, що віднесений до наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.
Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Разом з тим, зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, а обвинувачений ОСОБА_3 , представлений захисником адвокатом ОСОБА_5 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку, а тому суд, за клопотанням прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 , що регламентоване ч. 1 ст. 302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.
За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до висновку про вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення - проступку, та кваліфікує його дії за ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.
Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.
Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працює, має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні малолітню дитину.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання визначене санкцією ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі.
Також суд враховує, що ОСОБА_3 засуджений 12.12.2022 Комінтернівський районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ч. 1 ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 (один) рік, та 17.01.2023 Київським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки.
При ухваленні вироку Київського районного суду м. Харкова від 17.01.2023 року не було враховано вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.12.2022 року.
Як вбачається з вироку Київського районного суду м. Харкова від 17.01.2023 року кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинено 30.10.2022 року, тобто до ухвалення вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.12.2022.
З огляду на ч.4 ст.70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд, призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань, зарахувавши при цьому в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, відбуте повністю або частково покарання за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 цього Кодексу.
Разом із тим, приймаючи до уваги засудження ОСОБА_3 за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.12.2022 до покарання у виді обмеження волі, зі звільненням від його відбування з випробуванням, суд вважає неможливим у даному випадку застосовувати інститут призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень в порядку ч.4 ст.70 КК України за вироками Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.12.2022 року та Київського районного суду м. Харкова від 17.01.2023 року.
Призначаючи покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч.4 ст.70 КК України суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окреме кримінальне правопорушення. Він також не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання у новому (другому) вироку. В даному разі діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку, яку суд підтверджує, застосовуючи ч.4 ст.70 КК України.
Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожен вирок виконується самостійно.
Із наведеного роз'яснення вбачається, що призначене реальне покарання та покарання з випробуванням не складаються та не поглинаються, а кожне з них виконується самостійно.
При цьому суд врахову висновок щодо застосування норми права (ч.4 ст.70 КК) який визначила Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15.02.2021 року (справа №760/26543/17).
Так, ОП ККС ВС зробила висновок про те, що якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись в залежності від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку, і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку.
У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч.4 ст.70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально - виконуються самостійно.
Злочин, що інкримінується ОСОБА_3 вчинено 17.01.2024 року, тобто в період іспитового строку призначеного вироком Київського районного суду м. Харкова від 17.01.2023 року.
У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в абз. 2 п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", невідбутою частиною покарання за попереднім вироком, зокрема, вважається покарання, від відбування якого особу звільнено з випробуванням.
Так, згідно з ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення вказане розцінюється як порушення умов застосування ст. 75 КК України, а тому суд у такому випадку призначає покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України.
У випадку вчинення злочину під час іспитового строку, покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком.
Кримінальні правопорушення, що інкримінуються ОСОБА_3 , він вчинив після ухвалення вказаного вироку Київського районного суду м. Харкова, в період іспитового строку, тому йому належить частково приєднати невідбуте покарання за сукупністю вироків відповідно до ч. 1 ст. 71, 72 КК України.
Отже, ураховуючи засудження ОСОБА_3 у розглянутому кримінальному провадженні за сукупністю із вироком Київського районного суду м. Харкова від 17.01.2023, до покарання, що належить відбувати реально, вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.12.2022 підлягає самостійному виконанню.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.
У відповідності до ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 302, 373-374, 382, 392- 395, КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України і призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 17.01.2023 року, та остаточно призначити покарання ОСОБА_7 у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.12.2022 яким засуджено ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ч. 1 ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 (один) рік - виконувати самостійно.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_7 обчислювати з моменту його фактичного затримання після звернення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової експертизи (дослідження матеріалів речовин і виробів за експертною спеціалізацією 8.6 «Дослідження наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів») СЕ-19/121-24/2232-НЗПРАП від 29.01.2024 у розмірі 2271 грн. 84 коп.
Речові докази:
- 1 (один) паперовий конверт коричневого кольору, скріплений биркою, всередині якого міститься 5 (п'ять) таблеток, які знаходяться в чарунковій упаковці з написом «Метадон-ЗН» (серія: 5730823 до 08 2028), загальною масою 2,5183 г, що містять у своєму складі наркотичний засобів, обіг якого обмежений - метадон. Маса метадону в перерахунку на масу таблеток становить 0,1183 г., що знаходиться на зберіганні у камері схову ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області (квитанція № 830) - знищити.
- DVD - диск з відеозаписом з боді-камер працівників патрульної поліції - залишити в матеріалах к/п № 12024226260000022 від 18.01.2024.
Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1