Справа № 953/10059/23
н/п 1-кс/953/2112/24
"19" березня 2024 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшої слідчої 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, поданого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000002618 від 12.08.2022, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.111-1, ч.2 ст.111 КК України,-
19 березня 2024 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшої слідчої 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_3 про накладення з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання арешт у кримінальному провадженні № 22022220000002618 від 12.08.2022 на майно, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: - земельну ділянку з кадастровим номером 6321688706:00:000:0408, площею 0,1000 гектари, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 .
Дане клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022220000002618 від 12.08.2022, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1 та ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 10.06.2022, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, надав добровільну згоду на зайняття посади пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в окупаційній адміністрації держави-агресора, а саме посаду т.зв. «в.о. заступника Голови тимчасової цивільної адміністрації Вовчанського району по питанням соціальної сфери», (мовою оригіналу - «И.о. заместителя Главы временной гражданской администрации Волчанского района по вопросам социальной политики»), після перейменування - т.зв. «и.о. заместителя главы военно-гражданской администрации Волчанского района по вопросам социальной политики».
Разом з цим, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.06.2022, вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України в умовах воєнного стану на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, безпеці України шляхом переходу на бік ворога та надання іноземній державі і її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Слідча вказує, що 27.12.2023, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1 та ч. 2 ст. 111 КК України.
Сторона обвинувачення зазначає, що за ОСОБА_5 , зареєстрований державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №944277 від 10.10.2012 року, кадастровий номер 6321688706:00:000:0408, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Рішення органу місцевого самоврядування Червоноармійська Перша сільска рада Вовчанського району Харківської області XXVII сесія V скликання від 24.04.2008.
Сторона обвинувачення, посилаючись на вимоги ст. 170 КПК України, з метою можливої конфіскації вказаного майна за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1 та ч. 2 ст. 111 КК України, просить накласти арешт на вказане майно.
Сторона обвинувачення в судове засідання не з'явилася, про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлялася у встановленому законом порядку. Слідча ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_7 подали до суду заяви з проханням розглядати клопотання про арешт майна без їх участі, клопотання просять задовольнити.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання слідчої про арешт майна розглядається без повідомлення власника майна, відповідно до вимог ч.2 ст.172 КПК України.
Слідча суддя, дослідивши додані до клопотання документи, якими слідча обґрунтовує свою вимогу, встановила наступне.
З наданих матеріалів встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесене до ЄРДР 12.08.2022 за №22022220000002618, в рамках якого подається дане клопотання.
Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, за ознаками ч.5 ст.111-1 КК України внесені до ЄРДР 12.08.2022 за фактом того, що тимчасовою оперативною групою СБУ в Харківській області отримано інформацію про громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 10.06.2022, перебуваючи на тимчасовоокупованій території м.Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, надав добровільну згоду на зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в окупаційній адміністрації держави-агресора, а саме посаду т.зв.»в.о.заступника Голови тимчасової цивільної адміністрації Вовчанського району по питанням соціальної сфери», (мовою оригіналу - «И.о.заместителя Главы временной гражданской администарации Волчанского района по вопросам социальной политики»), після перейменування - т.зв. «и.о.заместителя главы военно-гражданской администрации Волчанского района по вопросам социальной политики».
Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, за ознаками ч.2 ст.111 КК України внесені до ЄРДР 22.12.2023 за фактом того, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м.Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.06.2022, вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України в умовах воєнного стану на шкоду суверенитетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України шляхом переходу на бік ворога та надання іноземній державі і її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
25.12.2023 у даному кримінальному провадженні старшою слідчою 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора у кримінальному провадженні - ОСОБА_8 , складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №22022220000002618 від 12.08.2022, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.111-1, ч.2 ст.111 КК України, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених та тимчасово окупованій території, а також у державній зраді, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України в умовах воєнного стану на шкоду суверенитетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України шляхом переходу на бік ворога та надання іноземній державі і її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Частиною 1 ст. 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Частиною 1 ст. 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Частиною 3 ст. 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Так, Глава 11 Розділу ІІ КПК України містить ст.135, якою передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а також ст.136, якою встановлено яким чином підтверджується отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Відповідно до ч.8 ст.135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасво окупованій території України, територіх держави, визнаної Верховною Радою України державою -агресором, у випадку обгрунтованої неможливості їй такої повістки згідно частинами 1,2-4-7 цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Отже, з огляду на наведені положення закону, ст.278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов'язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - в тому числі шляхом опублікування у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Слідчою суддею встановлено, що у зв'язку із неможливістю вручення особисто ОСОБА_5 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у день його складення, повісток про виклик на 31 грудня 2023 року, 01,02 січня 2024 року до слідчого відділу УСБУ в Харківській області, внаслідок не встановлення його місцезнаходження на території України, а також перетину державного кордону та знаходження його на території рф, стороною обвинувачення вжито заходів для вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру та повісток про виклик ОСОБА_5 , у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень згідно ч. 1 ст. 278 КПК України з урахуванням ст. 111 КПК України та ст. 135 КПК України, зокрема, шляхом оголошення повного тексту підозри на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» №259 (7657) від 27.12.2023.
Враховуючи, що повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваному ОСОБА_5 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, що підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими слідчим суддею, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України.
Відповідно до ст.131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Частиною 3 ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з вимогами ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п.3,4 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Згідно з ч.5 ст.170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 10, 11 ст. 170 КПК).
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідча суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження суд не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідча суддя лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання слідчою суддею встановлено, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.111-1, ч.2 ст.111 КК України, обґрунтовується наданими стороною обвинувачення документами.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , слідча суддя приходить до висновку, що досліджені в межах розгляду даного клопотання документи свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що сталися події кримінального правопорушення, які дали підстави для повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.111-1, ч.2 ст.111 КК України.
Згідно з даними, які містяться у листі за підписом начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 18.03.2024 10-20-9,1-2042/0/19-24, за інформацією відділів №№ 2-9 Управління надання адміністративних послуг Головного управління, згідно з Книгами записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, записи в яких здійснювалися до 01.01.2013 року, та за даними Державного земельного кадастру за ОСОБА_5 зареєстрований державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 944277 від 10.10.2012 року, кадастровий номер 6321688706:00:000:0408, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Рішення органу місцевого самоврядування Червоноармійська Перша сільська рада Вовчанського району Харківської області ХХVII сесія V скликання від 24.04.2008.
Вирішуючи питання про правову підставу для забезпечення кримінального провадження слідча суддя зазначає, що санкція статті, кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.111 КК України, інкримінованого ОСОБА_5 , передбачає призначення покарання з можливістю конфіскації майна; а санкція статті, кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, інкримінованого ОСОБА_5 , передбачає призначення покарання з можливістю конфіскації майна або без такої.
Досліджені слідчою суддею документи дають підстави для висновку, що заявлена слідчою мета - забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна підозрюваного, оскільки вразі його не застосування призведе до втрати, передачі майна.
Слідча суддя зазначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації правомочностей щодо таких прав, такий захід є тимчасовим. Отже, при вирішенні питання про накладення арешту на об'єкти нерухомого майна підозрюваного ОСОБА_5 враховується розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Крім того, зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідча суддя виходить з того, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Враховуючи наведене, слідча суддя приходить до висновку про накладення арешту на нерухоме майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 шляхом заборони його розпорядження та відчуження.
Слідча суддя зазначає, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право власності є пропорційним, оскільки встановлює лише заборону розпорядження та відчуження (тобто, не забороняє користування).
При цьому, слідча суддя звертає увагу на те, що власники або володільці майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково (ч.1 ст.174 КПК).
Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч.2 ст. 174 КПК України).
Керуючись статтями 131, 132, 170 - 175, 309, 369-372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання старшої слідчої 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, поданого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000002618 від 12.08.2022, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.111-1, ч.2 ст.111 КК України - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони розпорядження та відчуження на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 6321688706:00:000:0408, площею 0,1000 гектари, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 944277 від 10.10.2012 року, на підставі Рішення органу місцевого самоврядування Червоноармійська Перша сільська рада Вовчанського району Харківської області ХХVII сесія V скликання від 24.04.2008 - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідча суддя - ОСОБА_1