Справа № 639/380/24
Провадження № 3/639/358/24
20 березня 2024 року м. Харків
Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Курило В. О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
15 січня 2024 року о 05 годині 53 хвилини за адресою: м. Харків, вул. Конєва, 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi A4», номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, нечітка мова, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» водій ОСОБА_1 відмовився.
Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , у призначені судові засідання 21.02.2024 о 10:30 та 20.03.2024 о 10:30 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток поштою за адресою його фактичного проживання, однак судові повістки не вручені адресату, у зв'язку з його відсутністю за місцем проживання.
Поважні причини своєї неявки ОСОБА_1 не повідомив, клопотань чи заяв на адресу суду від нього не надходило, хоча йому було достовірно відомо, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у Жовтневому районному суді м. Харкова, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому ОСОБА_1 не надав на адресу суду письмові пояснення по суті адміністративного правопорушення чи заперечення проти протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом, для прискорення процедури слухання.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні у справі «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03), сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Частиною 1 статті 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно з статтею 268 КУпАП, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відноситься до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою, та враховуючи те, що законом передбачено обмежений строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 606774 від 15.01.2024, який складено стосовно ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України;
- направленням від 15.01.2024, яким підтверджується, що 15.01.2023 о 06:00 водій ОСОБА_1 направлявся до КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак такий огляд не проводився, у зв'язку з відомою водія;
- рапортом інспектора взводу 1 роти 3 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Бондарєва С. В. від 15.01.2024, яким підтверджується, що 15.01.2024 за адресою: м. Харків, вул. Конєва, 7, було зупинено автомобіль «Audi A4», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога у КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» водій ОСОБА_1 відмовився. На водія складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування відсторонено;
- відеозаписом з реєстратора службового автомобіля патрульної поліції, на якому 15.01.2024 о 05:53:15 зафіксовано момент руху та момент зупинки поліцейськими транспортного засобу «Audi A4», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 ;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції від 15.01.2024, на яких зафіксовано, що 15.01.2024 о 06:05:50 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я водій ОСОБА_1 відмовився, посилаючись на той факт, що цього дня його вже зупиняли працівники поліції та пропонували пройти такий медичний огляд.
Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Відповідно до пункту 7 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Згідно з п. 8 зазначеного Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З досліджених у справі відеозаписів з нагрудних камер поліцейських достовірно встановлено, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я - КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Причини, з яких водій ОСОБА_1 відмовився виконати вимогу поліцейського про проходження ним огляду у встановленому законом порядку з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, правового значення для розгляду цієї справи не мають.
Вимогами ст. 68 Конституції України визначено, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя виходить з таких обставин.
Згідно з статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області Кірічек О. підтверджується, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України» не отримував посвідчення водія.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу на водіїв в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Суд враховує, що адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, зокрема попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету адміністративного стягнення.
Вищевказані висновки суду узгоджуються з практикою, яка викладена у постановах апеляційних судів України, зокрема: у постанові Київського апеляційного суду від 30.10.2023 у справі № 379/789/23 (провадження № 33/824/4544/23); у постанові Київського апеляційного суду від 14.11.2023 у справі № 754/8022/23 (провадження № 33/824/4374/23); у постанові Хмельницького апеляційного суду від 08.12.2023 у справі № 671/2464/23 (провадження № 33/4820/697/23); у постанові Полтавського апеляційного суду від 12.12.2023 у справі № 536/1174/23 (провадження № 33/814/1736/23); у постанові Волинського апеляційного суду від 18.12.2023 у справі № 161/16203/23 (провадження № 33/802/768/23); у постанові Чернігівського апеляційного суду від 19.12.2023 у справі № 735/658/23 (провадження № 33/4823/963/23); у постанові Вінницького апеляційного суду від 26.12.2023 у справі № 127/34794/23 (провадження № 33/801/1185/23; у постанові Вінницького апеляційного суду від 10.01.2024 у справі № 131/1030/23 (провадження № 33/801/33/24).
Таким чином, суддя вважає можливим накласти на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2024 року - 3028 грн.), що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) (отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харків обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя В. О. Курило