справа № 619/2038/24
провадження № 1-кп/619/229/24
іменем України
20 березня 2024 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянув у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження № 12024226270000032 від 19.02.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шкуратівка Білопільського району Сумської області, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, майстра-розвідника 2 розвідувального відділення взводу технічної розвідки (колій, тяги, перегонів, шляхів та матеріалів) роти технічної розвідки військової частини НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Під час проведення дізнання встановлено, що солдата ОСОБА_3 призначено на посаду майстра-розвідника 2 розвідувального відділення взводу технічної розвідки (колій, тяги, перегонів, шляхів та матеріалів) роти технічної розвідки військової частини НОМЕР_1 . Згідно зі ст. 68 Конституції України ОСОБА_3 зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Згідно з ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції країни покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Органи військового управління забезпечують неухильне додержання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності. Ніякі надзвичайні обставини, накази чи розпорядження командирів і начальників не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій по відношенню до цивільного населення, його майна та навколишнього середовища. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу військовослужбовці несуть відповідальність згідно з законом. Права і обов'язки військовослужбовців, які залучаються до здійснення заходів, передбачених частиною четвертою цієї етапі, визначаються законом. Відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_3 був зобов'язаний додержуватись Конституції і Законів України, бути прикладом високої культури, скромності та витримки, з повагою відноситися до співслужбовців, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання та виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх справними, чистими та готовими до бою, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї. Порушуючи вимоги вказаних нормативно-правових актів, ОСОБА_3 діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став па шлях злочинної діяльності при наступних обставинах: у кінці вересня 2023 року, точного часу органом дізнання не встановлено, ОСОБА_3 , порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, а саме вимоги ст. 2, 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, помітив на території свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 дикорослу рослину коноплі та достовірно знаючи, що конопля є нарковмісною рослиною, зірвав та висушив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою 5,6659 г, обіг якого відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 заборонено, тобто незаконно придбав його. Після чого діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, для власного вживання, без мети збуту став незаконно зберігати при собі, 18.02.2024 у період часу з 13 год 20 хв до 13 год 30 хв під час огляду місця події, за адресою АДРЕСА_2 , співробітниками ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою 5,6659 г, яку ОСОБА_4 незаконно зберігав при собі.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК України суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.
До обвинувального акту прокурором додана письмова згода ОСОБА_3 , складена у присутності захисника ОСОБА_5 , щодо визнання своєї винуватості у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні (ч. 1 ст. 302 КПК України).
На виконання зазначених вимог прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 надано клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, потерпілий у кримінальному провадженні відсутній.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 381, ч. 1 ст. 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України щире каяття визнається обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому.
Обставин, які б обтяжували покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Так, згідно з роз'ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу винного, які маються в матеріалах кримінального провадження, а саме те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, за час проходження військової служби на посаді майстра-розвідника розвідувального відділення розвідки колій, тяги, перегонів та матеріалів взводу технічної розвідки військової частини НОМЕР_1 зарекомендував себе посередньо. Посадові обов'язки освоїв, але військові обов'язки виконує не дуже ретельно та не в повному обсязі, конкретні обставини вчинення кримінального проступку, характер та спосіб вчиненого, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
За таких обставин справи, враховуючи дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 309 КК України.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
За змістом ч. 2 ст. 383 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації.
Згідно з п. 3, 4 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому, майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується. Майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання.
Постановою ст. дізнавача СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 19.02.2024 вилучений полімерний пакет в якому перебуває речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору з характерним запахом коноплі (маріхуана), який поміщено до полімерного пакету «Національна поліція України» № PSP1263261 - визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 12024226270000032.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 24.02.2024 накладено арешт в межах кримінального провадження № 12024226270000032 від 19 лютого 2024 року на тимчасово вилучене майно 18 лютого 2024 року під час огляду місця події - модульної будівлі поблизу буд. АДРЕСА_2 , а саме: - полімерний пакет в якому перебуває речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору з характерним запахом коноплі (маріхуана), який поміщено до полімерного пакету «Національна поліція України» № PSP1263261.
Як передбачено ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Враховуючи, що судовий розгляд по справі закінчено, арешт підлягає скасуванню, а речові докази - знищенню.
Згідно зі ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів, а саме - за проведення судової експертизи Харківським НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/121-24/4814-НЗПРАП від 21.02.2024 в сумі 2271,84 грн.
Керуючись ст. 368, 370, 374, 376, 377 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи № СЕ-19/121-24/4814-НЗПРАП від 21.02.2024 в сумі 2271,84 (дві тисячі двісті сімдесят одна гривня 84 копійки).
Арешт майна, який накладено ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 24.02.2024 (справа № 619/1388/23, провадження № 1-кс/619/256/23) - скасувати.
Речові докази: полімерний пакет в якому перебуває речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору з характерним запахом коноплі (маріхуана), який поміщено до полімерного пакету «Національна поліція України» № PSP1263261, що знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області - знищити.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня отримання ним копії судового рішення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1