Справа № 383/1939/23
Номер провадження 2/383/138/24
20 березня 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючої судді - Адаменко І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Зербул С.В.,
представника позивача - адвоката Зайко О.Є.,
представника відповідача - адвоката Деревінської Л.В.,
представника третьої особи - адвоката Щедрова О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №383/1939/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, де просила суд визнати квартиру АДРЕСА_1 спільним майном подружжя та визнати за нею право власності на 1/2 часку цього майна.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 15.01.2024 року у справі №383/1939/23 відкрито провадження.
15 березня 2024 року від представника позивача адвоката Зайко О.Є. надійшла заява про уточнення позовних вимог, де просить визнати спільним майном подружжя ринкову вартість усіх поліпшення, виконаних у квартирі АДРЕСА_1 та визнати за позивачем та відповідачем право власності на невизначену частку поліпшень, а також стягнути з відповідача невизначену нею суму ринкової вартості поліпшень, припинивши її право власності на невизначену частку ринкової вартості поліпшень, виконаних у вказаній квартирі.
Також, в судовому засіданні обговорено питання про залишення позову без руху, оскільки позовна заява щодо вимог майнового характеру не містить ціни позову, що встановлено вже після відкриття провадження у справі.
В судовому засіданні представник позивача підтримала свою заяву про уточнення позову та в цілому не заперечила проти залишення позовної заяви без руху.
Представник відповідача та представник третьої особи заперечили проти прийняття уточнень позову та не заперечили проти залишення позовної заяви без руху, з підстав незазначення ціни позову та неповної сплати позивачем судового збору.
Суд, врахувавши пояснення учасників справи, зміст позову та заяви про уточнення позовних вимог приходить до наступних висновків.
Позивач звернулася до суду з позовними вимогами манового характеру де просить визнати майно спільною сумісною власністю подружжя та визнати за нею право власності на 1/2 часки цього майна.
Відповідно до п.3) ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно п. 2) ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Отже, після відкриття провадження у справі встановлено, що позовна про визнання права власності на частку майна не містить ціни позову, як то передбачено для вимог майнового характеру, що є порушенням ст. 175 ЦПК України.
Також, представником позивача 15.03.2024 року подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, де просить визнати спільним майном подружжя ринкову вартість усіх поліпшення, виконаних у квартирі АДРЕСА_1 та визнати за позивачем та відповідачем право власності на невизначену частку поліпшень, а також стягнути з відповідача невизначену нею суму ринкової вартості поліпшень, припинивши її право власності на невизначену частку ринкової вартості поліпшень, виконаних у вказаній квартирі, що за своїм змістом фактично є заявою про зміну підстав та предмету позову.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Але одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.
Зокрема, такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.
Враховуючи встановлені обставини, суд відмовляє стороні позивачу у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог від 15.03.2024 року.
Згідно ч.11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи встановлені обставини, суд залишає позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя без руху та надатє строк для виправлення недоліків позову, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення стороні позивача копії цієї ухвали, роз'яснитвши позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали в зазначений судом строк позовна заява буде залишена без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 177, 187, 222, 257, 260 ЦПК України, суд,-
Представнику позивача адвокату Зайко О.Є в прийнятті заяви про уточнення позовних вимог відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.
Запропонувати позивачу ОСОБА_1 в позовній заяві зазначити ціну позову.
Строк для виправлення недоліків - п'ять днів, з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог позовна заява буде залишена без розгляду згідно п. 8) ч. 1 ст.257 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Адаменко