Справа № 353/187/24
Провадження № 2/353/138/24
20 березня 2024 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,
з участю секретаря судового засідання - Мороз М.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Тлумач в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами,-
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом до Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , в т.ч. на належні їм по 1/4 частині домоволодіння кожному та по 1/12 частині цього ж домоволодіння кожному в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 (чоловік/батько). Свої вимоги обґрунтовували тим, що у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вищевказане домоволодіння, в нотаріальному порядку їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 (чоловік/батько), що позбавляє їх можливості оформити спадщину на спадкове майно та на належні їм частки домоволодіння. Окрім цього, позивачі просили суд витребувати у Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області копію спадкової справи № 270/2009.
28.02.2024 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву та роз'яснено право пред'явити зустрічний позов. Також вказаною ухвалою зобов'язано Тлумацьку державну нотаріальну контору Івано-Франківської області надати суду належним чином посвідчену копію спадкової справи № 270/2009.
15.03.2024 року на адресу суду від Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області надійшла копія спадкової справи № 270/2009.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з'явились, однак у позовній заяві просили розгляд справи провести у їх відсутності.
Представник відповідача Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області в підготовче судове засідання не з'явився, однак до суду подав письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає, не заперечує проти його задоволення та просив розгляд справи провести без його участі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення,виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно виписки з погосподарської книги № 3 Надорожнянського старостинського округу Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області станом на 01.07.1990 року за ОСОБА_4 , який був головою двору, ОСОБА_1 (позивачка), ОСОБА_5 (позивачка) та ОСОБА_3 (позивач) значилось господарство, розташоване по АДРЕСА_1 (а.с. 12). Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 29.05.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які побудовані у період з 1971 по 1985 роки, не є самовільним будівництвом (а.с. 4-7). Відповідно до довідки ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» № 00038 від 29.05.2023 року реєстрація права власності на домоволодіння розташоване по АДРЕСА_1 не проводилась (а.с. 8).
Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року, при вирішенні питань щодо визнання права власності на житлові будинки у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності із іншими доказами.
У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Пунктом 3 вищевказаної Постанови визначено, що вирішуючи спори про право приватної власності на майно, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про власність» об'єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення, набуті з передбачених законом підстав.
Отже, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (позивачка), ОСОБА_5 (позивачка) та ОСОБА_3 (позивач) в рівних долях (по 1/4 частині кожному) належало майно господарського двору, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (позивачка) з 12.07.1970 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 17). У шлюбі у них народилось двоє дітей: ОСОБА_5 (позивачка) та ОСОБА_3 (позивач), що підтверджується копіями їх свідоцтв про народження (а.с. 19, 20). 07.04.1991 року ОСОБА_5 (позивачка) зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та після державної реєстрації шлюбу їй було присвоєно шлюбне прізвище « ОСОБА_7 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 18).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (чоловік/батько позивачів) помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 13).
В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прийняли спадщину в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 (чоловік/батько позивачів), оскільки постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Надорожнянського старостинського округу № 7 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 291 від 25.10.2023 року (а.с. 11).
Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 270/2009, заведеної Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області після смерті ОСОБА_4 (а.с. 38-50), з якої вбачається, що позивачі є єдиними спадкоємцями першої черги за законом на спадкове майно, зазначене в позовній заяві, після смерті ОСОБА_4 , а інших спадкоємців, які б бажали прийняти та прийняли спадщину, немає.
Отже, на момент звернення до суду позивачі правомірно претендують на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому, в т.ч. на належні їм по 1/4 частці кожному домоволодіння та на 1/4 частину (по 1/12 кожному) цього ж домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .
Позивачам в нотаріальному порядку відмовлено в оформленні спадщини за законом на частину спадкового домоволодіння після смерті ОСОБА_4 (чоловік/батько позивачів), оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би посвідчував право власності на спадкове домоволодіння, що підтверджується постановами про відмову у вчиненні нотаріальних дій, виданими Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області № 523/02-31 від 24.10.2023 року, № 19/02-31 від 24.01.2024 року та № 18/02-31 від 24.01.2024 року (а.с. 14-16).
Зазначені обставини перешкоджають позивачам належним чином оформити право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України,обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що сторонами по справі не заявлялось вимог про відшкодування судових витрат, клопотань про відшкодування витрат до закінчення судових дебатів до суду не надходило, суд не може вийти за межі заявлених вимог, а тому питання розподілу судових витрат судом не вирішується.
На підставі ст.ст. 316-319, 391, 392, 1216 - 1222, 1268 ЦК України (в редакції 2003 року), керуючись ст. ст. 13, 82, 141, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі на належну їй 1/4 частину домоволодіння та на 1/12 частину цього ж домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі на належну їй 1/4 частину домоволодіння та на 1/12 частину цього ж домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 .
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителем АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі на належну йому 1/4 частину домоволодіння та на 1/12 частину цього ж домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА