Справа № 182/3042/23
Провадження № 1-кс/0182/335/2024
15.03.2024 м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..
ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2022 за № 42022042100000059 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - смт. Саврань, Савранського району Одеської
області, громадянина України, із вищою освітою, не одружений, на
утриманні неповнолітніх дітей немає, який зареєстрований у
АДРЕСА_1 , фактично проживає у
АДРЕСА_1 , не працює, раніше судимий,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
15 березня 2024 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2022 за № 42022042100000059 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Доводи клопотання
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2022 за № 42022042100000059 за ознаками кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Органом досудового розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 в невстановлений в ході досудового розслідування час та спосіб, переслідуючи прямий злочинний умисел, направлений на порушення режиму обігу вогнепальної зброї придбав та в подальшому став зберігати 100 пістолетних патронів без передбаченого законом дозволу.
09 серпня 2022 року працівники поліції у відповідності до ст.252 КПК України, для документування та доказу злочинної діяльності ОСОБА_5 , пов'язаної із незаконним обігом бойових припасів здійснили закупку у ОСОБА_5 100 патронів, які відповідно до висновку судової експертизи зброї є боєприпасами - пістолетними патронами, виготовленими шляхом переробки промисловим (кустарним) способом, виробник яких невідомий, патронів калібру 9 мм Р.А.
Крім того, ОСОБА_5 в невстановлений в ході досудового розслідування час та спосіб, переслідуючи прямий злочинний умисел, направлений на порушення режиму обігу вогнепальної зброї придбав та в подальшому став зберігати 100 пістолетних патронів без передбаченого законом дозволу.
09 вересня 2023 року працівники поліції у відповідності до ст.252 КПК України, для документування та доказу злочинної діяльності ОСОБА_5 , пов'язаної із незаконним обігом бойових припасів здійснили закупку у ОСОБА_5 300 патронів, які відповідно до висновку судової експертизи зброї є боєприпасами - пістолетними патронами, виготовленими шляхом переробки промисловим (кустарним) способом, виробник яких невідомий, патронів калібру 9 мм Р.А.
Також, ОСОБА_5 в невстановлений в ході досудового розслідування час та спосіб, переслідуючи прямий злочинний умисел, направлений на порушення режиму обігу вогнепальної зброї придбав та в подальшому став зберігати 100 пістолетних патронів без передбаченого законом дозволу.
23 жовтня 2023 року працівники поліції у відповідності до ст.252 КПК України, для документування та доказу злочинної діяльності ОСОБА_5 , пов'язаної із незаконним обігом бойових припасів здійснили закупку у ОСОБА_5 300 патронів, які відповідно до висновку судової експертизи зброї є боєприпасами - пістолетними патронами, виготовленими шляхом переробки промисловим (кустарним) способом, виробник яких невідомий, патронів калібру 9 мм Р.А.
Крім того, ОСОБА_5 в невстановлений в ході досудового розслідування час та спосіб, переслідуючи прямий злочинний умисел, направлений на порушення режиму обігу вогнепальної зброї придбав та в подальшому став зберігати 100 пістолетних патронів без передбаченого законом дозволу.
10 січня 2024 року працівники поліції у відповідності до ст.252 КПК України, для документування та доказу злочинної діяльності ОСОБА_5 , пов'язаної із незаконним обігом бойових припасів здійснили закупку у ОСОБА_5 200 патронів, які відповідно до висновку судової експертизи зброї є боєприпасами - пістолетними патронами, виготовленими шляхом переробки промисловим (кустарним) способом, виробник яких невідомий, патронів калібру 9 мм Р.А.
Також, ОСОБА_5 в невстановлений в ході досудового розслідування час та спосіб, переслідуючи прямий злочинний умисел, направлений на порушення режиму обігу вогнепальної зброї, придбав та в подальшому став зберігати 249 пістолетних патронів без передбаченого законом дозволу.
Після чого ОСОБА_5 13.03.2024 року приблизно о 18:00 у відділенні ТОВ «Нова Пошта» №1, яке розташоване за адресою: смт. Саврань, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів користуючись послугами ТОВ «Нова Пошта», використовуючи вигадане ім'я ОСОБА_7 , відправив, тим самим незаконно збув 249 патронів, які є боєприпасами виготовленими шляхом переробки промисловим (кустарним) способом. Патрони виготовлені по типу патронів, споряджених метальними снарядами травматичної (несмертельної дії) калібру 9 мм Р.А.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст. 263 КК України - придбання, зберігання та збут боєприпасів без передбаченого законом дозволу.
13.03.2024 о 18-55 год. ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
14.03.2024 ОСОБА_5 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/ передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Оскільки ОСОБА_5 вчинив умисний, тяжкий корисливий злочин, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 3-х до 7-ми років, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати його переховуватись від слідства та суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ніде не працює, а, отже, є цілком обґрунтований ризик повторного вчинення злочинів. Є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам, оскільки, особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт не зможуть запобігти ризику переховування від слідства та/або суду; вчиненню іншого кримінального правопорушення. У його оточенні немає осіб, які заслуговують на довіру й зможуть поручитися за виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків. Також, підозрюваний не працює і не має законних джерел існування, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має. Враховуючи всі обставини, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, оскільки вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Пояснив, що злочин, у вчиненні якого його підозрюють, він не вчиняв і свою вину він не визнає. Зазначив, що набої він не купував і не зберігав. У нього були лише гумові кулі несмертельної зброї, він все купував офіційно і у нього є підтверджуючі документи. Вважає оголошену йому підозру необґрунтованою. Під час проведення обшуків він показував працівникам поліції документи на кулі, але вони не хотіли їх брати і дивитись. Тому він заперечує проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Але, якщо це необхідно в інтересах слідства, то він згоден перебувати під домашнім арештом, який просив застосувати за адресою: АДРЕСА_1 . Цей будинок належить його бабусі ОСОБА_8 ; він проживає разом з бабусею, бо вона вже похилого віку, до того ж перенесла операцію і він доглядає за нею. Окрім того, він має грошові кошти, бо працював неофіційно; у його батьків є заощадження, бо вони отримують пенсію, а також займаються домашнім господарством - вирощують птицю, город. Тобто він має родичів, які нададуть йому матеріальну підтримку та зможуть гарантувати його належну поведінку за умови застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Зобов'язується не порушувати умови домашнього арешту, буде з'являтися за викликом до слідчого, прокурора, суду. Переховуватися від слідства та суду наміру не має.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 проти клопотання слідчого заперечував. Просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, посилаючись на наступне. По-перше, вважає підозру необґрунтованою, а докази - недостатніми. При проведенні обшуків було порушено право на захист його підзахисного, оскільки по всім адресам було проведено обшук без участі адвоката. Також при оголошенні підозри слідчим не були долучені документи, які ним надавались, а сама підозра складена з порушенням процесуальних норм та вручена з порушенням строків. Проведені експертизи зброї теж викликають у нього сумніви, т.як були проведені дуже швидко. Клопотання про застосування запобіжного заходу також вручене з порушеннями. По-друге, вважає необґрунтованими ризики, на які посилається слідчий. Так, доказів того, що його підзахисний може переховуватись від слідства, немає. ОСОБА_5 співпрацює зі слідством, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки - матір, бабусю, яких утримує; неофіційно працював, раніше не судимий. Також вважає необґрунтованим і ризик вчинення інших злочинів, бо зазначений ризик нічим не доведений. Тому, оскільки прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам, просить застосувати до його підзахисного запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Оцінка та висновки слідчого судді
Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) вік та стан здоров'я;
4) міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію;
7) майновий стан;
8) наявність судимостей;
9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 263 КК України, внесені до ЄРДР 19.07.2022 за № 42022042100000059.
14 березня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри
При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: проведеними негласними слідчими розшуковими діями, в ході яких було задокументовано злочинну діяльність ОСОБА_5 ; висновками експертиз зброї; вилученими речовими доказами; іншими матеріалами кримінального провадження.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення /злочину/.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) об'єктивно існує.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який є тяжким кримінальним правопорушенням і санкцією за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3-х до 7-ми років, то суворість можливого вироку та тяжкість ймовірного покарання, особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
На обґрунтування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчим у клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, на життя заробляє тим, що з корисливих спонукань веде свою злочинну діяльність, а відсутність постійного джерела доходів може стати причиною вчинення підозрюваним нових злочинів, пов'язаних із незаконним поводженням зі зброєю та боєприпасами, так як це єдине джерело його заробітку. Тому існування даного ризику також не виключається.
Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні кримінальних правопорушень.
Отже, на думку слідчого судді, прокурором доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.
Щодо можливості застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що інкримінований ОСОБА_5 злочин належить до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3-х до 7-ми років; доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення; доведення існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_5 не має постійного місця роботи та законних джерел доходів, не одружений, на утриманні нікого не має, що, на переконання слідчого судді, дає певну характеристику особі підозрюваного. Зважаючи на вищевикладені обставини у сукупності, слідчий суддя переконаний, що стороною обвинувачення доведено необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим під час судового розгляду ризикам.
Так, особисте зобов'язання не зможе перешкодити можливості переховування підозрюваним; вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
Жодних звернень щодо передачі ОСОБА_5 на поруки не надходило.
Домашній арешт щодо ОСОБА_5 застосувати недоцільно, оскільки батьки та бабуся підозрюваного, на думку слідчого судді, не зможуть належним чином контролювати його поведінку та гарантувати виконання підозрюваним умов домашнього арешту.
Отже з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення /злочину/, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Зазначений висновок узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під вартою, тому суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства (наприклад, рішення «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» та інш.).
Зважаючи на відомі обставини кримінального провадження, на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин, які виправдовують тримання підозрюваної під вартою.
Щодо альтернативного запобіжного заходу
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 не працює, не одружений, на утриманні нікого не має, вважає необхідним та достатнім встановлення застави згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121 120 грн.
При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження,
Альтернативний запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов'язків.
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у зв'язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із місця проживання без дозволу суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Такі обов'язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2022 за № 42022042100000059 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів та строку досудового розслідування, тобто ухвала діє до 18-55 год. 11 травня 2024 р.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту затримання, тобто з 18-55 год. 13.03.2024.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121 120 грн. для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею у даній ухвалі, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язаний виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із місця проживання без дозволу суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі нез'явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин або неповідомлення ним про причини своєї неявки або порушення ним обов'язків, покладених на нього цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1