308/22705/23
18.03.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., за участі представника потерпілого - Співак О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород адміністративні матеріали т.в.о. старшого інспектора з особливих порушень відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП в Закарпатській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП, -
11.04.2023 року о 14 год. 45 хв., в м. Ужгород, під час проїзду перехрестя проспекту Свободи та вул. Швабська, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 не забезпечив безпеку дорожнього руху , в результаті чого зіткнувся з транспортним засобом марки Mercedes-benz д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 8.10, 8.11 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом надіслання судової повістки поштовим зв'язком.
Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада.
Отже, суд вжив усі можливі способи сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а така поведінка останнього, щодо свідомого ухилення від явки на виклик до суду свідчить про його ухилення від суду та про намагання уникнути відповідальності за вчинене.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
В судовому засіданні представник потерпілого - Співак О.М., просив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, надав пояснення аналогічні тим, які зазначені у поданому письмовому клопотанні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника потерпілого - Співак О.М., суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що призвели до пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як вбачається із змісту диспозиції ст. 124 КУпАП, об'єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого даною нормою, характеризується наступними елементами: діянням - тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, яке може бути виражене як у дії так і в бездіяльності; наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; а також причинним зв'язком між наведеними діянням та наслідками.
Таким чином, настання наслідків дорожньо-транспортної пригоди у вигляді пошкодження транспортних засобів мають бути обумовлені саме порушенням певним учасником дорожнього руху ПДР, тобто має бути наявний прямий чи опосередкований причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком саме порушення Правил дорожнього руху. Об'єктивною ознакою правопорушення, що відбиває шкідливість неправомірної поведінки особи для суспільства, заподіяння або реальну загрозу заподіяння істотної шкоди, є також суспільна небезпека вчиненого проступку.
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортногоасобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (п. 2.3 (Б) Правил дорожнього руху).
Відповідно до п. 8.10. ПДР України у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Відповідно до п. 8.11. ПДР України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Отже, з наведених норм вбачається, що правовою підставою для притягнення особи до адміністратив-ної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Згідно висновку судового експерта Немчин О. №КСЕ-19/107-23/6813 від 29.09.2023 р. експертного дослідження по факту ДТП, яка мала місце 11.04.2023 року в м. Ужгороді, встановлено наступне:
1.У даній дорожній ситуації, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій автомобіля Mercedes-benz д.н.з. НОМЕР_2 повинен був керуватись технічними вимогами п. 10.1 та 16.5 ПДР України з посиланням на термін «дати дорогу», який є в п.1.10 ПДР України.
2.В даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля Skoda д.н.з. НОМЕР_1 повинен був керуватись технічними вимогами п. 8.10 та 8.11 чинних ПДР України за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
3.Дане запитання експертом не розглядалося, оскільки вирішення запитання про порушення будь-яких нормативних актів (правил, вимог, положень, законів) яким-небудь суб'єктом, так само як і встановлення вини або причинно-наслідкового зв'язку між чиїмось діями (бездіяльністю) і наслідками знаходиться поза компетенцією експерта і є виключно прерогативою слідства і суду, оскільки для вирішення цього питання необхідна правова оцінка всіх матеріалів і доказів, зібраних по справі, в тому числі і цього висновку.
4.Відповідно до наданого на експертизу файлу «202304111450.mp4» та габаритних розмірів автомобіля марки Шкода Октавія, 2011 року випуску, швидкість даного автомобіля, в проміжку часу «13.46.58», згідно системного таймеру, становить біля 35.2…39 км/год. Відповідно до наданого на експертизу файлу «Е202304111450.mp4» та габаритних розмірів автомобіля марки Шкода Октавія, 2011 року випуску, швидкість даного автомобіля, в проміжку часу «14.46.53», згідно системного таймеру, становить біля 35.2…39 км/год.
5.Згідно п. 16.5 ПДР України, водій автомобіля Mercedes-benz д.н.з. НОМЕР_2 , який тільки збирався розпочати рух, на зелений сигнал світлофору, повинен був дати дорогу всім транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя.
6.Відповідно до проведеного вище дослідження, в момент вмикання жовтого сигналу світлофору (п.8.7.3г ПДР України) для водія автомобіля Skoda д.н.з. НОМЕР_1 , та вимог п.1.10 ПДР України «перехрестя», даний автомобіль розпочав заїзд на умовну лінію початку перехрестя.
7.В ситуації, що розглядається технічна можливість уникнути даної пригоди для водія автомобіля Skoda д.н.з. НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_1 , полягає у дотриманні ним технічних вимог п. 8.10 та 8.11 чинних ПДР України з дотриманням вимог забезпечення безпеки дорожнього руху.
8.В ситуації, що розглядається, технічна можливість уникнути даної пригоди для водія автомобіля Mercedes-benz д.н.з. НОМЕР_2 , гр. ОСОБА_2 , полягає у дотриманні ним технічних вимог п. 8.10 та 8.11 чинних ПДР України з посиланням на термін «дати дорогу».
9.З технічної точки зору, при завданих вихідних даних, в умовах даної ДТП, як в діях водія автомобіля Skoda д.н.з. НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_1 , вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 8.10 та 8.11 чинних ПДР України з дотриманням вимог забезпечення безпеки дорожнього руху, так і в діях водія автомобіля Mercedes-benz д.н.з. НОМЕР_2 , гр. ОСОБА_2 , вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 10.1 та 16.5 чинних ПДР України з посиланням на термін «дати дорогу», недотримання яких в своїй сукупності, знаходиться у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Саме порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 і перебувають у причинному зв'язку з наслідками, що настали у виді пошкодження транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 .
Висновки суду узгоджуються з висновком експерта №КСЕ-19/107-23/6813 від 29.09.2023 Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Відповідно до п. 8.10. ПДР України у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Відповідно до п. 8.11. ПДР України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
З огляду на сукупність наданих доказів, суд дійшов висновку, що суду надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 8.10, 8.11 ПДР, оскільки суд, проаналізувавши дорожню обстановку та обставини , що склалися на ділянці дороги в момент, коли сталася дорожньо-транспортна пригода, приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається порушення вимог п. 8.10 та 8.11 ПДР України.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП - порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Оцінюючи докази, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що такі є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а за таких обставин, враховуючи вище викладене, суд у відповідності до положень статей 251 та 252 КУпАП, вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі.
Відповідно до ч. 2 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Таким чином, з моменту вчинення правопорушення 11.04.2023 р., на момент розгляду справи сплив строк накладення адміністративного стягнення передбачений ст. 38 КпАП України.
Законодавче регулювання питання закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення у зв'язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення здійснюється, зокрема, ст.38, п. 7 ч 1 ст.247 КУпАП.
Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Слід зазначити, що під строком розуміють тривалість часу, з початком перебігу або із спливом якого правові норми пов'язують настання певних юридичних наслідків.
Як вбачається зі змісту п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП, законодавець передбачає такі правові наслідки спливу строку, як закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, приходжу до висновку, що провадження по справі, підлягає закриттю в зв'язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п.7ст. 247 КпАП України.
Слід зазначити, що матеріали протоколу про адміністративне правопорушення надійшли до суду 21.12.2023 року, вже з пропущенням строку для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
На підставі наведеного та керуючись ст.38, 124, ст.ст. 283-285, 289,294 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст.124КпАП України закрити на підставі п. 7ст. 247 КУпАП України.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Закарпатського Апеляційного суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца