Справа № 458/258/24
3/458/179/2024
18.03.2024 м. Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, зареєстроване місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , працездатний не працює, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44 КУпАП, -
Обставини справи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І. передана справа № 458/258/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44 КУпАП.
Згідно вимог ст.278 КУпАП справа про адміністративне правопорушення в галузі охорони праці і здоров'я населення підвідомча Турківському районному суду Львівської області. Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про адміністративне правопорушення в галузі охорони праці і здоров'я населення, передбачені ч.1 ст.44 КУпАП.
Опис обставин, установлених судом під час розгляду справи.
Згідно супровідного листа відділення поліції № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області за вихідним №1048/01/60-2024 від 07.03.2024 року на адресу Турківського районного суду Львівської області було скеровано матеріали на 21 аркуші з про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44 КУпАП, які надійшли в Турківський районний суд Львівської області 11.03.2024 року за вхідним №995/24.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №949866 від 06.03.2024 року, складеного старшим дільничним офіцером поліції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області майором поліції Кричківським І.М., вбачається, що 18.02.2024 року близько 18.26 год по вул. Молодіжна в м. Турка Самбірський район Львівська область громадянин ОСОБА_1 зберігав без мети збуту 4 зіп-пакети із речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта від 22.02.2024 року №СЕ-19/109-24/2447-НЗПРАП є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - екстрактом канабісу в перерахунку на суху речовину становить 2,7203 г (в невеликих розмірах), чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.44 КУпАП.
Зі складеними з приводу виявленого адміністративного правопорушення з протоколом про адміністративне правопорушення порушник ознайомився, було роз'яснено права, передбачені ст.63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, повідомлено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені ст.277 КУпАП, про що зроблено відмітка та поставлено підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Поліцейський, складаючи відносно згаданої особи протокол про адміністративне правопорушення в галузі охорони праці і здоров'я населення, вбачав в діях такої особи порушення.
Відповідно до ч.1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Судове засідання було призначене на 18.03.2024 року.
В судове засідання ОСОБА_1 прибув, через канцелярію Турківського районного суду Львівської області подав клопотання, свою вину у вчиненому правопорушенні визнає, зазначає, що відносно нього складали адміністративний протокол, з яким його ознайомлено, жодних зауважень до складеного протоколу не має, адміністративний протокол ним підписано. При вирішенні судом питання застосування відносно нього адміністративного стягнення - покладається на думку суду.
Дослідивши матеріали адміністративної справи стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відсутні обставини, що виключають розгляд справи, протокол про адміністративне правопорушення в галузі охорони праці і здоров'я населення складений уповноваженою державою особою, оскільки від імені органів Національної поліції оформляти справи про адміністративні правопорушення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали свідчать про подію та склад адміністративного правопорушення, про осудність особи, яка вчинила протиправну дію, про вчинення дій собою не в стані крайньої необхідності.
Відповідно до положень ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. При цьому, відповідно до змісту ст.257 КУпАП, місце розгляду справи про адміністративне правопорушення визначається особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, яка після його складання, направляє матеріали справи до органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Особою, в компетенцію якої входить складання протоколу, було визначено підсудність та направлено матеріали в Турківський районний суд Львівської області.
Джерела права та акти їхнього застосування.
Відповідно до статей 1, 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Саме суди є останньою правовою інстанцією в державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст.ст. 55,124 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист; юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Під час судового розгляду суд зобов'язаний суворо додержуватись закріпленого у ст.62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За ст.9 Конституції України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
При прийнятті по даній справі процесуального документу, суд відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ» вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд враховує, що практика ЄСПЛ вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» п.43).
Також суд при постановленні по адміністративній справі процесуального рішення приймає до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Веренцов проти України» п.86).
Диспозиція ч.1 ст.44 КУпАП передбачає наступний склад адміністративного правопорушення: відповідальність незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах.
З аналізу приписів норм даної статті передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені цією статтею, вчинені особою, стосовно якої складено адміністративний протокол.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, оскільки він є осудною особою, вчинив правопорушення у віці, з якого може наставати відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч.2 ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядкуст.251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд. Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04), суд встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі фабула була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення.
Заяви (клопотання) учасників справи.
У судове засідання ОСОБА_1 прибув, подав клопотання, свою провину визнає в повному обсязі, а відтак немає порушення прав такої особи, оскільки згідно зі ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані щодо своєчасного повідомлення особи про місце і час розгляду справи та якщо не надійшло клопотання про відкладення цього розгляду.
Інших заяв і клопотань на адресу суду не надходило.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44 КУпАП доводиться в повному обсязі і підтверджується наступними доказами.
До матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 долучено підтвердження, з яких вбачається, що ОСОБА_1 є суб'єктом злочину, оскільки є осудною особою, яка досягла 16-річного віку.
Протоколом, витягом з ЄРДР від 18.02.2024 року №12024142340000015, протоколом огляду від 18.02.2024 року, постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 19.02.2024 року, ухвалою Турківського районного суду Львівської області про арешт майна від 19.02.2024 року у справі №458/158/24, постанови про доручення проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, висновку експерта від 22.02.2024 року, поясненнями ОСОБА_1 , підтверджено, що 18.02.2024 року близько 18.26 год по вул. Молодіжна в м. Турка Самбірський район Львівська область громадянин ОСОБА_1 зберігав без мети збуту 4 зіп-пакети із речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта від 22.02.2024 року №СЕ-19/109-24/2447-НЗПРАП є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - екстрактом канабісу в перерахунку на суху речовину становить 2,7203 г (в невеликих розмірах), чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.44 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії такої посадової особи, що його складала в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися. Протокол не містить жодних зауважень з боку правопорушника, який протокол підписав.
Ч.1 ст.44 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах.
Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 року №188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» затверджено невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, зокрема канабісу - цілі або різного ступеня подрібнення будь-які частини рослини роду коноплі або їх суміш (за винятком власне дозрілого насіння) незалежно від того, піддавались вони екстракції, деструкції, гниттю чи враженню пліснявою. Відповідно до цього наказу ці особливо небезпечні наркотичні засоби виготовляються без застосування спеціального (лабораторного) обладнання з рослин, культивування яких дозволено для промислових цілей за наявності спеціального дозволу (ліцензії). Кількісне визначення маси цих наркотичних засобів здійснюється у перерахунку на суху речовину, невеликий розмір - до 5,0 г.
З описової частини адміністративного протоколу в провину ОСОБА_1 ставиться незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту в невеликих розмірах.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини в галузі охорони праці і здоров'я населення.
Об'єктивна сторона: незаконне виробництво, незаконне придбання, незаконне зберігання, незаконне перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах.
Виробництво наркотичних засобів та (або) психотропних речовин - усі дії, пов'язані з серійним одержанням наркотичних засобів та (або) психотропних речовин із хімічних речовин та (або) рослин.
Придбання (тобто отримання різними шляхами певною особою у власність) та здійснення інших операцій із психотропними речовинами та наркотичними засобами регулюються відповідними статтями Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів». Громадяни мають право придбавати наркотичні засоби або психотропні речовини, включені до таблиць її і III Переліку, лише за рецептом лікаря.
Зберігання - це фактичне володіння наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх перебування у певному місці.
Перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів-переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів з однієї території до іншої в межах України.
Пересилання здійснюється шляхом відправки наркотичних засобів, психотропних речовин за допомогою пошти, багажем, якою-небудь людиною, іншим шляхом. При цьому ст. 12 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» встановлюється, що пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів у поштових (у тому числі міжнародних) відправленнях забороняється.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Також важливим для кваліфікації правопорушення за ч. 1 ст. 44 КУпАП є встановлення двох обставин: 1) відсутність мети збуту у процесі здійснення вищезазначених діянь; 2) розмір наркотичних засобів та психотропних речовин.
Суб'єктом правопорушення може бути особа, яка досягла 16 років.
Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За таких обставин, беручи до уваги те, що за ч.1 ст.44 КУпАП передбачена відповідальність, тому всебічно, повно, об'єктивно дослідивши всі обставини справи, суд дійшов висновку про достовірність та достатність доказів для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44 КУпАП і вважає, що в його діях є склад цього правопорушення.
У відповідності до ст.ст.34, 35 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається щире розкаяння винного, відсутність шкідливих наслідків правопорушення, обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, ступеня його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відтак суд приходить до висновку що дане порушення не потягло за собою будь яких наслідків, що негативно вплинули охорону праці і здоров'я населення, як пом'якшуючу обставину щире каяття.
Узагальнюючи вище зазначене суд, на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин справи, прийшов до переконання, що громадянина ОСОБА_1 має бути визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44 КУпАП, та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, вважаю за можливе застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стосовно відшкодування шкоди. Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у п.п.1-4 ст.213 КУпАП одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування. В даній справі суд не вирішує питання про відшкодування винним майнової шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування, оскільки, на думку суду, така шкода не заподіяна по причині відсутності в матеріалах справи доказів заподіяння такої шкоди.
Стосовно вирішення питання про вилучені речі і документи. Частиною 4 ст.283 КУпАП передбачено, що постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи. Оскільки документи не вилучалися, суд даного питання не вирішує. Однак, судом встановлено, що працівниками поліції у ОСОБА_1 добровільно видано 4 зіп-пакети із речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта від 22.02.2024 року №СЕ-19/109-24/2447-НЗПРАП є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - екстрактом канабісу, який в перерахунку на суху речовину становить 2,7203 г, та які є знаряддям вчинення адміністративного правопорушення.
З врахуванням вимог 4 ст.283 КУпАП згадані наркотичні речовини підлягають знищенню.
Стосовно стягнення судового збору. Згідно із ст.40-1КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір і порядок сплати встановлюється Законом. Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року (зі змінами), особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» №3460-IX від 09.11.2023 року, який набрав чинності з 01.01.2024 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року становить 3028 гривень.
У зв'язку з чим з 01.01.2024 року розмір судового збору за накладене адміністративне стягнення становить 605,60 грн (3028 ? 0,2 = 605,60).
Оскільки суд прийшов до висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.44 КУпАП із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу, то з такої особи підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.40-1, ч.3 ч.1 ст.44, ст.ст.221,280,283,284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні 18.02.2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №949866 від 06.03.2024 року та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
Штраф необхідно внести через установу банку України на розрахунковий рахунок: Отримувач: ГУК Львів/Турківська тг/21081100. Код отримувача (код ЄДРПОУ): 38008294, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку (МФО) 899998; Номер рахунку: UA588999980314000542000013919; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, платіжний документ необхідно подати до Турківського районного суду Львівської області.
З урахуванням ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, що становить 102 (сто дві) гривні 00 копійок.
Добровільно видані згідно з протоколом огляду місця події від 18.02.2024 року та згідно квитанції про отримання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу №003563, 4 зіп-пакети із речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта від 22.02.2024 року №СЕ-19/109-24/2447-НЗПРАП є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - екстрактом канабісу, який в перерахунку на суху речовину становить 2,7203 г - знищити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, зареєстроване місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 судовий збір за ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача 37993783, рахунок №UA908999980313111256000026001, назва отримувача: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ суду 02886806, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) у сумі 605,60 грн.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Р.І.Ференц