19 березня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/7554/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову № 352872 від 25.04.2023 року прийняту начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) Пономаренко В.В. від 25.04.2023 № 352872 з накладенням стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000,00 грн. за порушення вимог ст.ст.34,48 Закону України "Про автомобільний транспорт", яка прийнята за наслідками розгляду Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 352231 від 27.03.2023 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що відповідач протиправно наклав на нього штраф у сумі 17000 грн, оскільки на момент здійснення рейдової перевірки він не здійснював підприємницьку діяльність, а отже не міг бути суб'єктом господарювання та перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", відносно якого застосовується адміністративно-господарська санкція у вигляді штрафу. Крім цього, також звертав увагу, що при оформленні матеріалів відповідачем було ряд порушень, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено про законність оскаржуваної постанови. Вважає, що доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог, є безпідставними та необґрунтованими, вони не спростовують факту виявленого порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
27.03.2023 року начальником відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області у період з 27.03.2023 по 02.04.2023.
27.03.2023 р. начальником відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області видано направлення на рейдову перевірку №015524 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів на підставі, затвердженого щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 27.03.2023 р. №19771/42/27-23 щодо дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт" та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільного транспорту на адміністративній території м. Чернівці та Чернівецькій області.
27.03.2023 р. посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області проведено перевірку транспортного засобу MAN номерний знак НОМЕР_1 з причіпом SHMITZ номерний знак НОМЕР_2 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , транспортний засіб MAN номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 .
Відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , причіп SHMITZ номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 .
Під час перевірки виявлено порушення статті 34 та 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме під час здійснення вантажних перевезень перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу та протоколом перевірки та адаптації тахографа, що зафіксовано в акті №352231 від 27.03.2023.
28.03.2023 р. відповідач направив позивачу повідомлення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт №19994/42/24-23, відповідно до якого позивача повідомлено, що 25.04.2023 року запрошено до приміщення Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, з 09.00 год. по 12.00 год. у його присутності.
Вказане направлення направлено за адресою: АДРЕСА_1 .
25.04.2023 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_1 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №352872 за порушення вимог статей 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", та відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн.
Не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №352872 від 25.04.2023, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пунктів 7-9 ч. 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
За змістом ч. 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Закон України "Про автомобільний транспорт" визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Згідно з ст. 2 Закону України "Про автомобільний транспорт", законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 6 Закон України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до п. 8 "Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Частиною 1 ст. 34 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільний перевізник повинен:
- виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;
- утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;
- забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;
- забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв;
- організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;
- забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;
- забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;
- забезпечувати безпеку дорожнього руху;
- забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Згідно приписів ст. 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити:
дата і місце складання;
вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
пункти завантаження і розвантаження.
Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.
У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:
для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;
для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судом вище, 27.03.2023 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області проведено перевірку транспортного засобу MAN номерний знак НОМЕР_1 з причіпом SHMITZ номерний знак НОМЕР_2 .
Під час перевірки виявлено порушення статті 34 та 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" - під час здійснення вантажних перевезень перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу та протоколом перевірки та адаптації тахографа, що зафіксовано в акті №352231 від 27.03.2023.
За таких обставин відповідачем 25.04.2023 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_1 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №352872 за порушення вимог статей 34, 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, та відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн.
Однак, суд не погоджується із такими висновками відповідача та прийнятою постановою про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу з огляду на таке.
Як зазначено судом вище, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Отже, автомобільним перевізником може бути як фізична особа так і юридична особа, яка надає послуги щодо перевезення пасажирів та вантажів транспортними засобами та несе відповідальність у випадку недотримання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт".
Згідно пункту 2 частини 2 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
У поданому відзиві відповідачем зазначено, що за своєю природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону України, є адміністративно - господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб'єкта господарювання у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.
Таким чином, суб'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону №2344-ІІІ, може бути лише суб'єкт господарювання.
Слід відмітити, що на момент проведення перевірки транспортного засобу марки MAN номерний знак НОМЕР_1 з причіпом SHMITZ номерний знак НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_1 , остання не була фізичною особою-підприємцем (таку діяльність припинено 17.11.2020), а отже не була суб'єктом господарювання, якого може бути притягнено до відповідальності згідно ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Суд зазначає, що норми Закону України "Про автомобільний транспорт" не ототожнюють поняття "власник транспортного засобу" та "автомобільний перевізник", оскільки власник автомобіля за певних умов може бути автомобільним перевізником, проте у випадку, якщо автомобільним перевізником є користувач транспортного засобу, а не його власник, відповідальність за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" останній не несе.
Враховуючи наведене, суд вважає безпідставними доводи відповідача стосовно того, що саме ОСОБА_1 була автомобільним перевізником вантажу, який перевозився транспортним засобом MAN номерний знак НОМЕР_1 з причіпом SHMITZ номерний знак НОМЕР_2 , оскільки встановлення виключно факту володіння позивачем транспортним засобом не може безумовно свідчити про те, що він також і є автомобільним перевізником.
Слід зазначити, що в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які інші докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 здійснювала перевезення вантажу на комерційній основі 27.03.2023 транспортним засобом MAN номерний знак НОМЕР_1 з причіпом SHMITZ номерний знак НОМЕР_2 , водієм якого був ОСОБА_2 .
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 безпідставно притягнено до відповідальності згідно постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.04.2023 р. №352872.
Отже, постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.04.2023 р. №352872 є протиправною та підлягає скасуванню.
Крім цього, суд зазначає наступне.
Згідно пунктів 1, 2 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі-Порядок №1567 у редакції на час виникнення спірних відносин), цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
Пунктом 26 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Відповідно до пункту 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
В обґрунтування позову зазначалося, що позивача не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи про порушення, така була розглянута у його відсутність, що позбавило права позивача бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення.
На противагу указаному, відповідач зазначав, що позивача завчасно повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства, на виконання чого було вжито всіх необхідних заходів.
На підтвердження своїх доводів відповідачем надано копію Повідомлення на розгляд справи від 28.03.2023 №19994/42/24-23 адресованого ОСОБА_1 .
Проте саме по собі Повідомлення на розгляд справи від 28.03.2023 №19994/42/24-23 є недостовірним доказом повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за наслідком розгляду якої прийнята оскаржувана постанова, оскільки відповідачем не було надано суду належних доказів отримання позивачем вказаного Повідомлення на розгляд справи.
Таким чином, станом на 25.04.2023 - день розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт - у відповідача не було відомостей про отримання ОСОБА_1 . Повідомлення на розгляд справи від 28.03.2023 №19994/42/24-23.
Суд констатує, що відповідачем у ході судового розгляду цієї справи не було надано належних та достовірних доказів повідомлення позивача про час і місце розгляду справи під розписку, як і не надано рекомендованого листа із повідомленням про вручення позивачу повідомлення про розгляд відносно нього справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, як це передбачено імперативними приписами пункту 26 Порядку №1567, а тому відхиляє доводи відповідача про повідомлення позивача шляхом залишення в поштовій скриньці повідомлення та відеофіксацію такої події.
Зазначене свідчить про те, що суб'єкт владних повноважень фактично позбавив позивача надати свої пояснення, висловити свою позицію щодо вчиненого ним, на думку відповідача, порушення вимог статей 34, 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”; спростувати позицію посадових осіб відділу державного нагляду (контролю) про те, що саме ОСОБА_1 є автомобільним перевізником у спірних відносинах та саме він повинен нести відповідальність, передбачену абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, за порушення, що були зафіксовані у акті №352231 від 27.03.2023.
Отже, в даному випадку суд погоджується із доводами позову про порушення відповідачем передбаченої Порядком №1567 процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що дає суду додаткові підстави для визнання оскаржуваної постанови протиправною.
Аналогічних висновків дійшов і Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах від 21.08.2023 у справі №600/788/23-а, від 24.01.2024 у справі №600/1333/23-а та від 25.01.2024 у справі №713/641/23.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.03.2018 по справі №742/3757/16-а, від 31.01.2019 по справі №760/10803/15-а, від 24.12.2019 по №360/403/19.
При цьому суд звертає увагу на те, що і судом касаційної інстанції у справі з подібних відносин (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №823/352/16) зроблено висновок про те, що порушення встановленої Порядком №1567 процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт є підставою для визнання незаконною постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів протиправність постанови Відділу Державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №35287 від 25.04.2023 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.
Натомість доводи відповідача є безпідставними та не обґрунтованими, такі не свідчать про законність оскаржуваної постанови.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області №352872 від 25.04.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000,00 грн.
3. Cтягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 )
Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Руська, 248-У, м. Чернівці, 58023, Код ЄДРПОУ 39816845)
Суддя І.В. Маренич