18 березня 2024 р. м. Чернівці Cправа № 600/7648/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про стягнення судових витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
І. РУХ СПРАВИ ТА ЗАЯВИ
1.1. У провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-2), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі грошового забезпечення включно зі збільшеною додатковою винагородою, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, військовослужбовця ОСОБА_2 його дружині ОСОБА_1 за період його зникнення та перебуванні у полон, а саме в період з 24.09.2022 року до моменту поки особу не буде звільнено з полону;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити дружині ОСОБА_1 в повному розмірі грошове забезпечення включно зі збільшеною додатковою винагородою відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, чоловіка військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 за період його зникнення безвісти та перебуванні у полоні, а саме в період з 24.09.2022 року до дня поки останнього не буде звільнено, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовцям, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх”.
1.2. Ухвалою суду від 08.12.2023 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
1.3. 28.02.2024 року судом ухвалено рішення, яким позов задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі грошового забезпечення включно зі збільшеною додатковою винагородою, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, військовослужбовця ОСОБА_2 його дружині ОСОБА_1 за період перебування у полоні, а саме в період з 24.09.2022 року до моменту поки особу не буде звільнено з полону; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному розмірі грошове забезпечення включно зі збільшеною додатковою винагородою відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, її чоловіка військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 за період перебування у полоні, а саме в період з 24.09.2022 року до дня поки останнього не буде звільнено, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовцям, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх”.
1.4. Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) представником позивача адвокатом Ювченко А.В. подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення на його користь судові судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25125,00 грн.
1.5. Згідно із частиною 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення, а відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
1.6. Враховуючи положення частин 2,3 статті 252 КАС України, а також те, що рішення в адміністративній справ №600/7648/23-а ухвалено в результаті розгляду справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути питання про судові витрати без участі представників сторін, у порядку письмового провадження.
ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Заяв та клопотань іншого характеру від учасників справи до суду не надходило
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Так, відповідно до доданих до заяви про стягнення судових витрат позивач, за наслідками розгляду адміністративної справи №600/7648/23-а понесено судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 25125,00 грн.
3.2. На підтвердження понесення судових витрат, представник позивача суду надав:
- договір про надання правової (правничої) допомоги №08/05/23 від 08.05.2023 року;
- додаткову угоду №1 від 08.05.2023 року до договору № 00/05/23 від 08.05.2023 року про надання правової допомоги;
- договір про надання правової (правничої) допомоги №27/11/23 від 27.11.2023 року;
- додаткову угоду №1 від 27.11.2023 року до договору №27/11/23 від 27.11.2023 року про надання правової допомоги;
- звіт (акт) від 02.12.2023 року про надані послуги у зв'язку зі збором документів щодо полону ОСОБА_2 та належних виплат;
- звіт (акт) від 10.01.2024 року про надані послуги у зв'язку із розглядом справи №600/7648/23-а;
- квитанцію №02-1/12/23 від 02.12.2023 року оплату наданих послуг на суму 11055,00 грн;
- квитанцію №10-1/01/24 від 10.01.2024 року оплату наданих послуг на суму 14070,00 грн.
3.3. Представниками відповідачів не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, хоча заяву про стягнення судових витрат було надіслано відповідачам в їх електронні кабінети у системі “Електронний суд”.
IV. ПОЗИЦІЯ ТА ВИСНОВОК СУДУ
4.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
4.2. У цій справі судом задоволено позов ОСОБА_1 , яка в розумінні КАС України не є суб'єктом владних повноважень, а тому судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, які порушила права позивача.
4.3. Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а відповідно до пункту 1 частини 3 цієї ж статті КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
4.4. Статтею 134 КАС України врегульовані питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
4.5. Зокрема, відповідно до частин 3,4 цієї статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4.6. Представником позивача до розглядуваної заяви додано договори про надання правничої допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг) та первинні документи, які підтверджують надання ним послуг правової допомоги позивачу.
4.7. Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
4.8. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6 статті 134 КАС України).
4.9. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 7 статті 134 КАС України).
4.10. Приписами частини 1 статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги.
4.11. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частини 2, 3 статті 30 вищевказаного Закону).
4.12. Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
4.13. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4.14. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо, однак вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
4.15. Як зазначено судом вище, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 7 статті 134 КАС України).
4.16. Зазначене право належить виключно відповідачам і суд самостійно не вправі доводити неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
4.17. Представниками відповідачів клопотання щодо зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суду не надано та не вчинено жодних дій щодо доведення неспівмірності витрат.
4.18. При цьому, суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду стосовно вирішенні питання про розподіл судових витрат, викладену в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. Так, Великою Палатою зроблено висновок, що саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.
4.19. Водночас, Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
4.20. А тому, не зважаючи на те, що відповідачами не вчинено дій щодо доведення не співмірності витрат, суд наголошує, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію розумності їхнього розміру.
4.21. Так, згідно звіту (акт) від 02.12.2023 року про надані послуги у зв'язку зі збором документів щодо полону ОСОБА_2 та належних виплат, а також звіту (акт) від 10.01.2024 року про надані послуги у зв'язку із розглядом справи №600/7648/23-а розмір витрат на правничу допомогу сумарно становить 25125,00 грн.
При вирішенні питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу суд бере до уваги характер заявлених позовних вимог, що був предметом розгляду, значення даної справи для позивача, а також обсяг наданих послуг та затрачений час.
4.22. Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
4.23. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
4.24. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04)» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
4.28. Більше того, суд звертає увагу на те, що відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, зокрема викладеної у постанові від 14.07.2021 року у справі №808/1849/18, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
4.29. У цій справі, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною 5 статті 134 КАС України, виходить із такого:
- розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження;
- дана справа не потребувала встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.
4.30. Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
4.31. Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, а також те, що позов задоволено частково, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі на 12562,50 грн., оскільки заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають умовам співмірності. Зокрема, заявлена сума компенсаційних витрат не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
4.32. Подібний висновок щодо стягнення витрат на правову допомогу зроблено Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 12.04.2023 року у справі №600/2822/23-а.
4.33. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, який порушив права позивача, необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12562,50 грн., що є справедливим, пропорційним до предмету спору та відповідає обсягам проведеної роботи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 252 КАС України, суд -
1. Заяву представника ОСОБА_1 про стягнення судових витрат - задовольнити частково.
2. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12562 (дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн 50 коп.
3. У задоволені решти вимог заяви - відмовити.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на додаткове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Додаткове рішення у повному обсязі складено 18 березня 2024 р..
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач-1 - Військова частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Відповідач-2 - Військова частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Суддя О.В. Анісімов