19 березня 2024 року справа № 580/1299/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 6/8/5/ФР37026/3006 від 08.11.2021 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 6/8/5/ФР37026/3006 від 08.11.2021 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019 із врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначила, що з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, то перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки необхідно здійснити з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до Головного управління із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 6/8/5/ФР37026/3006 від 08.11.2021, однак Головне управління відмовило у вказаному перерахунку за відсутності підстав для його проведення.
Ухвалою від 21.02.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
23.02.2024 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представниця відповідача просила в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що на виконання вимог статті 63 закону № 2262-ХІІ, дотримуючись Порядку № 45 та постанови № 103, позивачу у 2018 році перераховано пенсію на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій відповідно до постанови КМУ № 103, яка надійшла до Головного управління.
Також представниця відповідача зазначила, що відповідно до Порядку № 45 Головне управління здійснює перерахунок пенсії на підставі довідок, форма довідки про розмір грошового забезпечення, в тому числі складові грошового забезпечення, передбачена додатком 2 Порядку № 45. Врахування інших видів грошового забезпечення не передбачено.
Вказала, що право на перерахунок пенсії із грошового забезпечення визначеного станом на 05.03.2019 виникає саме з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), у зв'язку із чим позовні вимоги вважає необґрунтованими. Вказала, що на виконання рішення суду, позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Окрім того, зауважила, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію у відповідності до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ від 09.04.1992.
Позивач звернувся до Головного управління із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 по 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФР37026 від 08.11.2021, визначеного станом на 05.03.2019.
Відповідач направив позивачу лист від 27.09.2023 № 12349-11978/М-02/8-2300/23, в якому зазначив, що нормативно-правових актів щодо умов та порядку проведення перерахунку та виплати перерахованих пенсій, а також визначення складових грошового забезпечення, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, після дати набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2019 у справі № 826/3858/18 законної сили Кабінет Міністрів України не приймав. Повідомив, що на виконання рішення суду у справі № 580/3771/22 позивачу проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки № ФР37026 від 08.11.2021.
Дії Головного управління щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі вищевказаної довідки позивач вважає протиправними, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Статтею 43 Закону № 2262-XII визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із статтею 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45) пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, цією постановою установлено додаткові види грошового забезпечення, а також надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Отже, з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Вищезазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 160/8324/19.
При цьому, за змістом ч. 2 ст. 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Таким чином, право на перерахунок пенсії із грошового забезпечення визначеного станом на 05.03.2019, у позивача виникло саме з 01.04.2019, в силу положень ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ.
Посилання позивача на правові висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.08.2023 у справі № 380/103/22 про те, що перерахунок пенсій для осіб, які отримують пенсію згідно Закону № 2262-ХІІ, для яких змінено грошове забезпечення згідно з Постановою № 704, повинен здійснюватись саме з 01.01.2018 суд не приймає до уваги під час вирішення цього спору, оскільки у спірних правовідносинах слід враховувати, саме правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 160/8324/19, відповідно до якої, саме з 05 березня 2019 року, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
При цьому суд звертає увагу, що принцип єдності судової практики не має абсолютного характеру, оскільки процесуальним законодавством Велика Палата Верховного Суду, об'єднані палати, палати касаційних судів Верховного Суду наділені виключними повноваженнями у встановленому порядку відступати від раніше сформованої правової позиції з огляду на те, що в протилежному випадку це означало б неможливість виправлення судом своєї власної передчасної або “застарілої” позиції, викликаної, наприклад, нечіткістю закону (невідповідності критерію “якість закону”), що призвело до неоднакового тлумачення норм права, або виключало б можливість динамічного розвитку суспільних правовідносин та права; за певних обставин відступ від попередніх правових позицій суду касаційної інстанції узгоджується із уже усталеним виробленим у праві цивілізаційним підходом, згідно з яким “truth or stability - truth is preferable” (при конкуренції між правдивим (правильний, справедливим) і стабільним пріоритет варто віддавати першому).
Згідно з положеннями ст. ст. 37 та 45 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Велика Палата Верховного Суду як постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду забезпечує, зокрема, у визначених законом випадках здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 356 КАС України у постанові Великої Палати Верховного Суду має міститися вказівка про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася палата, що передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Разом з тим, у постанові від 11.08.2023 у справі № 380/103/22 відсутній висновок колегії суддів Верховного Суду про необхідність відступу від правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19 та справа № 380/103/22 не передавалась на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України та з врахуванням правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 160/8324/19, суд дійшов висновку, що у позивача не виникло право на перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 відповідно до довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФР37026 від 08.11.2021 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких слід відмовити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 19.03.2024.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК