Рішення від 19.03.2024 по справі 560/22161/23

Справа № 560/22161/23

РІШЕННЯ

іменем України

19 березня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , Хмельницького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Хмельницького об'єднаного міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якій просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо непроведення нарахування та вплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.07.2019 по день фактичного розрахунку - 23.12.2023 включно.

2. Визнати протиправною бездіяльність Хмельницького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо непроведення нарахування та вплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.07.2019 по день фактичного розрахунку - 23.12.2023 включно.

3. Зобов'язати Хмельницький обласний територіальний центру комплектування та соціальної підтримки нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.07.2019 по день фактичного розрахунку - 23.12.2023 включно, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні два місяці служби, які передували дню звільнення, з урахуванням раніше виплаченої суми середнього заробітку.

4. Зобов'язати Хмельницький об'єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.07.2019 по день фактичного розрахунку - 23.12.2023 включно, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні два місяці служби, які передували дню звільнення, з урахуванням раніше виплаченої суми середнього заробітку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач 23.12.2023 виплатив індексацію грошового забезпечення на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі №560/5807/23 в сумі 4774,51 грн (23.12.2023 є датою остаточного розрахунку). Позивач вважає, що його права порушені і мають бути відновлені шляхом виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви позивачеві необхідно було усунути шляхом викладення позовних вимог з врахуванням вимог, що визначені ст. 160 КАС України.

Від позивача надійшла заява з доданими документами на виконання вимог ухвали суду від 03.01.2024.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачами подано відзиви на позовну заяву. У відзивах на позов від 02.02.2024 та 05.02.2024 відповідачі просили у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначили, що на дату звільнення позивача зі служби, між сторонами не існувало спору з питань виплати індексації грошового забезпечення, позивач вперше звернувся до суду тільки через три роки після виключення із списків особового складу військової частини. В свою чергу відповідач, демонстрував добровільність виконання рішення суду та без зволікань здійснив виплату присуджених позивачу коштів.

Суд встановив такі обставини справи.

Позивач проходив військову службу у Хмельницькому об'єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до витягу з наказу військового комісара Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату від 16.07.2019 №87, ОСОБА_1 з 16.07.2019 виключено зі списків особового складу військового комісаріату та усіх видів забезпечення.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі №560/5807/23 позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Зобов'язано Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі №560/5807/23 Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки 23.12.2023 виплатив позивачеві 4774,51 грн.

Позивач вважає, що його права порушені і мають бути відновлені шляхом виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Статтею 43 Конституції України встановлено: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

За приписами статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З аналізу зазначених законодавчих норм убачається, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Згідно з частиною другою статті 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов'язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, тому числі й після прийняття судового рішення.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, враховуючи: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Відповідні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року в справі №821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18) дійшла висновку про те, що немає жодних підстав для відступу від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 15 вересня 2015 року у справі № 21-1765а15.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені в постанові від 26.06.2019р. у справі № 761/9584/15-ц, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Тобто, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

При вирішенні цього питання суд враховує такі обставини, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.

Вказаний підхід застосований Касаційним адміністративним судом під час вирішення справи № 806/2473/18 і наведений в постанові від 30.10.2019 р.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У поданому адміністративному позові позивач просить суд зобов'язати відповідачів нарахувати і виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.07.2019 по день фактичного розрахунку - 23.12.2023 включно, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні два місяці служби, які передували дню звільнення, з урахуванням раніше виплаченої суми середнього заробітку.

Відповідно до виписки по картковому рахунку позивачеві на виконання рішення суду виплачено 4774,51 грн.

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлений розмір заборгованості, характер цієї заборгованості, дії позивача та відповідачів, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплату у сумі 4774,51 грн.

Крім того, позивачеві необхідно виплатити середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 17.07.2019, оскільки позивач відповідно до витягу з наказу військового комісара Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату від 16.07.2019 №87, з 16.07.2019 виключено зі списків особового складу військового комісаріату

Одночасно суд зазначає, що Хмельницький об'єднаний міський військовий комісаріат є структурним підрозділом Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню саме щодо останнього.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2147,20 грн, враховуючи часткове задоволення позовних вимог та приписи ч. 1 ст. 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути 1073,60 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 17.07.2019 по 23.12.2023.

Стягнути з Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з грошового забезпечення при звільненні з посади в розмірі 4774 (чотири тисячі сімсот сімдесят чотири) грн 51 коп. з урахуванням обов'язкових платежів та виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідачі:Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Героїв Майдану, 64, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 08202826) Хмельницький об'єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Проскурівська, 35, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 09526028)

Головуючий суддя О.О. Михайлов

Попередній документ
117763721
Наступний документ
117763723
Інформація про рішення:
№ рішення: 117763722
№ справи: 560/22161/23
Дата рішення: 19.03.2024
Дата публікації: 21.03.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (26.08.2024)
Дата надходження: 27.12.2023
Учасники справи:
головуючий суддя:
БІЛА Л М
суддя-доповідач:
БІЛА Л М
МИХАЙЛОВ О О
суддя-учасник колегії:
ГОНТАРУК В М
МАТОХНЮК Д Б