Рішення від 18.03.2024 по справі 560/21521/23

Справа № 560/21521/23

РІШЕННЯ

іменем України

18 березня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

1. Визнати незаконними дії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в зарахуванні до страхового стажу період навчання в професійно-технічному училищі № 2 м.Тернополя з 01.09.1978 по 15.07.1981 року та набутого згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 20.07.1981 року періоду роботи протягом липня 1981 року - грудня 2003 року, у тому числі період роботи в СТОВ Світанок» с. Явтухи Деражнянського району Хмельницької області протягом 1995-2003 років, для призначення пенсії за віком.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 16 червня 2023 року №220550002092 про відмову в зарахуванні до страхового стажу період навчання в професійно-технічному училищі № 2 м.Тернополя з 01.09.1978 по 15.07.1981 року та набутого згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 20.07.1981 року періоду роботи протягом липня 1981 року - грудня 2003 року, у тому числі період роботи в СТОВ Світанок» с.Явтухи Деражнянського району Хмельницької області протягом 1995-2003 років.

3. Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу період навчання в професійно-технічному училищі №2 м.Тернополя з 01.09.1978 по 15.07.1981 року та набутого згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 20.07.1981 року періоду роботи з 20 липня 1981 року по 11 жовтня 2004 року, у тому числі період роботи в СТОВ Світанок» с.Явтухи Деражнянського району Хмельницької області протягом 1995-2003 років, що становить в загальному 20 років 6 місяці, а саме:

- з 20.07.1981 року по 06 березня 1982 року - трудова діяльність за здобутою спеціальністю в Тернопільському хлопчатобумажному комбінаті, стаж роботи 7 місяців 14 днів;

- з 26.08.1986 року по 01.09.1989 року - трудова діяльність на посаді монтажника радіоелектронної апаратури та приборів Тернопільського радіозаводу «Оріон», стаж роботи 3 роки 5 днів;

- з 05.10.194 року по 19.12.1990 року - різноробоча Тернопільського м'ясокомбінату, стаж роботи 1 рік 2 місяці 14 днів;

- з 15.03.1991 року по 25.06.1993 року - різноробоча Тернопільського депо Львівської залізниці, стаж роботи 2 роки 3 місяці 10 днів;

- з 01.07.1993 року по 09.08.1994 року - різноробоча «житлово-експлуатаційної дільниці об'єднання «Тернопільрембуд», стаж роботи 1 рік 1 місяць.8 днів;

- з 12 квітня 1995 року по 10 лютого 2004 року - трудова діяльність різноробочою в спілці селянських господарств «Світанок» с.Явтухи Деражнянського району Хмельницької області (в подальшому реформованого в 1998 році в спілку селян власників «Світанок» згідно протоколу зборів № 1 від 23.01.1998 року, а з 11 лютого 2000 року згідно рішення установчих зборів учасників товариства (протокол № 1 від 11.02.2000 року) створено сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) «Світанок» с.Явтухи Деражнянського району Хмельницької області), стаж роботи 8 років 11 місяців 28 днів;

- з 13.05.2004 року по 11.10.2004 року - трудова діяльність в СТОВ «Надія» с.Гармаки Барського району Вінницької області; стаж роботи 3 місяці 27 днів.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 09.06.2023 зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 16.06.2023 №220550002092 їй було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

При цьому зазначає, що їй протиправно не враховано період навчання з 01.09.1978 по 15.07.1981, згідно диплому серії НОМЕР_2 від 16.07.1981 та період роботи з липня 1981 року по грудень 2003 року, згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 20.07.1981.

Ухвалою суду від 19.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Вказує, що згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивачки склав 06 років 11 місяців 23 дні, що не достатньо для призначення пенсії за віком.

До страхового стажу позивачки не зараховано періоди:

- навчання з 01.09.1978 по 15.07.1981 згідно з дипломом № 643468 від 16.07.1981, оскільки відсутній підпис голови екзаменаційної комісії;

- роботи впродовж липня 1981 року - грудня 2003 року, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 від 20.07.1981, яку не взято до уваги при обчисленні страхового стажу, оскільки допис прізвища (олівцем) « ОСОБА_2 » та запис про зміну прізвища російською мовою з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » здійснене з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: запис про документ, на підставі якого внесено зміни, посвідчений печаткою, по відтиску якої неможливо визначити назву підприємства, яке здійснило зміни. Докумети про зміну прізвища з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » не надано.

Крім цього, звертає увагу, що до страхового стажу позивачки зараховано період роботи з 01.05.2004 по 31.07.2004 року (27 днів) у СТОВ «Надія» згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, відтак спір в частині зарахування зазначеного періоду роботи відсутній.

У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

З урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі суд приходить до висновку про відсутність підстав для проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області теж подало відзив на позовну заяву у якому просить у задоволенні позову відмовити.

Зазначило, що до страхового стажу позивача не враховано періоди:

- навчання з 01.09.1978 по 15.07.1981, згідно диплому серії НОМЕР_2 від 16.07.1981, оскільки відсутній підпис голови екзаменаційної комісії;

- роботи протягом липня 1981 року - грудня 2003 року, згідно трудової книжки НОМЕР_4 від 20.07.1981, яку не прийнято до уваги при обчисленні страхового стажу, оскільки допис прізвища (зроблено олівцем) « ОСОБА_2 » та запис про зміну прізвища, російською з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » здійснено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, а саме, запис про документ, на підставі якого внесено зміни, засвідчено печаткою, по відтиску якої неможливо визначити назву підприємства, яке здійснило зміни. Документів про зміну прізвища з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » не надано.

Крім того, не прийнято до уваги при обчисленні страхового стажу архівну довідку від 27.10.2022 №563, про роботу в СТОВ «Світанок» протягом 1995-2003 років, оскільки в первинних документах не зазначено по батькові позивача.

Страховий стаж позивача, за наданими до заяви про призначення пенсії документами склав 06 років 11 місяців 23 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

09.06.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №220550002092 від 16.06.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи 30 років.

Вказано, що страховий стаж особи становить 06 років 11 місяців 23 дні.

Також у рішенні вказано, що до страхового стажу не зараховано періоди:

- навчання з 01.09.1978 по 15.07.1981, згідно диплому серії НОМЕР_2 від 16.07.1981, оскільки відсутній підпис голови екзаменаційної комісії;

- роботи протягом липня 1981 року - грудня 2003 року, згідно трудової книжки НОМЕР_4 від 20.07.1981, яку не прийнято до уваги при обчисленні страхового стажу, оскільки допис прізвища (зроблено олівцем) « ОСОБА_2 » та запис про зміну прізвища, російською з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » здійснено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, а саме, запис про документ, на підставі якого внесено зміни, засвідчено печаткою, по відтиску якої неможливо визначити назву підприємства, яке здійснило зміни. Документів про зміну прізвища з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » не надано.

Архівну довідку від 27.10.2022 №563, про роботу в СТОВ «Світанок» протягом 1995-2003 років, не прийнято до уваги при обчисленні страхового стажу, оскільки в первинних документах не зазначено по батькові заявниці.

Про вказане рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.06.2023.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Частиною 1статті 24 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Згідно із статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Щодо неврахування до страхового стажу періоду навчання позивача з 01.09.1978 по 15.07.1981, згідно диплому серії НОМЕР_2 від 16.07.1981, оскільки в дипломі відсутній підпис голови екзаменаційної комісії, суд зазначає наступне.

На підтвердження періоду свого навчання в професійно-технічному училищі №2 м. Тернополя з 01.09.1978 по 15.07.1981 позивачем надано копію диплому серії НОМЕР_2 , виданого 16.07.1981 (згідно якого позивач 01 вересня 1978 року вступила, а 15 липня 1981 року закінчила повний курс середнього професійно-технічного училища за професією "ткаля п'ятого розряду").

Згідно копії диплому серії НОМЕР_2 , виданого 16.07.1981, в ньому відсутній голови екзаменаційної комісії.

Суд зауважує, що вказаний вище диплом не мiстить помарок, виправлень та пiдчисток, на ньому є пiдписи директора училища та заступника директора училища по навчально-виробничій роботі, завірено печаткою навчального закладу, проставлена вiдмiтка про видачу та реєстраційний номер диплома.

Отже, з вказаного диплома можна визначити вci данi для встановлення навчання позивача для зарахування до трудового стажу.

Також, суд звертає увагу, що навчання позивача додатково пiдтверджує надана останнім суду копія трудової книжки серії НОМЕР_3 , в якій міститься запис №1 про навчання позивача в Тернопільському ГПТУ №2 з 01.09.1978 по 15.07.1981. Крім того, відповідно до запису трудової книжки серії НОМЕР_3 №2 від 20.07.1981 позивач прийнята на роботу в ткацький цех №1 ткалею по п'ятому розряду, що відповідає спеціальності "ткаля" в дипломі серії НОМЕР_2 .

В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації навчального закладу не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці чи інших офіційних документах, про що зроблений відповідний висновок Верховного Суду у постанові від 21.02.2018 по справі № 687/975/17.

Отже, твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача до страхового стажу у зв'язку з відсутністю в дипломі підпису голови екзаменаційної комісії, є безпідставними.

Тому суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1978 по 15.07.1981.

Щодо не зарахування періодів роботи позивача з липня 1981 року по грудень 2003 року, суд зазначає таке.

На виконання вимог ухвали суду від 26.01.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надало розрахунок страхового стажу позивача, згідно якого до страхового стажу, згідно трудової книжки НОМЕР_4 , не враховано періоди роботи: з 20.07.1981 по 06.05.1982, з 08.06.1983 по 21.01.1985, з 14.10.1985 по 19.08.1986, з 26.08.1986 по 01.09.1989, з 05.10.1989 по 19.12.1990, з 15.03.1991 по 25.06.1993, з 01.07.1993 по 09.08.1994, з 12.04.1995 по 31.12.2003.

Як слідує із оскаржуваного рішення, до страхового стажу позивача не зараховано вказані періоди роботи, згідно трудової книжки НОМЕР_4 від 20.07.1981, оскільки допис прізвища (зроблено олівцем) « ОСОБА_2 » та запис про зміну прізвища, російською з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » здійснено з порушенням Інструкції №58, а саме, запис про документ, на підставі якого внесено зміни, засвідчено печаткою, по відтиску якої неможливо визначити назву підприємства, яке здійснило зміни. Документів про зміну прізвища з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » не надано.

Тобто, фактично, вказані періоди роботи позивача не було зараховано пенсійним органом до стажу його роботи, який зараховується для призначення пенсії за віком, у зв'язку з виявленими недоліками при заповненні трудової книжки позивача відповідальними працівниками підприємства, на яких позивач працював.

В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.

Трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Також відповідачем не враховано періоди роботи протягом 1995-2003 років в СТОВ «Світанок», згідно архівної довідки від 27.10.2022 №563, оскільки в первинних документах не зазначено по батькові заявниці.

Суд зазначає, що у довідці чітко вказані періоди роботи позивача в СТОВ «Світанок» 1995-2003 роках в с. Явтухи Деражнянського району Хмельницької області.

В трудовій книжці серії НОМЕР_3 також містяться відомості про те, що позивач 12.04.1995 була прийнята на різні роботи в СТОВ «Світанок».

Крім того, трудова книжка серії НОМЕР_3 та архівна довідка №563 містять ідентичні відомості про кількість відпрацьованих людиноднів за рік та встановлений мінімум людиноднів (починаючи з 1995 року).

Отже, трудова книжка, а також архівна довідка містять відомості про трудову участь позивача за спірні періоди.

Таким чином, твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування періодів роботи позивача до страхового стажу є безпідставними.

Тому суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для зарахування до страхового стажу позивача також періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_4 : з 20.07.1981 по 06.05.1982, з 08.06.1983 по 21.01.1985, з 14.10.1985 по 19.08.1986, з 26.08.1986 по 01.09.1989, з 05.10.1989 по 19.12.1990, з 15.03.1991 по 25.06.1993, з 01.07.1993 по 09.08.1994, з 12.04.1995 по 31.12.2003.

Щодо зарахування до стажу періодів роботи у 2004 році, суд звертає увагу на таке.

Згідно трудової книжки, позивач працювала:

- з 12.04.1995 по 10.02.2004 ССТ "Світанок" (найменування змінювалось у подальшому у зв'язку з реформуванням);

- з 13.05.2004 по 11.10.2004 - у СТОВ "Надія".

Згідно розрахунку стажу, здійсненого пенсійним органом під час розгляду питання про призначення пенсії, у 2004 році зараховано до стажу період з 01.05.2004 по 31.07.2004 тривалістю 27 днів.

Згідно розрахунку стажу, надано пенсійним органом на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, позивачу зараховано у 2004 році періоди з 01.05.2004 по 11.05.2004 (11 днів), з 01.06.2004 по 08.06.2004 (8 днів) та з 01.07.2004 по 08.07.2004 (8 днів) згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (відповідно до сплати страхових внесків) (усього - 27 днів).

Згідно ч.1 ст.21 Закону №1058 персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з частиною 12 статті 20 Закону №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

У трудовій книжці позивача наявні відповідні записи про роботу у спірний період, тому ці записи є належними та допустимими доказами на підтвердження страхового (трудового) стажу.

Суд враховує, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для незарахування періодів роботи до страхового стажу через несплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.03.2021 року у справі №423/757/17.

У постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року по справі № 607/4451/16-а викладено правову позицію, згідно якої сама по собі відсутність записів у трудовій книжці чи відсутність індивідуальних відомостей про застраховану особу (сплату страхових внесків в ПФУ) не може бути достатнім та належним доказом підтвердження відсутності трудових відносин.

Отже, такий період також має бути зарахований до стажу позивача у повному обсязі (тобто, з 01.01.2004 по 10.02.2004 та з 13.05.2004 по 11.10.2004). Хоча у рішенні пенсійного органу не зазначається про відмову у зарахуванні такого, однак фактичне незарахування відповідного періоду фактично свідчить про таку відмову.

Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №220550002092 від 16.06.2023 є протиправним та підлягає скасуванню в частині, якою позивачу відмовлено в зарахуванні страхового стажу періоду навчання з 01.09.1978 по 15.07.1981 та періодів роботи з 20.07.1981 по 06.05.1982, з 08.06.1983 по 21.01.1985, з 14.10.1985 по 19.08.1986, з 26.08.1986 по 01.09.1989, з 05.10.1989 по 19.12.1990, з 15.03.1991 по 25.06.1993, з 01.07.1993 по 09.08.1994, з 12.04.1995 по 10.02.2004 та з 13.05.2004 по 11.10.2004.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Водночас, визначення конкретної тривалості стажу позивача (у тому числі кожного з відповідних періодів) віднесено до повноважень пенсійного органу, який має спершу зарахувати спірні періоди до відповідного стажу.

Таким чином, позовні вимоги в частині визначенням конкретної тривалості таких строків є передчасними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що оскаржуване рішення приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області судові витрати у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №220550002092 від 16.06.2023 в частині відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1978 по 15.07.1981 та періодів роботи з 20.07.1981 по 06.05.1982, з 08.06.1983 по 21.01.1985, з 14.10.1985 по 19.08.1986, з 26.08.1986 по 01.09.1989, з 05.10.1989 по 19.12.1990, з 15.03.1991 по 25.06.1993, з 01.07.1993 по 09.08.1994, з 12.04.1995 по 10.02.2004 та з 13.05.2004 по 11.10.2004.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1978 по 15.07.1981, періоди роботи з 20.07.1981 по 06.05.1982, з 08.06.1983 по 21.01.1985, з 14.10.1985 по 19.08.1986, з 26.08.1986 по 01.09.1989, з 05.10.1989 по 19.12.1990, з 15.03.1991 по 25.06.1993, з 01.07.1993 по 09.08.1994, з 12.04.1995 по 10.02.2004 та з 13.05.2004 по 11.10.2004.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18 березня 2024 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 )

Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, 54008 , код ЄДРПОУ - 13844159)

Головуючий суддя Д.А. Божук

Попередній документ
117763698
Наступний документ
117763700
Інформація про рішення:
№ рішення: 117763699
№ справи: 560/21521/23
Дата рішення: 18.03.2024
Дата публікації: 21.03.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (19.07.2024)
Дата надходження: 15.12.2023
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії