Справа № 420/26906/23
19 березня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовною заявою звернулась адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, діюча в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2023 р. пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.03.2023 року ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у сумі 22 364,34 грн.
II. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних вимог представник позивача зазначає, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р. З 1 липня 2021 р. позивач набув право на щомісячну доплату у сумі 2000 грн. на підставі постанови КМУ від 14.07.2021 р. №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", яка була йому нарахована та сплачувалась відповідачем. На виконання судового рішення по справі № 420/17845/22 від 02 січня 2023 року, позивачу з 01.12.2019 року проведено перерахунок пенсії у розмірі 18 302,05 грн. На виконання постанови КМУ від 24 лютого 2023 р. № 168 позивачу було проведено індексацію пенсії з 01.03.2023 р. та нараховано 1500,00 грн., проте розмір пенсії залишився незмінним. Так, відповідно до розрахунку пенсії станом на 01.03.2023 р. позивачу було нараховано пенсію у сумі 22 364,34 грн., однак виплачено лише 20 930,00 грн. Таким чином, відповідачем протиправно встановлено обмеження максимальним розміром з 01.03.2023 року та не нараховано щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. згідно вказаної Постанови КМУ № 713, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач не скористався правом у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому ухвали суду від 09.10.2023 року про відкриття провадження у справі надати відзив на позивну заяву, примірник якої доставлено до електронного кабінету відповідача 10.10.2023 року, що підтверджується відповідною довідкою, наявної в матеріалах справи ( а.с. 19 зв).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 09.10.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Цією ухвалою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача, зокрема, протокол про перерахунок пенсії позивача з 01.07.2021 року; протокол про перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023 року; докази вчинення або невчинення оскаржуваних дій з їх нормативно-правовим обґрунтуванням.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, що підтверджується перерахунком пенсії за пенсійною справою № N/А165432 -МВС ( а.с. 11).
15.06.2023 р. адвокат позивача звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.03.2023 р. у розмірі, визначеному на момент первинного призначення пенсії, без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням індексації пенсії, передбаченою постановою КМУ від 24.02.2023 р. № 168, а також нарахувати та виплачувати позивачу з 01.07.2021 р. щомісячну доплату у розмірі 2000 грн., передбачену постановою КМУ від 14.07.2021 р. №713, без обмеження пенсії заявника максимальним розміром (а.с.9).
26.07.2023 р. ГУ ПФУ в Одеській області листом за вих. № 20340-18526/С-02/8-1500/23 повідомило представника позивача, що згідно постанови КМУ від 14.07.2021 року № 713 позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.07.2021 р., розмір якої становив 7060,48 грн. При цьому, за нормами вказаної Постанови, у разі коли пенсія особам переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень, якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. 03.05.2023 р. на підставі рішення суду у справі №420/17845/22 позивачу проведено перерахунок пенсії, проте до перерахунку основний розмір пенсії складав 5060,48 грн., а після перерахунку - 18302,05 грн., то відповідно до вказаних норм Постанови № 713 щомісячна доплата відсутня. Крім того, відповідно до постанови КМУ № 168, з 01.03.2023 р. заявнику нарахована індексація пенсії в сумі 1500,00 грн. Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2022 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.12.2022 становить 2093,00 грн, максимальний розмір пенсіїз 01.12.2022 становить 20930,00 грн. Розмір пенсії позивача на 01.07.2023 становить 20 930,00 грн.
Відповідно Перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 за пенсійною справою № N/А16543-МВС, основний розмір пенсії з 01.03.2023 року з урахуванням індексації ( індексація базового ОСНП 2023 ( 20864,34*0,197=1500,00 грн.) складає 22364,34 грн., підсумок пенсії (з надбавками): 22364,34 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії: 20930,00 грн. (а.с.12).
Вважаючи дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії після її індексації з 01.03.2023 р. та припинення нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено право громадяни на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 01.01.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ), чинний на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. ( частина перша статті 1 цього Закону).
Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України (стаття 10 Закону № 2262-ХІІ)
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. ( частина перша ст. 63 Закону № 2262-ХІІ )
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. ( частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ ).
Пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, врегульовані статтею 43 Закону № 2262-ХІІ.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 № 107-VI внесено зміни до Закону № 2262-XII, а саме доповнено статтю 43 новою частиною сьомою, згідно якої максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
08.07.2011 прийнято Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011.
За приписами абзацу першого пункту 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Згідно із Законом № 3668-VI внесено зміни до Закону № 2262-XII, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, а саме частину 7 ст. 43, яку викладено в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність" та доповнено реченням такого змісту "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, він набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
24.02.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” ( далі - постанова КМУ № 168), якою установлено, що з 1 березня 2023 року:
- перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197. ( пункт 1 постанови КМУ № 168);
- розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. ( абзац перший пункту 2 постанови КМУ № 168)
- у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень. (пункт 10 постанови КМУ № 168).
VI. Оцінка суду.
З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства, органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями щодо проведення перерахунку раніше призначених пенсій, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. При цьому, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до встановлених судом обставин та враховуючи обґрунтованість вказаних позовних вимог, одним із спірних питань у вирішенні даної справи є правомірність дій пенсійного органу щодо обмеження розміру пенсії позивача, призначеної згідно Закону України від 01.01.1992 № 2262-ХІІ, максимальним розміром, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність у зв'язку з індексацією пенсії з 01 березня 2023 року на підставі постанови КМУ № 168.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цю частину статті 43 Закону № 2262-XII Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 № 911-VIII (чинним з 01.01.2016 по 20.12.2016) доповнено реченням такого змісту: Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність ( абз 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Принцип обов'язковості рішень Конституційного Суду України, та їх властивість "негативної нормотворчості" проявляється у недопустимості запровадження правового регулювання з тими самими недоліками.
Зокрема, Конституційний Суд України в п. 7 Рішення від 08.06.2016 № 4-рп/2016 висловлював правову позицію, якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені". Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Також Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004).
Конституційний Суд України зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 № 7-рп/2004).
При цьому, Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 вказав, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20.12.2016 у справі № 7-рп/2016, є втрата чинності із 20.12.2016 норм частини 7 статті 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Вказане у свою чергу, виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, така норма вважається "відсутньою" у тексті Закону.
Відтак, внесені у Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зміни Законом України № 1774-VIII, а саме, у частині сьомій статті 43 слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінити словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року", з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року, свідчать про відсутність у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" частини сьомої статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Як вбачається з Перерахунку пенсії за вислугу років позивача за пенсійною справою № N/А16543-МВС з 01.03.2023 року Головним управлінням провело перерахунок пенсії позивача, в результаті якого була нарахована, у тому числі індексація базового ОСНП 2023 ( 20864,34*0,197) в сумі 1 500,00 грн., основний розмір пенсії позивача з урахуванням індексації склав 22 364,34 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії сума становить 20 930,00 грн. (а.с.12).
Відтак, ГУ ПФУ в Одеській області з 01.03.2023 року позивачу було нараховано індексацію пенсії згідно постанови КМ України від 24.02.2023 року № 168, однак виплата позивачеві індексації пенсії не проводилася у зв'язку із тим, що індексація пенсії установлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, тоді як пенсія позивача перевищує встановлений максимальний розмір.
Враховуючи, що Конституційним Судом України у рішенні №7-рп/2016 від 20.12.2016 встановлена неправомірність обмеження максимального розміру пенсії згідно Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, то суд вважає, що відповідач при виплаті індексації пенсії позивача не повинен зважати на максимальний розмір його пенсії.
Крім того, суд враховує, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У спірних правовідносинах наведені положення пункту 2 Постанов КМУ № 168 щодо підвищення пенсій "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом" суперечить приписам Закону № 2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, які є спеціальними (пріоритетними), а тому підлягають застосуванню відповідачем.
Разом з тим, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Аналогічна правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19.
При цьому, на думку суду, обмеження максимального розміру пенсії, призначеної згідно з Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України.
Враховуючи протиправність дій відповідача щодо застосування з 01.03.2023 до виплати пенсії позивача обмеження пенсії максимальним розміром на підставі абзацу 2 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, суд, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, враховує, що відповідач здійснив нарахування пенсії позивача з урахуванням індексації, передбаченої Постановою № 168, однак обмежив розмір пенсії максимальним розміром.
Відповідно до пункту 23 частини 1 статі 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
З метою належного способу відновлення порушеного права позивача суд вважає, що похідна позовна вимога підлягає до задоволення шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 01 березня 2023 року позивачу виплату проіндексованої пенсії без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням виплачених сум.
Щодо іншого спірного питання, яке за позицією позивача полягає у протиправності дій пенсійного органу щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром з 01.03.2023 року з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою КМУ № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” від 14 липня 2021 року, то суд вказує про таке.
На обґрунтування правомірності вказаних спірних дій відповідач вказує, що після перерахунку пенсії позивача на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/17845/22, загальна різниця в розмірі пенсії після проведення перерахунку перевищує 2000 гривень, а тому враховуючи положення абзацу третього пункту 1 цієї Постанови № 713 відсутні підстави для нарахування та виплати такої доплати.
Вирішуючи дане спірне питання, суд зазначає, що 14 липня 2021 р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” № 713 (далі - Постанова № 713), якою установлено
- з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
- особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
- у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
- щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021 (пункт 1 Постанови № 713)
- Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ. (пункт 3 Постанови № 713).
З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 р. колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2 000,00 грн., виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Як встановлено судом за даними програми “Діловодство спеціалізованого суду” рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2022 р у справі №420/17845/22, яке набрало законної сили 31.01.2023 р., за позовною заявою ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із довідкою Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» від 23 серпня 2022 р. № 33/36-5925 з 01.12.2019 року, з урахуванням вже виплачених сум.
Оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ в Одеській області на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії відповідно до постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі №600/870/22-а, від 04 квітня 2023 року у справі № 380/25987/21, від 18 квітня 2023 року у справі № 560/6528/22, від 26 квітня 2023 року у справі №380/4510/2201 від 01 травня 2023 року у справі №300/2963/22.
З огляду на вказане, суд вважає, що відповідачем протиправно не нарахована доплата до пенсії позивача відповідно до Постанови № 713 внаслідок перерахунку пенсії на підставі судового рішення, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Суд зазначає, що протиправна бездіяльність - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Згідно із частин 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи, шо у листі-відповіді від 26.07.2023 року відповідачем підтверджено, що 03.05.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/17845/22 здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2019 року, проте не нараховано доплату у розмірі 2000,00 грн., передбачену Постановою № 713, то в межах даних спірних правовідносин права позивача на отримання вказаної доплати до пенсії порушені з червня 2023 року, тобто місяця в якому було припинено виплату зазначеної доплати.
Керуючись частиною другою статті 9 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та з метою належного захисту порушеного права позивача визнати протиправною бездіяльність відповідача у нарахуванні та виплаті з 01.06.2023 позивачу щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” та зобов'язати ГУ ПФУ нарахувати на виплатити позивачеві щомісячну доплату до пенсії в порядку та розмірах визначених постановою № 713, починаючи з 01.06.2023 року.
З огляду на вказаний висновок суду, позовні вимоги в частині визнання протиправними дії та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити з 01.03.2023 р. пенсію з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., передбаченої Постановою КМУ № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб” від 14.07.2021 року не підлягають задоволенню, як такі що не відповідають фактичним обставинам справи.
Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.03.2023 року ОСОБА_1 пенсію " у сумі 22 364,34 грн.", оскільки визначення конкретного розміру пенсії належить до повноважень органів Пенсійного фонду України.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та " Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваної відмови, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VIIІ. Розподіл судових витрат.
Частиною третьою статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. (ч.8 ст.139 КАС України)
Як встановлено судом, при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 147,20 грн., що підтверджується платіжним документом, який міститься в матеріалах цієї справи (а.с.13).
Оскільки спір виник внаслідок дій/бездіяльності відповідача, визнаних за результатом розгляду даної справи протиправними, тому сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 147,20 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в повному розмірі.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська обл., 65012, ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті з 01.03.2023 р. пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 березня 2023 року ОСОБА_1 виплату проіндексованої відповідно до Постанови КМУ від 24 лютого 2023 року № 168 “ Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.06.2023 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб”, починаючи з 01.06.2023 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 147,20 (дві тисячі сто сорок сім грн. 20 коп) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна